Від 15 березня набирають чинності так звані «правки Лозового», але на порядку денному Верховної Ради України – законопроект, який може цьому завадити. Народний депутат Руслан Сидорович зізнається: не розуміє, чому парламент так довго тягнув із розглядом цього документу. На його переконання, «правки Лозового» дозволять злочинцям уникати покарання через обмеження терміну досудових розслідувань. Такі ж побоювання і в експерта з питань правоохоронної та судової систем Дениса Монастирського.
Your browser doesn’t support HTML5
«Поправки Лозового», справи Майдану і поховання людей | Ранкова Свобода. Частина 2
15 березня парламент розглядає законопроект 7547, який передбачає скасування так званих «правок Андрія Лозового» до Кримінально-процесуального кодексу України.
Народний депутат з фракції «Самопоміч» та член комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Сидорович згадує, що спікер парламенту переніс це голосування на четвер з вівторка.
Об’єднання «Самопоміч» – буде підтримувати законопроектРуслан Сидорович
«Я можу відповідати за позиції фракції об’єднання «Самопоміч» – ми будемо підтримувати поданий законопроект. Яка буде позиція інших фракцій – я запрошую наших слухачів спостерігати за подіями у сесійній залі і робити висновки», – закликав він в ефірі «Ранкової Свободи».
Водночас парламентар висловлює подив тим, що розгляд скасування «правок Лозового» так затягнувся, адже самі правки Верховна Рада ухвалила ще в жовтні 2017 року.
Незрозуміло, чому в парламенту доходять руки до вирішення проблеми в останній деньРуслан Сидорович
«Для того, щоб знайти найоптимальніший варіант вирішення цієї проблеми, було насправді цілком достатньо часу. Для мене абсолютно незрозуміло, чому в парламенту доходять руки до вирішення цієї проблеми буквально в останній день. На жаль, я не можу дати відповідь на це запитання»,– зізнається він.
В тому ж, що поправки необхідно скасувати, парламентар не має сумнівів.
Органи слідства будуть звертатися до суду за отриманням дозволу на проведення слідчих дійРуслан Сидорович
«Якщо не проголосувати сьогодні зміни, то потрібно розуміти, що органи слідства повинні будуть звертатися до суду за отриманням дозволу на проведення слідчих дій – чи то тієї ж експертизи щодо померлих осіб, чи слідчі дії у вигляді проведення обшуку, проведення експертизи, будь-якої іншої, зняття будь-якої інформації і так далі – виключно за місцем реєстрації юридичної особи», – стверджує Сидорович.
Руслан Сидорович
Він посилається на правоохоронців, які заявляють, що таких судових установ в Україні всього 25.
Злочинці матимуть час приховати сліди злочинуРуслан Сидорович
«Кількість таких звернень буде обчислюватись тисячами, і ні про які своєчасні розгляди цих звернень мова йти не зможе. Що це означає на практиці – це означає, що злочинці матимуть час приховати сліди злочину, знищити речові доказі, ухилитися від слідства і в будь-який інший спосіб перешкодити встановленню об’єктивної істини по справі».
Із депутатом згоден адвокат та екс-заступник генерального прокурора Олексій Баганець. Перевагою «правок Лозового» він називає те, що підозрювані отримують право оскаржувати в суді повідомлення про підозру. Проте акцентує увагу на недоліках – зокрема, обмеженні термінів досудового розслідування.
Як можна було додуматись обмежити терміни розслідування двома з половиною роками? А як же сотні тисяч потерпілих?Олексій Баганець
«Як можна було додуматись, вдумайтеся, навіть для тяжких, особливо тяжких злочинів обмежити терміни розслідування двома з половиною роками? Тобто 18 місяців максимально до закінчення терміну слідства, якщо не повідомили особі про підозру, і ще 12 місяців після повідомлення про підозру – той же максимальний термін. Після цього, якщо матеріали не спрямовані до суду, справа підлягає закриттю. А як же сотні тисяч потерпілих, які залишаться незахищеними в кримінальному процесі?», – обурений правник.
Крім того, він побоюється, що обов’язкове рішення суду для проведення судово-медичної експертизи ускладнить поховання небіжчиків.
Олексій Баганець
Без дозволу слідчого судді на проведення експертизи морг не має права приймати труп для розтинуОлексій Баганець
«Без дозволу слідчого судді на проведення судово-медичної експертизи морг не має права приймати труп для розтину, для проведення експертизи та встановлення причин смерті. Уявіть собі, в яких умовах люди змушені будуть виконувати цю вимогу закону? Або ці трупи будуть звозитись до територіальних підрозділів Національної поліції, або будуть лежати в квартирах, або будуть в інших житлових будинках. Уявіть, до чого це дійде, до яких негативних наслідків це може призвести», – каже Баганець.
Якщо правки наберуть чинності, то одночасно можуть закритися десятки тисяч справ, вважає експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Денис Монастирський. Щоб цього не сталось, слідчі муситимуть подовжити терміни досудових розслідувань через суд.
Денис Монастирський
Деякі слідчі можуть сказати «а нащо мені продовжувати ці справи, я їх просто закрию»Денис Монастирський
«Потрібно буде кожному слідчому, візьмемо конкретно – він по цих справах має переглянути, визначити, які з них потребують продовження строків досудового розслідування і подати, підготувати по цих справах подання в суд. Вони всі підуть в суд одномоментно. Запитання: наскільки швидко суд зможе розглянути і продовжити відповідні строки? Деякі слідчі можуть сказати «а нащо мені продовжувати ці справи, я їх просто закрию». І вони їх просто одномоментно закриють», – передбачає Монастирський.
Він вважає також, що зацікавлені особи можуть сприяти такому рішенню слідчого, що створить додаткову корупційну загрозу.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі