Новий закон про відповідальність за несплату аліментів не скоротив випадки ухиляння, констатує адвокат Сергій Кравчук. Натомість відкритий реєстр неплатників порушує право на приватність – на це вказує речник уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига. Він обіцяє, що офіс омбудсмена звертатиметься до Конституційного суду з приводу цього закону.
Your browser doesn’t support HTML5
Сім тисяч неплатників аліментів у розшуку – Мінюст | Ранкова Свобода. Частина 3
Юрист, фахівець у сфері сімейного права Юлія Дузь зазначає, що новий закон не забрав можливість у злісних неплатників податків ухилятися від відповідальності.
В Україні досі реально можна приховувати свій дохідЮлія Дузь
«У нас більша частина таких злісних неплатників аліментів – це люди, які, в принципі, не мають стабільного доходу і вони кінці з кінцями ледь-ледь зводять. Всі решта – це люди, які дуже гарно пристосувалися до системи життя в Україні. І головна проблема, що діти не отримують належне утримання. В Україні досі реально можна приховувати свій дохід. Ніхто ніколи в житті не дізнається, який дохід є в дійсності. Ніхто ніколи в житті не зможе вирахувати, скільки ж би ця дитина в дійсності при гарних розкладах могла б отримувати аліментів на своє утримання», – стверджує Дузь.
Адвокат у сімейних справах Сергій Кравчук сумнівається в тому, що заборона на полювання та кермування транспортними засобами – це ті заходи, яких варто було вживати.
Потрібно, щоб суд розбирався, з якої причини не сплачуються аліменти, бувають випадки, коли людина платить аліменти, але не бачить дитинуСергій Кравчук
«Випадків не стало менше, і я вважаю, що потрібно, щоб все-таки суд розбирався, з якої причини не сплачуються аліменти тим чи іншим платником, тому що бувають випадки, коли людина платить аліменти, але не бачить дитину. Вона перестає їх платити якби навмисно, щоб мати задумалась, щоб дитину надати», – розповідає Кравчук в ефірі «Ранкової Свободи».
Хоча в Україні легко обійти офіційні дані і «сфальсифікувати» безробіття, аби уникнути аліментів, адвокат ділиться досвідом, згідно з яким батьки іноді дійсно не можуть підтримувати дітей через безробіття. Особливо гостро ця проблема відчувається в сільській місцевості, зазначає він.
«В мене є випадки, коли людина отримала сто гривень, принесла дитині дала 30, 20, потихеньку щось платить. Але мати не вважає, що це якась допомога», – зауважує адвокат.
Процедура, за якою ухвалили закон, не дозволила обговорити його можливі ризики, стверджує речник уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига.
Михайло Чаплига, речник офісу Уповноваженого з прав людини Верховної Ради (фото з Facebook омбудсмана)
Якщо Державна виконавча служба не може якісно виконувати свою роботу, це не означає, що треба порушувати чиїсь праваМихайло Чаплига
«Мова йде про те, що якщо Державна виконавча служба не може якісно і фахово виконувати свою роботу, то це не означає, що для спрощення своєї роботи їм треба порушувати чиїсь права або робити відкриті списки», – переконаний він.
На думку речника омбудсмена, обмеження, які передбачає закон, лежать «поза межами здорового глузду».
З позитивів в цьому законі хіба що суспільно-корисні роботиМихайло Чаплига
«Річ у тім, що причини несплати аліментів можуть бути абсолютно різні. З позитивів в цьому законі хіба що оці суспільно-корисні роботи, які будуть перераховувати кошти на рахунок дитини. На цьому, що називається, про позитиви все», – нарікає Чаплига.
Він додає також, що закон породив порушення права на приватність.
«Чорні мітки»: є прямим порушенням законодавстваМихайло Чаплига
«На двері боржників державна виконавча служба почала клеїти такі «чорні мітки»: «ти не платиш аліменти». Оце вже є прямим порушенням законодавства і буде каратись відповідними протоколами, які будуть складатись в офісі уповноваженого», – запевнив він.
За словами держслужбовця, офіс уповноваженого з прав людини планує звертатись до Конституційного суду з приводу цього закону, а також надавати свої пропозиції до парламентських комітетів та безпосередньо народних депутатів.
Порівнюючи українську практику з закордонною, Чаплига зазначає, що подібної відкритості немає на Заході.
В більшості країн Європи законодавство більш захищенеМихайло Чаплига
«В більшості країн Європи законодавство щодо відкритості і кількості таких реєстрів, можливості відкритого доступу до них значно більш захищене. В Україні відкрите все, тільки незрозуміло, з якою метою», – зауважує адвокат.
Сергій Кравчук згадує, що зловживання в сфері сплати аліментів були й до впровадження змін.
«Були випадки, коли батько не сплачував аліменти, вів, як то кажуть, аморальний спосіб життя, але коли дружині потрібно було виїхати з дитиною за кордон, просили, щоб він підійшов до нотаріуса, дав дозвіл, починався шантаж: щось дайте, тоді я прийду», – наводить приклад він.
Кравчук переконаний, що у вирішенні таких суперечок необхідно враховувати людський фактор.
«Якщо звертається мати з дитиною і каже, що батько не допомагає, я прошу телефон батька і кажу: спочатку розкажіть, що у вас трапилось, яка ситуація, чому не допомагаєте. Бувають випадки, коли дзвониш, а батько каже: я згоден допомагати, але коли я щось приношу, мені кажуть «дитину ти не побачиш» і починають шантажувати», – згадує він.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі