Пропаганда кличе: як телебачення «заманює» кримчан на вибори президента сусідньої Росії

Підконтрольна Кремлю влада окупованого Криму використовує всі ресурси, щоб переконати кримчан голосувати на виборах президента Росії. Чиновницькі агітаційні вояжі в сільські будинки культури доповнили відеороликами на місцевому телебаченні. Умовляння прийти на вибори зводиться до страшилок з використанням традиційного набору кліше російської пропаганди. Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в окупованому Криму.

З початку березня в ефірі контрольованого кримською «владою» телеканалу «Крым 24» почали транслювати передвиборні відеоролики. У них візуалізується сценарій можливого розвитку подій на півострові, якби в 2014 році російська анексія не відбулася. Кожен ролик містить заклик прийти на вибори 18 березня (в річницю російської анексії Криму) і «не помилитися».

Сприяти явці кримчан на виборчі дільниці автори відеороликів вирішили за допомогою контрастних кадрів з Європи та України, які нібито мають показати перевагу російських реалій на півострові.

«Страшно навіть думати! У нас би трощили пам'ятники, проходили б гей-паради. На цінностях загальнолюдських був би поставлений хрест. Зрештою, у нас могла бути війна. І ось все це ми показуємо в хвилинних роликах, порівнюючи з сьогоденням. Там є, над чим задуматися й зрозуміти, що ми не маємо права на помилку» ‒ говорить головний редактор «Крым 24» Катерина Зуєва.

Сьогодні в кримський телеефір вийшли чотири таких відеоролики.

Протистояння пам'ятників

У першому ролику «Крим 24» показане відкриття пам'ятника російській імператриці Катерині II, імператору Олександру III та «ввічливим людям» у Сімферополі. На цьому тлі подані кадри знесення пам'ятників Леніну на материковій частині України. «Леніни», що летять з постаментів, показані на тлі Євромайдану, який російська влада називає «державним переворотом».

«Що було б, якби ми не прийшли на референдум у 2014 році?» – агітація «Крым 24» (відео)

Знесення пам'ятників радянським вождям в Україні дійсно було. Перші пам'ятники Леніну в Києві були знесені учасниками акцій протесту як символ розриву України з радянським минулим. У народі цей процес назвали «ленінопадом».

Після Євромайдану він продовжився вже в рамках декомунізації. У 2015 році Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, який забороняє їхню пропаганду та символіку.

Як озвучував раніше директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, в рамках декомунізації в Україні демонтували 2389 радянських пам'ятників, серед них – 1320 пам'ятників Леніну. За його словами, кілька десятків цих пам'ятників збережуть для створення музею монументальної пропаганди СРСР, який планують відкрити в Києві.

Водночас у Криму після анексії місцева влада плодить пам'ятники неоднозначним особистостям. Наприклад, встановлення згаданого у відеоролику пам'ятника Катерині II у Сімферополі його ініціатори пояснили необхідністю віддати данину пам'яті російській імператриці, яка в XVIII столітті «приєднала» Крим до Російської імперії.

Як з'ясували Крим.Реалії, до збору коштів на пам'ятник мають відношення бізнес-партнери Сергія Аксенова (Аксьонова) та фонд російського бізнесмена Костянтина Малофєєва, який зіграв не останню роль у російській анексії Криму, а пізніше й у подіях на Донбасі.

Встановлення пам'ятника російському самодержцю Олександру III в Сімферополі й зовсім обернулася скандалом ‒ багато досягнень, приписані йому авторами монумента, виявилися фейком.

А для створення пам'ятника «ввічливим людям», за словами депутата підконтрольного Росії кримського парламенту Леоніда Бабашова, позував кримський співробітник російського спецназу. Тобто «героєм» може виявитися один із 8 тисяч військовослужбовців, які в 2014 році зламали присягу, за що оголошені в розшук військовою прокуратурою України.

Тому не все так однозначно з кримськими пам'ятниками, як показано в передвиборному відеоролику.

Відеоролик телеканалу «Крым 24», створений напередодні виборів у Росії (відео)

Традиційні шлюби проти геїв

Другий ролик на телеканалі присвятили сімейним цінностям в Криму. Вони показані через призму укладання шлюбів у Палаці одружень Сімферополя та щасливих батьків з новонародженими дітьми.

На противагу цій картинці показаний гей-парад у Києві й одруження одностатевих пар в Європі.

