Київ – Правозахисники мітингували сьогодні під Верховною Радою з вимогою «перезапустити» процедуру обрання нового омбудсмана: з новими кандидатами і максимально прозорою конкурсною процедурою. У Верховній Раді погоджуються, що термін, за який потрібно було ухвалити це рішення, вже минув, але припускають, що голосування призначать уже цього тижня.
Під Верховну Раду принесли старі ялинки. За словами учасників акції, такі ж «несвіжі», як і кандидати на посаду нового уповноваженого з прав людини, щодо призначення одного з яких депутати мали проголосувати кілька місяців тому.
Три кандидатури, серед яких парламент мав визначатись, профільний комітет затвердив навесні минулого року. Це – депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Сергій Алєксєєв, депутат від «Народного фронту» Людмила Денісова та адвокат Андрій Мамалига. На сайті комітету зазначено, що його висунула фракція Радикальної партії Олега Ляшка, але сам він стверджував, що це зробила професійна організація адвокатів та громадські організації.
Your browser doesn’t support HTML5
Правозахисники мітингували під Радою за «свіжого» омбудсмана (відео)
За словами учасниці акції, голови «Центру інформації про права людини» Тетяни Печончик, увесь процес обрання уповноваженого відбувається надто довго і непрозоро – і тому його потрібно «перезапустити».
Ми віримо, що після Євромайдану має бути нова якість політичного процесу, не має бути кулуарних «тьорок», «дерибанів» посадТетяна Печончик
«Ми справді віримо, що в Україні це можливо. Україна відрізняється від країн таких, як Росія чи Білорусь, де призначають «потрібних людей». Ми віримо, що після Євромайдану, коли люди виходили на революцію, боролися за наші і ваші права, має бути нова якість політичного процесу, не має бути кулуарних «тьорок», «дерибанів» посад, коли в обмін на одну посаду – голову Нацбанку – вони голосують за омбудсмана. Вже рік увесь світ звертає на це увагу, але у відповідь все, що ми маємо, – це ігнор», – каже правозахисниця.
Тетяна Печончик
У парламенті безрезультатно намагалися «продавити» одного з кандидатів, але не змогли набрати достатньої кількості голосів, зауважує виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Тому, за його словами, депутати вирішили змінити правила конкурсу, запровадивши відкрите голосування.
На сьогоднішній день хай яким чином відбудеться голосування – воно відбудеться з порушенням законодавстваОлександр Павліченко
«Ці зміни відбулися у кострубатий спосіб: із трьох законів, у які потрібно було внести зміни, до двох були внесені зміни, а до третього – закону про уповноваженого Верховної Ради – ні, і там залишилися норми про таємне голосування. І відповідно, на сьогоднішній день хай яким чином відбудеться голосування – воно відбудеться з порушенням законодавства. Тобто перше, що треба зробити, – це привести законодавство у єдиний стандарт», – наголошує Павліченко.
Олександр Павліченко
Призначення омбудсмана можуть винести на голосування вже у четвер – Суслова
Представниця комітету Верховної Ради з прав людини Ірина Суслова погоджується, що процедуру обрання омбудсмана дійсно потрібно почати спочатку.
«Після того, як кандидати зібрали за себе підписи у стінах парламенту і передали до апарату Верховної Ради, апарат Верховної Ради передав на засідання комітету, комітет розглянув ці кандидатури і передав (Андрієві) Парубію – голові Верховної Ради, у того був час протягом 45 днів поставити це питання на голосування. А оскільки це питання не було поставлено на голосування, конкурс має бути перезапущений. Не можна ставити на сьогодні голосування тих кандидатів, які втратили свою легітимність», – зазначає депутат.
Ірина Суслова
Вона наводить приклад нещодавнього рішення Конституційного суду щодо «мовного» закону Ківалова-Колесніченка – той був визнаний неконституційним, бо під час його ухвалення свого часу були порушення процедури. Такі наслідки може мати і порушення процедури обрання омбудсмана, припускає Суслова.
Водночас, за її словами, в українській Верховній Раді можливо все, що завгодно.
«Ситуація зараз така: це питання можуть винести на голосування навіть у четвер. Ми це розуміємо. Таке питання обговорюється у кулуарах Верховної Ради, серед парламентарів. Але інша справа полягає в тому, наскільки ця процедура буде законна», – каже Ірина Суслова.
Ніякого «перезапуску» не буде – Фесенко
Нині умовно порожнім залишається не тільки крісло уповноваженого з прав людини, а й, зокрема, крісло голови Нацбанку, тож зараз у цій ситуації «перезапуску» ніякого не буде, вважає політолог Володимир Фесенко.
Володимир Фесенко
Кандидатура Денісової – у так званому «кадровому пакеті»Володимир Фесенко
«Кандидатура Денісової – у так званому «кадровому пакеті». Це інтерес «Народного фронту». Причому проголосують спочатку Денісову, а потім (Якова) Смолія – як керівника Нацбанку. Оскільки затвердження цих кандидатур взаємопов’язана, ніякого перезапуску не буде», – зауважує він.
Водночас, на думку іншого політолога, Віктора Небоженка, влада зараз намагається законсервувати ситуацію до виборів в Україні, які заплановані на наступний рік.
28 квітня минулого року закінчився термін перебування Валерії Лутковської на посаді уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Уповноваженим із прав людини, за законом, може бути людина, яка має українське громадянство, на день обрання досягла 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п’яти років проживає в Україні.