Крисін не прийшов до суду через протести і просить судити його через відеоконференцію

Юрія Крисіна, якого звинувачують у переслідуванні активістів Революції гідності та в убивстві журналіста В’ячеслава Веремія, приведуть до Дарницького суду в Києві примусово, бо він не прийшов на попереднє засідання у справі. Таке рішення суд ухвалив через те, що підсудний «не навів жодної поважної причини» своєї відсутності – з тих, які передбачені законом. За словами його адвокатів, відсутність Крисіна пов’язана із загрозою його життю, яку нібито становлять активісти-праворадикали, що прийшли до суду на знак протесту, а під час минулого засідання – влаштували Крисіну «коридор ганьби». Крисін письмово попросив суд зробити процес «закритим» і допитувати його в режимі відеоконференції. Проте Дарницький районний суд Києва через неявку Крисіна ухвалив рішення про його примусове приведення до суду на 26 березня.

Крисін, фігурант вбивства Веремія, не прийшов до суду через протести (відео)

«Крисіна – на нари!», «Смерть тітушкам!», «На кожного ката чекає розплата» – з такими гаслами Дарницьким районом Києва пройшли близько ста активістів «Національних дружин», «С14» та інших правих рухів.

Стартувавши від Дарницького вокзалу, вони дійшли до районного суду, де мало продовжитися слухання справи нападів на активістів Майдану, звинуваченими у яких є Юрій Крисін (йому інкримінують координацію дій так званих «тітушок») та Сергій Чемес (його вважають одним із «тітушок», який, зокрема, допитував викрадених активістів).

На минулих засіданнях Крисін запевняв Радіо Свобода, що в час інкримінованих йому подій він був за кордоном, у місці, де навіть зв’язку не було, тож він «не міг нікого координувати».

Проте 15 березня Юрій Крисін до суду не прийшов. Натомість – передав через адвокатів три клопотання: проводити процес у закритому режимі, забезпечити йому охорону, а також – допитувати його в режимі відеоконференції. Всі ці три клопотання Крисін пояснив небезпекою для його життя, зокрема – з боку активістів, які щоразу пікетують суд під час розгляду його справи.

У ході судового засідання сторона обвинувачення заявила, що без присутності Крисіна справу розглядати неможливо і що адвокати не пояснили причини неявки.

У свою чергу, адвокати стверджують, що є загроза життю Крисіну. Адвокат Євген Солодко зауважив, що до будівлі суду прийшли «агресивні молодики, які скандували «Крисіну – смерть!».

Зрештою, Дарницький районний суд Києва ухвалив рішення про примусове приведення Юрія Крисіна для участі у судовому засіданні 26 березня, бо він «не навів жодної поважної причини» своєї відсутності.

Таким чином, суд задовольнив клопотання прокуратури про примусовий привід.

Юрію Крисіну дійсно загрожує небезпека: приватна детективна агенція, яку він найняв, з’ясувала, що його опоненти готують фізичну розправу над ним та, імовірно, замах на убивство – так заявив у суді адвокат Крисіна Євген Солодко.

Після суду в коментарі Радіо Свобода адвокат зауважив, що в умовах небезпеки для життя його підзахисного примусовий привід до суду означатиме, що він буде під охороною поліції, тож напад на нього буде менш імовірним.

«Якщо це привід до суду, то обвинувачений приїде у супроводі працівників поліції. Це хоча б дозволить йому безпечно пройти останні 20–30 метрів і з’явитися у залі засідань. Всі ж бачили, як переслідували і цькували його молодики, які пікетували минуле засідання суду», – констатує адвокат.

Після минулого засідання у справі переслідування активістів Майдану протестувальники, які зібралися під судом, влаштували Крисіну «коридор ганьби».

Зі свого боку, потерпіла у справі, дружина вбитого журналіста В’ячеслава Веремія Світлана Кирилаш вважає «небезпеку для життя» Крисіна надуманим приводом, щоб не з’являтися до суду.

«Думаю, що це смішно і що ніякої загрози його життю немає. Я не всі радикальні виступи під час протестів під будівлею суду схвалюю, але це свідчить про увагу суспільства, а не про загрозу життю Крисіна», – відповіла Радіо Свобода дружина убитого журналіста.