«Ми прийшли на референдум і не помилилися» – відеоролик телеканалу «Крым 24» (відео)

«Вибачте за зміст!!!! Але так могло бути, якби кримчани всі разом не прийшли на «референдум» у 2014 році», ‒ пишуть автори відео в соцмережах.

У Києві з ініціативи представників ЛГБТ-спільноти та правозахисників щороку проводяться Марші рівності. Але акція призначена не для пропаганди ЛГБТ, а проти дискримінації людей за ознакою їхньої сексуальної орієнтації. Основне їхнє гасло ‒ «Ми різні, ми рівні».

Що ж стосується Європи, то далеко не в кожній країні узаконені одностатеві шлюби. І вони не скасовують реєстрацію традиційних шлюбів, а є додатковою опцією.

Незважаючи на активну боротьбу російської влади за «духовні скріпи», цього року перший одностатевий шлюб був зареєстрований у Москві. Але після того, як про це повідомили ЗМІ, росіянам Євгенію Войцеховському та Павлу Стоцко, які уклали шлюб, почали надходити погрози. А російські чиновники згодом звинуватили їх у псуванні паспортів і відмовилися визнавати цей шлюб.

Водночас кримчани нетрадиційної орієнтації в російських реаліях змушені всіляко ховатися. Раніше вони розповідали Крим.Реалії, що бояться дискримінації та фізичної розправи, оскільки місцева громада, за їхніми словами, не толерантна щодо них.

Що ж стосується сімейних цінностей, то треба нагадати, що всі акти цивільного стану, видані на півострові з березня 2014 роки (разом зі свідоцтвами про шлюб), не визнаються в жодній цивілізованій країні. У зв'язку з цим місцеві навіть склали жарт: «Кримські шлюби недійсні, а російські військові цим користуються».

День перемоги та Бандера

У переконанні кримчан прийти на виборчі дільниці 18 березня активно використовується найсвятіше в Росії ‒ тема святкування Дня перемоги. Її використовують відразу в двох відеороликах «Крым 24». У них у кримській реальності показані парад Перемоги в Сімферополі, хода «Безсмертного полку» та діти з квітами, які обіймають ветеранів.

У кадрах про Україну їм протиставляється смолоскипна хода в Києві в день народження лідера українських націоналістів Степана Бандери, а також школярі, які співають пісню про «бандерівців» і грають в ігри, примовляючи: «Хто не скаче, той москаль».

Агітаційний ролик телеканалу «Крым 24» напередодні виборів президента Росії (відео)

Кримський вчений, кандидат історичних наук Сергій Громенко називає подібну подачу інформації маніпулятивною.

«У ролику ми бачимо святкування Дня перемоги в Криму, організоване на державному рівні. Тоді як на материковій частині України в ролику показують зовсім не 9 травня, а окремі сюжети з життя націоналістичних організацій, які приватно відзначають свої дати без підтримки держави. Для коректного порівняння потрібно було б показати, як в Україні відзначають 9 травня, як президент покладає квіти на Алеї Слави в Києві. Ось тоді у кримчан була б можливість порівняти. Військові паради, які проводяться в Криму, треба було б порівнювати з військовими парадами, які проводить українська влада на Хрещатику. А порівняння кримського параду Перемоги зі смолоскипною ходою, проведеною окремими особами не на державному рівні, є маніпуляцією та пропагандою», ‒ говорить він.

Передвиборна мобілізація

Схожу передвиборну стратегію використовують щодо кримчан і місцеві чиновники. У лютому 2018 року голова підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Константинов, агітуючи в Нижньогірському районі, згадав про «бандерівців з Києва» та «громадянську війну», яка нібито загрожувала півострову в 2014 році. Такі ж меседжі озвучують й інші кримські «чиновники», які прозоро натякають, що кримчанам треба віддячити Володимиру Путіну за «приєднання» півострова в 2014 році.

Таким чином основним аргументом, який пропонується кримчанам для підтримки президентських виборів у сусідній Росії, є «порятунок» від українських реалій, а не досягнення після 2014 року.

Російські експерти говорять, що влада кинула всі сили заради показників високої явки на виборах, щоб зміцнити позиції Володимира Путіна в країні та на міжнародній арені.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликає кримчан усіх національностей бойкотувати майбутні вибори президента Росії. Про кримінальну відповідальність за участь у них також попереджає прокуратура АРК.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії