Вибори по-російськи в Криму: адмінресурс, залучення дітей і погрози звільненнями

Тетяна Курманова

18 березня в Росії відбудуться вибори президента тієї країни. Провести їх планують і в анексованому українському Криму. Чотири роки тому саме того дня президент Росії Володимир Путін підписав документ про так зване приєднання півострова до Росії.

Українська прокуратура Автономної Республіки Крим, що тимчасово базується на материковій Україні, закликає жителів півострова не брати участі в організації російських виборів. У той же час із півострова надходять повідомлення про використання підконтрольною Кремлю владою півострова адміністративного ресурсу в передвиборній кампанії.

Експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова в ефірі Радіо Крим.Реалії нагадує, що, згідно з міжнародним правом, проведення виборів президента Росії в Криму незаконне, однак зазначає, що місцева влада, судячи з усього, порушує навіть російське законодавство.

«Буквально вчора ми дізналися, що в селищі Жовтневе в геріатричному пансіонаті чинився тиск на співробітників, причому тільки на кримських татар. Директор зібрала їх і повідомила, що вони мають піти на вибори, а тих, хто цього не зробить, звільнять нібито за власним бажанням. Мовляв, це розпорядження «згори». Ми думаємо, що таке відбувається не тільки на цьому бюджетному підприємстві. В одній зі шкіл Сімферополя вчителів зобов’язали не тільки прийти на вибори, але ще й організувати виставки малюнків на цю тему. Тобто діти мають узяти участь у конкурсі «Мама, тато, я ‒ на вибори йде вся моя сім’я». У нас є фотокопії щоденників із такими завданнями, ми спілкувалися з батьками цих дітей. Малюнки потім вивісять у холі школи, яка й стане виборчою дільницею. Це цілком незаконні дії влади ‒ залучати школярів до політичної агітації», – каже Сєдова.

Деякі радіослухачі з Криму вважають, що ніякого тиску на виборців на півострові не чинять.

​«В Україні з молоддю не вели ніякої ідеологічної роботи й отримали в результаті Майдан. У Криму немає ніякого тиску, просто в засобах масової інформації політики, керівники, чиновники закликають прийти на вибори. Ну і що тут такого? Ми обов’язково підемо й проголосуємо за Путіна».

«Кажуть, що тут когось гноблять, змушують ‒ все це брехня. Навпаки, кримчани хочуть іти. Я не прихильник Путіна, я прихильник Жириновського. Але всі кримчани хочуть іти на вибори голосувати, й ніколи кримчани в Україну не повернуться, тому що зробили свій вибір 2014 року. І тому я вважаю, що ви займаєтеся спекуляціями на цю тему».

Російський політолог, директор Інституту сучасного державного розвитку Дмитро Солонников говорить, що адміністрація чинного президента Росії Володимира Путіна робить все, щоб виключити чинник адмінресурсу.

«Думаю, що вибори відбудуться спокійно, в плановому режимі. Протестних настроїв зараз особливо немає. По-перше, політика Олексія Навального, який намагався організувати бойкот виборів, ніякої серйозної підтримки не мала й не має. По-друге, ті, хто бере участь у виборах, дуже добре консолідує частку свого електорату ‒ це опозиціонери Ксенія Собчак, Борис Титов, Григорій Явлінський. Вони спокійно приведуть своїх виборців до урн для голосування. У Криму явка буде досить велика, тому що півострів бере участь у виборах президента Росії вперше. Окрім того, Володимир Путін збирається голосувати саме в Криму. Що стосується адмінресурсу, то зараз на рівні адміністрації президента робиться все, щоб мінімізувати такі явища, які можуть потім використовувати для спроб делегітимізувати обраного голову держави», – каже російський політолог.

Дмитро Омельчук

Кримський політолог Дмитро Омельчук зазначає, що адмінресурс на півострові все-таки залучать, але не для агітації за якогось кандидата.

«Адмінресурс можна розділити на дві складові: тиск із тим, щоб проголосувати за відомого кандидата, або ж просто для явки на виборах. Перше не використовується, тому що результат виборів у Криму для всіх абсолютно відомий. Політична агітація проходить як ніколи мляво. Кандидати не знають, як достукатися до кримчан, і тому навіть не докладають зусиль. З іншого боку, я знаю дуже багато активістів «кримської весни», які сумніваються, чи йти їм на вибори: навіщо витрачати час, якщо результат давно зрозумілий? Так ось, друга частина адмінресурсу працює ‒ привести людей на дільниці. Формально тут порушення закону немає: закликають не голосувати, а просто прийти на вибори. Але я чув, що збираються складати списки й перевіряти, чи були люди на виборах, ‒ це повна маячня», – каже кримський політолог.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії