Українці витрачають найбільше на їжу, ЖКГ та нераціональні покупки – Ткаченко

Ріст заробітної плати, на думку наукової співробітниці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідії Ткаченко, задає позитивну динаміку, проте надто повільну. А економіст Андрій Новак впевнений, що мінімальну заробітну плату не підвищили, а узгодили з темпами інфляції, і без іноземних інвестицій економіка України зростати не почне. Водночас він нагадує: заборгованість по зарплатах в державному та приватному секторах становить 2,5 мільярди гривень.

«Проїдають» зарплати: скільки українці заробляють і на що витрачають | Ранкова Свобода. Частина 3

2017 рік був більш успішнішим для українців, ніж попередні три, вважає провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Лідія Ткаченко.

«Реальна зарплата зросла майже на 19%. Це досить непоганий показник порівняно з тим, що ми мали навіть в попередні п’ять років. Багато це чи мало – це більше, ніж було, але, звичайно, дивлячись, що з чим порівнювати. Тому що дуже велика нерівність є між вищими і нижчими посадами, дуже велика нерівність за видами економічної діяльності», – пояснює Ткаченко в ефірі «Ранкової Свободи».

У свою чергу голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що мова наразі йде не про реальний ріст добробуту українців, а про номінальне збільшення зарплати.

«У кожної людини є своя інфляція, тому що кожна людина купує свій набір товарів і послуг, користується своїм набором товарів і послуг, але, згідно з даними ООН, на сьогодні 60% українців перебуває на межею бідності, якою вважається життя на менш ніж 5 доларів на день», – нагадує Новак.

Він позитивно оцінює підвищення номінальної заробітної плати, проте вважає, що по суті це – індексація інфляції за попередні чотири роки.

Андрій Новак

Лідія Ткаченко звертає увагу на зміну в структурі витрат українців – збільшилась частка видатків на житлово-комунальні послуги.

«Значною мірою навіть інфляція минулого року теж була викликана не тільки продуктами харчування, не тільки сезонними коливаннями цін, а якраз тим, що в нас постійно відбуваються перегляди і достатньо різкі підвищення по комунальних послугах. Тобто те, що в нас люди близько 15% витрачають на оплату комунальних послуг, дуже сильно пов’язане з показниками інфляції», – констатує експерт.

Водночас вона зауважує, що ще немає статистичних даних щодо накопичення активів громадянами за 2017 рік.

«В останні чотири роки в основному українці виживали за рахунок того, що витрачали на споживання заощадження минулих років. Принаймні, в третьому кварталі 2017 року нарешті з’явилась більш-менш позитивна динаміка», – каже Ткаченко, хоча додає, що для фактичного економічного зростання ця динаміка має бути швидшою.

Люди роками судяться за повернення зарплати – Чорний

Андрій Новак стверджує, що, аби переломити ситуацію, Україні потрібні іноземні інвестиції. Для цього, на його переконання, потрібне сприяння банківської, податкової, митної, адміністративної та судової систем.

«В нас росте навіть заборгованість по зарплаті – вже більше як 2,5 мільярди гривень. Для порівняння, в найкращі роки в нас заборгованість по зарплаті була 1,5 мільярди гривень. Статистика враховує і державний, і приватний сектори. Якщо не буде зміни кардинальної інвестиційних умов по тих пунктах, які я згадав, то не буде високих темпів росту економіки», – переконаний економіст.

Проблему із заборгованістю відзначає і шеф-редактор інформаційного агентства «Фінансовий клуб» Руслан Чорний. За його словами, навіть після рішення суду про вину в заборгованості з виплати заробітної плати, ніхто її не відшкодовує.

«Є ситуації, коли, в тому числі, не хочуть повертати (зарплату – ред.) через суди колишнім міліціонерам, і люди роками, десятиріччями судяться і не можуть нічого, ніякої компенсації від держави отримати. При тому, що суди кажуть: «так, дійсно, винні, але повертати ніхто нічого не буде». Просто тому», – констатує Чорний.

Державна виконавча служба, яка мала б стягувати заборгованість, надто завантажена роботою, щоб ефективно працювати, додає журналіст.

Руслан Чорний

«Мішки цих невиконаних справ лежать в кабінетах і ніхто їх не виконує. Роками. Минулого року ми нарешті запровадили і був ухвалений закон «Про приватну виконавчу службу». Але на сьогоднішній день, за моїми оцінками, отримали ліцензію тільки десь 200 приватних виконавців. На території України – це ніщо».

Як витрачати і де заробляти?

Лідія Ткаченко радить планувати свої доходи й витрати, щоб скорочувати їх.

«Повсякденні витрати є найбільшими і найчастіше там бувають нераціональні покупки і витрати. Стосовно того, як можна оптимізувати: по-перше, треба порахувати хоча б місяць, завести такий щоденник своїх витрат. І подивитись потім, без чого можна було обійтись».

Ткаченко зазначає, що заощаджувати – це нормально, хоча українцям властива інша поведінка.

«Якщо ми подивимось на споживчу поведінку в розвинутих країнах, там теж бідують, просто там не соромно про це говорити, а в нас люди схильні до такого демонстративного споживання, що, може, і їсти нема чого, але куплю собі якийсь телефон, щоб можна було його дістати і всім показати, що ось він у мене є», – каже вона.

Говорячи про галузі, де варто шукати вищу зарплату, демограф називає ІТ, фінансову та страхову сфери.

«Також державне управління зараз демонструє досить непогані показники по зарплатах, в тому числі в місцевому самоврядуванні, наприклад, оці територіальні громади в тому числі, буває, що щедро платять Якщо говорити про бюджетний сектор – вчителі і медики – то там теж у зв’язку з реформами, в принципі, має бути якесь покращення в зарплатах», – сподівається Лідія Ткаченко.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі