Кувейтське видання Kuwait Times пише про офіційний візит президента України Петра Порошенка до Кувейту. Фінський столичний часопис Helsingin Sanomat пише про зміни у підході до політики Фінляндії щодо Росії, до яких спричинилась російська окупація українського Криму. Американське періодичне видання Chicago Tribune повідомляє про нову можливість екстрадиції українського олігарха Дмитра Фірташа з Австрії до США. Італійський часопис La Stampa визначає Львів, як «маленький Париж сходу Європи», радячи своїм читачам відвідати це українське місто.
Кувейтський часопис Kuwait Times публікує статтю, присвячену візитові президента України Петра Порошенка до Кувейту. Видання повідомляє, що українського керівника зустрічав Його Величність кронпринц Амір та прем’єр-міністр та спікер Національної Асамблеї Кувейту Марзук Аль-Ґанем разом з низкою чільних кувейтських посадовців.
Найбільше англомовне видання Кувейту пише, що у ході офіційного візиту було підписано угоду про військову співпрацю між Україною та Кувейтом і ще низку обопільних угод і меморандумів, зокрема, про співпрацю у царині спорту. Окрему угоду було укладено і підписано між Кувейтським інститутом наукових досліджень та Академією наук України.
Кувейтська газета додає, що зустріч і підписання важливих українсько-кувейтських угод відбулись у палаці «Баян» Еміра Кувейту. У ході зустрічі було погоджено розвивати і надавати поштовху україно-кувейтському співробітництву на багатьох напрямках. Згодом, після того, як було завершено офіційну частину відвідин президента України, Його Величність кронпринц Амір влаштував урочистий обід на честь українського керівника.
Переклад твіту: «Кувейт та Україна підписують угоди у ході візиту президента Порошенка»:
Найпопулярніше періодичне видання Фінляндії Helsingin Sanomat публікує матеріал «Окупація Криму скинула декорації з політики Фінляндії щодо Росії». У підзаголовку додається, що 4 роки російського панування на українському півострові Крим змінили сприйняття Росії у Фінляндії і посилили налаштованість тієї країни на подальше членство у Європейському Союзі.
Гельсінський часопис пригадує, що Фінляндія була шокована на початку березня 2014 року, коли тодішній фінський міністр закордонних справ Ерккі Туоміоя відверто визначив те, що відбувалося тоді у Криму як «справжню російську окупацію».
Газета додає, що фінські урядовці не використовували до того часу подібних визначень щодо Росії вже впродовж десятиліть.
Сміливе визначення російської окупації української території фінським міністром, а також зміна кордонів у Європі з використанням російської військової потуги, вперше з часів Другої світової війни, позначили новий підхід Фінляндії до її стосунків з Росією. Все це, як вказує видання, було надзвичайно важливим моментом для визначення чіткої позиції Фінляндії в ЄС.
Helsingin Sanomat веде далі, зазначаючи, що перед подіями у Криму і збиттям проросійськими бойовиками пасажирського літака над сходом України 2014 року, центральним моментом політики Фінляндської республіки щодо Росії був постулат, що Росія колись таки стане справжньою демократією, відтак, особлива увага приділялась напрямку ведення діалогу з Москвою.
Подібний підхід фінської дипломатії тривав і після тривожних подій у Грузії 2008 року, проте, як вказує гeльсінське видання, все це кардинально змінилося саме у світлі того, що вчинила Росія в Україні 2014 року.
На додаток до цього, у фінському політикумі існує широкий консенсус, що криза в Україні посилила позиції президента Фінляндії у його стосунках з Державною радою Фінляндської республіки, водночас надавши поштовху розробці нової оборонної концепції і активізації процесу можливого набуття членства Фінляндії у НАТО.
Насамкінець гельсінський часопис пише, що спільна політика з питань безпеки та оборони існувала в ЄС ще до російської агресії в Україні, проте саме кроки Росії від самого початку окупації українського Криму здійснили визначальний вплив на розвиток цієї політики, а також на зміни у підходах Фінляндії, разом з іншими країнами Заходу, до Росії.
Переклад твіту: «Окупація Криму скинула декорації з політики Фінляндії щодо Росії»:
Американський часопис Сhicago Tribune друкує статтю «Екстрадиція українського олігарха, яку постійно відкладають, можливо таки відбудеться».
Чиказьке видання пише, що довготривала сага щодо видання українського мільярдера-олігарха Дмитра Фірташа до США, а саме до судових чинників у Чикаго, може таки мати місце. Газета нагадує, що видання США Фірташа, який мав зв’язки з колишнім головою передвиборчого штабу президента США Дональда Трампа – Полом Манафортом, вимагали судові органи у Чикаго ще з 2014 року за його підозрювану роль у корупції на міжнародному титановому ринку.
Фірташ, як пише американський часопис, «застряг» на 3 роки в Австрії, ведучи судову тяжбу проти його екстрадиції до Сполучених Штатів. Український олігарх також найняв собі «зіркову» команду адвокатів, до якої поміж решти, входять колишній федеральний прокурор США Ден Вебб, колишній адвокат президента США Білла Клінтона Ленні Дейвіс та колишній міністр національної безпеки США Майкл Чертофф.
Сhicago Tribune зазначає, що саме подібні «велики гармати» американської юриспруденції намагаються стати на заваді тому, аби Фірташ таки постав перед суддями у Чикаго.
Втім, у своєму листі до американського судді Ребекки Паллмеєр, Ден Вебб буквально минулого тижня повідомив, що екстрадиція Фірташа з Австрії до США може бути, зрештою, неминучою.
Газета нагадує, що рішення австрійської судової влади у справі видання Фірташа до США очікується вже у вівторок, і, у свою чергу, може безпосередньо призвести до швидкої екстрадиції українського мільярдера до Сполучених Штатів.
Вебб подав клопотання, аби суддя Паллмеєр розглянула ще раз справу Фірташа, перед тим, як його посадять на літак курсом на чиказький міжнародний аеропорт.
Часопис додає, що ця справа свого часу привернула увагу з причини зв’язків Фірташа з президентом Росії Путіним. Ще однією причиною неабиякої уваги до можливої екстрадиції Фірташа до США постають звинувачення, висунуті у США проти Пола Манафорта, у відмиванні коштів, отриманих від проросійського екс-президента України Віктора Януковича, який був близьким союзником, що Фірташа, то й Путіна.
Переклад твіту: «Екстрадиція українського олігарха, яку постійно відкладають, можливо таки відбудеться»:
Однa з найповажніших газет Італії – туринська La Stampa містить матеріал «Львів: маленький Париж сходу Європи». Кореспондент видання Лівія Фабієтті, яка нещодавно відвідала Львів, пише, що це місто на заході України постає одним з найгарніших у цілій Східній Європі з усією багатющою історичною палітрою старовинних кав’ярень та архітектурних перлин різних періодів та стилів.
На думку Фабієтті, ті, хто очікує від своїх закордонних подорожей автентичності та розслабленості, може сміливо прямувати до України, до міста «Leopoli», як італійською зветься Львів, який постає одним з найцікавіших напрямків на сході Європи.
Автор статті зазначає, що Львів, заснований 1256 року, називають «маленьким Парижем сходу Європи». Це місто – справжній музей просто неба.
Потрапивши до Львова, вас охоплює відчуття подорожі в історію, яка попри свою буремність, у випадку цього українського міста, залишається там майже недоторканою. На додаток, кошторис подорожі до Львова, як наголошує Лiвія Фабієтті, пасує до будь якого гаманця, і, згідно з пошуковою системою для подорожніх Momondo, Львів було визнано одним з найкращих напрямків у плані коштів і цін.
La Stampa пише, що у Львові панує атмосфера стародавнього шарму, а саме місто є культурним центром, який об’єднує у собі мистецтво, літературу, музику, архітектуру, їжу та вино, і значно багато ще чого.
Авторка матеріалу нагадує, що Львів було визначено як місто світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а також 2009 року, Львів було названо столицею культури України.
Опріч історичних та культурних забитків Львова, Лівія Фабієтті, зокрема, концентрується на тому, що Львів може запропонувати у плані їжі та напоїв. Як на італійську журналістку, львівський шоколад постає справжнім героєм цього міста.
На додаток, у практичному плані, автор радить привезти додому зі Львова не лише сувеніри та гарні спогади, а ще й деякі нові навички. У Львові існують курси кулінарів, які допомагають відвідувачам міста опанувати за стислий час певний практичний досвід львівської кухні.
Коли йдеться про напої у Львові, окремо постає місцеве пиво. Зокрема, йдеться про Музейно-Культурний Комплекс Пивної Історії – Львіварня, де можна дізнатися про легендарні броварські традиції Львова, які беруть початок більш ніж 600 років тому, і пов’язані з місцевими ченцями-єзуїтами. Так само Фабієтті відзначає традицію неймовірної львівської кави, витоки якої сягають 17-го сторіччя.
Переклад твіту: «Львів: маленький Париж сходу Європи»: