Львів – 13 березня близько 21.15 на території музею-заповідника «Личаківський цвинтар», на місці польського військового меморіалу пролунав вибух. За попередньою інформацією силовиків, невідома особа кинула ручну гранату РГД-5 через паркан кладовища. Постраждалих немає. Вибухівка не зруйнувала ні могил, ні будівель. Деякі експерти в Україні розцінюють дії зловмисників як провокацію з метою погіршення українсько-польських відносин.
Двоє поліцейських Личаківського районного відділу поліції і представник польського товариства у Львові тільки-но завершили обхід території «цвинтаря польських орлят», зайшли у господарську будівлю і раптом почули вибух. Вибухівка потрапила на клумбу і, як наслідок, утворилась вирва діаметром до 35 сантиметрів.
На камері відеоспостереження видно лише чіткий спалах. Знайшли уламки вибуху гранатиМихайло Нагай
«Гранату кидали через паркан і до місця, куди вона влучила, близько 30 метрів, тобто від муру. На камері відеоспостереження, що розташована 120 метрів від місця вибуху, видно лише чіткий спалах, оскільки це було в темну пору доби. Деталей інших не видно, не помітили нікого. Знайшли уламки вибуху гранати. Судячи по місцю, де стався вибух, радіус ураження цієї гранати 15-20 метрів, а в межах не було жодних об’єктів», – каже Михайло Нагай, директор Личаківського цвинтаря, до території якого належить і польське військове кладовище.
Личаківський цвинтар у Львові, 14 березня 2018 року
Порушено кримінальну справу
Слідчо-оперативна група встановлює осіб, які причетні до скоєння злочину і які замовили його. Порушене кримінальне провадження за статтею 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном від трьох до семи років. Ніяких подробиць досудового розслідування силовики не розголошують.
Категорично засуджую акт вандалізмуПавло Клімкін
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін засудив акт вандалізму, вчинений поблизу польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові. Він про це написав у Twitter. «Кожна людина заслуговує на людську шану. Два тижні тому я був на Личаківському кладовищі й поклав квіти до Меморіалу львівських орлят. Категорично засуджую акт вандалізму, вчинений цієї ночі поблизу меморіалу», – написав український міністр.
Львівські силовики й експерти прогнозували, що можливе вчинення якоїсь провокації на місці поховання польських вояків на Личаківському цвинтарі через призму низки подібних злочинних дій на місцях вічного спочинку українських і польських жертв війни ХХ століття по обидва боки кордону. Тому було організоване постійне чергування на території меморіалу як польським воякам, так і воякам Української Галицької армії. Також Львівська міськрада почала облаштовувати кладовище, де споруджені меморіали українським і польським воякам, відеокамерами.
Робітники вибухотехнічної служби на Личаківському кладовищі
Там, де камери, може бути менше місця для провокації. Безпека – зараз питання номер одинАнатолій Забарило
«Процес іде, кошторис є. Треба по периметру робити, заводити в загальну мережу. Це потрібна річ. Там, де камери, може бути менше місця для провокації. Бо охорону біля кожного хреста не поставиш. Безпека – зараз питання номер один», – наголосив Радіо Свобода секретар Львівської міської ради Анатолій Забарило.
Однак на відеокамері, яка розташована за 120 метрів від місця вибуху, не видно людини, яка кинула гранату. У Львові експерти з українсько-польських питань називають кілька версій того, чому пролунав вибух на цвинтарі. Зокрема, Польща відклала питання про виділення фінансування на реконструкцію Меморіалу львівських орлят. Також 13 березня у Тернополі 19-річний громадянин Польщі, який навчався в Тернополі, відпочиваючи з колегами в закладі громадського харчування, публічно спалив у каміні стилізоване зображення малого державного герба України, що висіло на стіні зали. Його СБУ примусово повернула до Польщі. Відтак ситуація у Львові могла бути у відповідь, припускає представник товариства «Надсяння» Володимир Середа.
Це – провокація, щоб зробити хвилі, розголосВолодимир Середа
«Це провокація або хуліганський вибрик ненормальних дітлахів, бо й таке могло трапитись. Може, щось надивився. Але якщо серйозно, то це чистої води провокація, щоб зробити хвилі, розголос. Це погана гра, якщо такі провокативні речі використовувати для підживлення духу ненависті», – говорить Володимир Середа.
Директор музею-заповідника «Личаківський цвинтар» Михайло Нагай вважає дії зловмисників провокацією. І він переконаний, що замовник не хотів, аби щось зруйнували: «Міг кинути і на могилу чи будівлю, вони до паркану значно ближче. А це таке, як на мене, залякування».
Музей-заповідник «Личаківський цвинтар»
На військовому меморіалі спочивають польські вояки, які загинули в 1918 році в братовбивчій українсько-польській війні, а також ті, які боролись з більшовиками в 1920 році. У передвоєнному Львові кладовище називали «Цвинтар орлят». У 1920-1930-х роках на цьому місці звели величний комплекс, до якого входили каплиця, дві катакомби, місця поховань французьких піхотинців і американських пілотів, тріумфальна арка з двома скульптурами левів, два пілони. У 70-х роках ХХ століття радянська влада зруйнувала польський цвинтар. На початку 1990-х почались розмови про відновлення кладовища і після довгих років дискусій і суперечок у 2005 році Меморіал львівських орлят відкрили український і польський президенти. Цей цвинтар – у списку найважливіших екскурсій кожної туристичної групи з Польщі.