В новій доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) правозахисники наголошують, що населення України продовжує страждати від наслідків конфлікту. Експерти зазначають, що суттєвого прогресу в притягненні до відповідальності винних за вбивства протестувальників на Майдані немає, у той час як насильство, пов’язане із конфліктом, залишається безкарним.
Задокументувало 205 випадків порушень права на життя, позбавлення волі, насильницьких зникнень, катувань і жорстокого поводження, сексуального насильства, порушень права на справедливий суд
У звіті щодо ситуації з правами людини в Україні у період з 16 листопада 2017 року до 15 лютого 2018 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) «задокументувало 205 випадків порушень права на життя, позбавлення волі, насильницьких зникнень, катувань і жорстокого поводження, сексуального насильства, порушень права на справедливий судовий розгляд, основоположних свобод та економічних і соціальних прав», – йдеться у звіті. При чому за 38 цих випадків відповідальність організація покладає на український уряд, у той час як у 28 випадках відповідальними були озброєні групи.
Експерти наголошують, що «із 205 задокументованих випадків у 121 були отримані надійні свідчення про катування, жорстоке поводження і (або) сексуальне насильство, що мали місце в контексті незаконного або свавільного позбавлення волі».
Небажання розслідувати вбивства часів Майдану
Звіт звертає увагу на відсутність суттєвого прогресу в притягненні до відповідальності винних за порушення прав людини, пов’язані із вбивствами протестувальників на Майдані, а також актів насильства у травні 2014 року в Одесі.
Управління наголошує, що стало свідком «небажання як у правоохоронних органах, так і на політичному рівні, ефективно розслідувати порушення прав людини, відповідальність за які, вірогідно, несуть державні актори».
Жорстоке поводження з заручниками
Протягом зазначеного періоду за принципом «всіх на всіх», передбаченим Мінськими домовленостями, уряд України звільнив 234 особи, затримані у зв’язку з конфліктом, у той час як озброєні групи звільнили 75 осіб, йдеться у звіті.
Тоді управління опитало 64 осіб з обох боків, і, як виявилося, всі вони повідомили про негуманні умови утримання, катування або жорстоке поводження та сексуальне насильство. На думку експертів, така ситуація є відображенням суттєвих системних проблем у галузі прав людини.
У той час як представники УВКПЛ мають безперешкодний доступ до офіційних місць тримання під вартою, які контролює уряд України, представники угруповань «ДНР» та «ЛНР» такого доступу не надають, зауважують автори.
Протягом звітного періоду правозахисникам вдалося зафіксувати 115 достовірних повідомлень про випадки свавільного тримання під вартою чи жорстоке поводження. Експерти наголошують, що до деяких була причетна СБУ.
Свобода та вільне відображення поглядів
Було 9 випадків нападів на журналістів, а також 10 нападів на окремих осіб, мирні зібрання. Ці напади були скоєні або державними акторами, або членами крайніх правих груп, що діяли безкарно
Напередодні парламентських і президентських виборів 2019 року організація звернула особливу увагу на свободу думки та вільне відображення поглядів у суспільстві.
«УВКПЛ задокументувало дев’ять випадків фізичних нападів або застосування сили до журналістів і співробітників ЗМІ, а також десять нападів на окремих осіб, мирні зібрання та громадські заходи. Ці напади були скоєні або державними акторами, або членами крайніх правих груп, що діяли безкарно», – мовиться у статті. Посилення нетолерантних настроїв у суспільстві, тим часом, загрожує верховенству права, зауважують експерти.
Сукупні наслідки бойових дій
Люди продовжують відчувати негативні наслідки збройного конфлікту в Україні, йдеться в документі. Мешканці сіл поблизу лінії розмежування відчувають суттєве обмеження свободи пересування: вони не лише мають складнощі із доступом до необхідних товарів та послуг, але й до закладів охорони здоров’я та гуманітарної допомоги.
Наближається вже 5-й рік конфлікту, проте й досі не досягнуто прогресу в реституції і питанні компенсації за зруйноване або пошкоджене майно
Правозахисники наголошують, що «наближається вже п’ятий рік конфлікту, проте і досі не досягнуто прогресу в запровадженні механізму реституції, і питання компенсації за зруйноване або пошкоджене майно залишилося однією з найнагальніших невирішених соціально-економічних проблем, які виникли в результаті конфлікту. Такий механізм гратиме вирішальну роль для миру, стабільності та примирення».
Пенсіонери, тим часом, мають складнощі із отриманням пенсій через політику уряду, яка вимагає, щоб виплата пенсій була обумовлена реєстрацією в якості внутрішньо переміщених осіб та реєстрацією за місцем проживання.
На територіях, підконтрольних збройним формуванням, організація також зареєструвала випадки порушення свободи релігії та переконань, зокрема проти Свідків Єгови.
Обмеження свобод людей в Криму
Попри відсутність доступу до анексованого Росією Криму, правозахисники зауважують, що на півострові продовжується значне обмеження свобод людей. Автори звіту звертають особливу увагу на порушення прав кримськотатарського народу та на примусовий призив мешканців півострова до військової служби в збройних силах Російської Федерації.
Експерти також зазначають, що значно зменшилася і кількість осів, які навчаються українською мовою.
Рекомендації
УВКПЛ пропонує українському уряду низку рекомендацій для захисту прав людей. Серед них: розслідувати всі можливі порушення міжнародного гуманітарного права, вжити всіх можливих заходів для захисту цивільного населення, своєчасно розслідувати випадки незаконного утримання та жорстокого поводження із людьми, забезпечити розслідування всіх заяв про здійснення тиску на суддів, сприяти вільному і безперешкодному проходженню цивільних осіб через лінію зіткнення.
Організація також рекомендує прокуратурі та Національній поліції забезпечити «прозоре, своєчасне та ефективне розслідування нападів на ЗМІ та їхніх працівників», тощо.