Про те, як Кремль намагається посіяти в потрібних йому країнах хаос, розгубленість, зневіру в найстабільніших, здавалося б, інституціях, а також як підгодовує маргіналів і корисних ідіотів, розповідає «Український тиждень». Спроби вивести з ладу за допомогою вірусів українські об’єкти енергетики, державні установи або системи зв’язку вже робилися й робитимуться. Проте значно важливіше збурити суспільну свідомість. Навала сигналів «зрада», «всепропало», «всівониоднакові» й «владугеть» змушує опустити руки й припинити боротися з конкретними зрадниками та крадіями. Як не стати «корисним ідіотом» в інтересах Кремля йдеться в матеріалі «Напаскудити у вітальні».
А про кіберзагрозу для майбутніх виборів в Україні, і як їй протидіяти «Український тиждень» інформує в публікації «Три тузи в рукаві». Видання стверджує, що проти України буде використаний увесь сучасний арсенал засобів впливу, щоб привести до влади потрібні Кремлю політичні сили чи хоча б зменшити кількість проєвропейськи налаштованих у владі. П’ята колона, компромати та фейки чи DDoSатаки на ЦВК – це лише додатковий фронт у гібридній війні проти Української держави. Чи вдасться вистояти на ньому, буде зрозуміло вже через рік. А поки що, як зазначає тижневик, попереджений – отже, озброєний.
На тлі низки скандалів, пов'язаних з ім'ям глави Мінохорони здоров'я Уляни Супрун, тижневик «Новое время» з'ясував у експертів, – як вони оцінюють її діяльність і що думають про медреформу. Більшість із них переконані, найнадійнішим індикатором того, справжня реформа чи ні, є опір старої системи. Якщо опір є – значить, реформа справжня, якщо немає – зміни є імітацією. Шалений опір старої медичної системи реформам Уляни Супрун, інформаційні кампанії, спрямовані на її дискредитацію, є однозначним сигналом до того, щоб підтримувати курс Міністерства охорони здоров'я, переконані експерти тижневика.
Петру Порошенку і Володимиру Гройсману стало тісно на верхівці політичної влади, стверджує в тижневику «Новое время» парламентарій Сергій Лещенко. Депутату відносини на владному олімпі нагадують радянську сім'ю, в якій всі посварилися, але розлучитися не можуть, оскільки пов'язані однією квартирою. Однак при всьому негативі це дає Україні шанс. Адже досвід засвідчує, що охоплена внутрішніми інтригами влада з'їдає себе і програє вибори. Головне тепер – щоб замість нинішніх псевдоеліт прийшли реформатори, а не популісти або реваншисти, зазначає дописувач тижневика у статті «Вижити по-новому».
«Український тиждень» розповідає, як у парламенті накопичуються непотрібні законопроекти, хто їх продукує і чи є шанс розірвати замкнене коло. Видання інформує, що у парламенті лише близько 10% зареєстрованих законопроектів перетворюються на реальні закони. Те, що більша частина зареєстрованого є відвертим непотребом, не соромляться визнавати навіть у парламенті. Втім, «законодавчий спам» і далі активно накопичується, стверджує видання. Що ж спонукає народних обранців до такої маніакальної активності? Основна проблема – легкість, із якою депутати можуть реєструвати законопроекти. Про те, як можна запобігти законодавчому непотребу, «Український тиждень» розповідає в статті «Фабрика законодавчого спаму».
2017 рік став поворотним для судової реформи в Україні. Але, як стверджує «Дзеркало тижня», поворот цей відбувся не туди, куди треба. Адже й досі майже 80% складу «нового» суду – це старі судді. Тож чим далі Україна рухається цим шляхом, тим стає очевидніше, що доведеться пройти ще довшу відстань, щоб знову вирулити на правильну траєкторію. Про те, як її виправити вже найближчим часом, йдеться в статті «Судова реформа померла. Хай живе судова реформа?»