Ціна війни на Донбасі для України і Росії

Гості програми «Ваша Свобода»: військовий експерт Владислав Селезньов; Павло Фельгенгауер, російський військовий експерт.

2378 українських військовослужбовців загинули за ці скоро вже чотири роки війни, розв’язаної «іхтамнєтами» на Донбасі. Про це заявила перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко. Йдеться лише про вояків, ще серед загиблих багато мирного населення. І зокрема дітей. Їх у цьому мартирологу – 138.

Ще десятки тисяч осіб поранені, мільйони змушені були залишити свої домівки. Як зазначила Ірина Геращенко, такою є плата України за захист своєї незалежності. Три роки тому, в період інтенсивніших бойових дій, Україна щодня витрачала на війну на Донбасі до 7 мільйонів доларів. Такі цифри наводили тоді у Мінфіні України.

Ціна війни з Україною для Росії менше мільярда доларів за ці роки, як стверджують деякі експерти. ​

Тиші на Донбасі немає. Хоча обстрілів менше, але проголошеного з 5 березня так званого «повного і безстрокового» припинення вогню досі немає.

Ваша Свобода | Ціна війни на Донбасі для України та Росії

Олександр Лащенко: Пане Селезньов, якщо війна затягнеться на роки (а вже чотири роки минули і кінця й краю немає), зрештою, Путін навіть з такою інтенсивністю здобуває перемогу, чи, навпаки, за такої ситуації Україна отримує передишку і має можливість «наростити м’язи» та давати відсіч агресорові?

​(Повна версія програми)

​Владислав Селезньов: На сьогодні стан українського війська на декілька порядків потужніший, ніж це було у лютому-березні 2014 року.

Лише за безумовної підтримки світової спільноти, в першу чергу країн НАТО, зможемо здобути перемогу. Наприклад, постачання американських протитанкових комплексів «Джавелін». Враховуючи надвелику зацікавленість Російської Федерації отримати інформацію, коли саме і куди вони прибудуть, інформація приховуватиметься. Підготовка фахівців, які мають вивчити та використовувати зброю, буде проводитися на фондах Львівської академії сухопутних військ. Будь-яке переміщення зброї та боєприпасів до цих видів озброєння буде проводитися приховано, виходячи з міркувань безпеки.

Роблячи ставку на «Джавеліни», маємо розвивати вітчизняний ВПК – собівартість продукції аналогічного спрямування, яку виробляють підприємства українського ВПК, в рази нижча. Мова і про протитанковий ракетний комплекс «Стугна», «Корсар».

Російські терористичні війська часто-густо на Донбасі використовують пересувні вогневі точки, у тому числі і танки, які виїжджають із засідок, ведуть вогонь по українських захисниках і в ці ж засідки ховаються. Саме для знищення таких рухових вогневих точок і будуть до нагоди протиракетні комплекси.

– Пане Фельгенгауер, ціна війни проти України для Росії не підйомна, чи навпаки – ще на багато років у Росії вистачить ресурсів?

​Павло Фельгенгауер: Ціна підйомна. Але є проблеми перспектив – нинішній статус-кво, тим більше, якщо він буде заморожений, Москву абсолютно не влаштовує. Навіть сектор Донбасу де-факто залишиться під російським або ж проросійським контролем, а решта України – ні, то це не підходить.

Мова про Україну як про частину оборонного периметру, який Москва будує майже 10 років. Офіційно план оборони Російської Федерації прийнято наприкінці січня 2013 року. Бази на Далекому Сході, дивізія на Чукотці, інша дивізія – на Землі Франца-Йосифа... Україну втратили – все: периметр прорвано. Таке пояснення російський Генштаб пред’являє в Кремль.

Павло Фельгенгауер

В Росії існує думка, що Україна сама розвалиться. Не треба ризикувати, а просто підтримувати тиск. Все на частини саме розвалиться, а до влади прийде або більш радикальний уряд, тоді можна європейцям говорити, що прийшли «фашисти», з ними не можна жодної «каші варити», або ж прийдуть проросійські сили.

Оскільки ситуація в Україні не стійка, то існує думка, що треба почекати поки. Але безкінечно чекати не можна, тим більше, що ціна підтримки навіть ось цього сегменту – Донбасу – стає з кожним роком все вищою. Економіка там зовсім розвалилася, а все це треба утримувати. Хоча звідти і втекло багато людей, але це густонаселений регіон – підтримувати його дорого, головне, не має сенсу. Тому небезпека ескалації існує.

– Пане Фельгенгауер, а можна назвати цифру, у скільки обходиться Росії війна проти України?

Павло Фельгенгауер: З подібними конфліктами спочатку ціна низька, майже нульова – використовують запаси і озброєння, боєприпаси зі складу, які були оплачені раніше. По ходу справи ціна зростає завжди. І тут росте і продовжує зростати. Не те, щоб вона була захмарною, але при цьому не досягається стратегічних цілей – кошти виділяються, а ціль відпливає.

Путін сподівається, що з ним домовлятимуться, зокрема і щодо України, що буде нова «Ялта», що Захід визнає, що Росія сильна, може боляче вкусити, що у неї є страшна зброя, яка зможе перетворити більшу частину США в радіоактивну пустелю. Щоправда, в американців також є такі можливості. От сядуть, покладуть карту на стіл і розділять, в тому числі і Європу, а Україна, звісно, відійде (вважає Путін) «законно» Росії.

В Європі є ті, хто хотів би домовитися. У США найбільш проросійським був якраз Дональд Трамп. Інша справа, що у нього можливості обмежені – все ж таки не російський президент, а американський.

– Пане Селезньов, підводний човен, який анонсував Путін – це взагалі можливо?

Владислав Селезньов

​Владислав Селезньов: Безумовно можливо. Військова наука на місці не стоїть, йдуть напрацювання. Але за час, поки Російська Федерація використовувала свої напрацювання 1980-х років, світова наука, зокрема і в оборонній галузі, не стояла на місці.

Дуже прикметним є приклад прямого бойового зіткнення між підрозділами умовними збройних сил Російської Федерації та США. Я маю на увазі групу «Вагнера». У цьому бою видно колосальну перевагу зброї, яку використовують Збройні сили США.