Під час засідання 15 березня на зауваження адвокатів про «загрозу для життя» Крисіна Світлана Кирилаш відповіла, що під час подій Революції гідності Юрія Крисіна не турбувало, що він сам «становив загрозу для життя» активістів Майдану, журналістів та її чоловіка зокрема.

5 березня Дарницький суд розпочав розгляд кримінального провадження щодо Юрія Крисіна, що стосується фактів переслідування майданівців так званими «тітушками» під час Революції гідності. Крисіна звинувачують у тому, що він координував напад на активістів у центрі Києва, а також викрадення і катування людей.

Але це не єдине кримінальне провадження, у якому Крисін є обвинуваченим. Проти нього розглядається окрема справа щодо вбивства журналіста В’ячеслава Веремія за статтею «хуліганство». Попереднє провадження щодо вбивства Веремія, у якій Крисіна звинуватили за іншими статтями, закінчилося умовним покаранням. І 1 березня Апеляційний суд Києва, який переглядає цю справу за поданнями прокуратури і родини убитого, ухвалив рішення про примусове приведення Юрія Крисіна, який теж не з’явився на засідання.

Окрім того, щодо Крисіна триває й процес, у якому його звинувачують у збройному нападі на АЗС у Києві.

До Революції гідності Крисін був фігурантом інших кримінальних справ (зокрема, щодо рейдерства), які наразі вже закриті. Попри таку кількість інкримінованих злочинів, Юрій Крисін досі на волі, і це є безпрецедентними випадком у судовій практиці, стверджує адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська. Вона не змогла відповісти на запитання Радіо Свобода, хто саме із чинної влади може підтримувати цю людину, але додала, що цю ситуацію «неможливо пояснити, спираючись лише на Кримінально-процесуальний кодекс».

«У моїй практиці адвоката це безпрецедентна ситуація, коли людина, вже перебуваючи під запобіжним заходом, вчиняє новий злочин і залишається на волі. А потім – ще раз… Взагалі запобіжний захід обирається судом саме для мінімізації ризиків, ідеться про можливість втечі, впливу на свідків чи скоєння нових злочинів, – пояснює адвокат.– А тут новий злочин вже скоєно, тобто це не ризик, а стовідсоткова реальність. Попри це, запобіжні заходи для нього залишаються м’якими. Важко повірити. Це все випадкові збіги? Навряд. Людина і надалі займається тим, що вона найкраще вміє, хоча ця «робота» насправді є кримінально карними діяннями».

За словами адвоката, судді чомусь не вважають такий «ланцюг» справ достатньо вагомим аргументом про те, що підсудний аж ніяк не виправився і що йому не можна призначати м’які запобіжні заходи.

Між тим, один з ініціаторів протесту проти Юрія Крисіна під судом, координатор руху «С14» Євген Карась наголосив під час протесту, що, за його даними, Крисін пов’язаний із колишнім генпрокурором Віталієм Яремою та екс-міністром оборони Валерієм Гелетеєм. Він закликав чинну владу «отямитися» і не перешкоджати притягненню Крисіна до відповідальності.

Напередодні депутат від «БПП» Мустафа Найєм повідомив у ефірі телеканалу «112 Україна», що, за його даними, під час допиту в Генпрокуратурі голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко визнав, що знав Крисіна і що той йому «повідомляв про те, що 20-го числа (лютого 2014 року – ред.) будуть розстріли на Майдані».

Хто підтримує Крисіна, який є фігурантом вбивства, збройного нападу на АЗС та інших кримінальних справ, частина з яких нині вже закриті, за рахунок чого і кого він уникає відповідальності – розслідування про це підготувала співкоординаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак.

Марія Томак у розмові з Радіо Свобода уточнила: нова інформація свідчить про те, що Крисін має зв’язки з керівником Миколаївської області Олексієм Савченком. Вона не виключає, що такі та схожі зв’язки допомагають йому уникати покарання.

Шевченківський районний суд Києва 22 грудня 2017 року визнав винним у хуліганстві фігуранта справи щодо нападу на Веремія Юрія Крисіна – йому призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки.

Журналіста газети «Вєсті» вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битами і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.