Двоє звільнених із Росії українських прикордонників – Богдан Марцоня та Ігор Дзюбак – 2 березня приїхали з пропускного пункту «Гоптівка», що на Харківщині, до Києва. У шпиталі для Держприкордонслужби вони зустрілись із найріднішими – мамою та дружиною. Попереду – повне обстеження й службове розслідування.
Ольга Марцоня, дружина Богдана Марцоні, та Людмила Дзюбак, мама Ігоря Дзюбака, видихнули лише тоді, коли рідні зайшли в двері шпиталю. За ті півдня, що прикордонники вже перебували на території України, вони лише недовго поговорили телефоном. А до цього – чотири місяці нервів, коли чоловіки перебували за ґратами в Росії.
«Був зв’язок лише через адвоката російського, а також через консула, який один раз мав змогу провідати хлопців. А сьогодні говорили одну хвилинку. Це такі емоції, не передати. «Алло, кохана», – розповідає Ольга Марцоня перед першою за довгий час зустріччю з чоловіком.
Чоловік передавав адвокатом, що умови утримання в нього нормальні, і що почуває себе також непогано.
Чекати звільнення було дуже складно, розповідає жінка. Тому, коли за день до повернення їй повідомили, що чоловіка точно обміняють, не вірилось, що все позаду, говорить вона.
«Боляче зараз ще мені за батьків і за дружин, у яких також діти, сини, чоловіки в колоніях є політв’язнями. І я хочу, щоб вони відчули ту ж радість, що відчуваю я. Мені зараз за них дуже прикро», – додала Ольга.
Жінки подякували президенту Петру Порошенку, Держдприкордонслужбі і Богу за те, що рідні нарешті вдома.
Що взагалі тоді сталось із Марцонею та Дзюбаком?
Проте в цій історії поки що більше запитань, аніж відповідей.
Про прикордонників Марцоню та Дзюбака Україна почула 3 жовтня 2017 року. Тоді відомство повідомило, що ці два капітани зникли біля державного кордону в Сумській області, коли «здійснювали моніторинг ділянки державного кордону».
Прикордонник на пункті пропуску «Гоптівка», Харківська область, 2 березня 2018 року
Зранку 4 жовтня українські прикордонники з’ясували, що автомобіль зниклих колег перебуває біля лінії державного кордону. Пізніше Росія підтвердила: Марцоня та Дзюбак на її території.
«За результатами розслідування ми з’ясуємо причину того, що вони були затримані на російській території», – коментували тоді у Держприкордонслужбі.
Обставини наштовхують на думку про те, що наші військовослужбовці були захоплені силою. Були сліди двох груп, які, найімовірніше, і захоплювали наших офіцерівОлег Слободян
9 жовтня стало відомо, що російський суд узяв їх під варту на два місяці. Розгляд у суді відбувався за двома статтями: щодо незаконного перетину кордону та злісної непокори працівникам правоохоронного органу. Вже 12 жовтня їм висунули звинувачення.
«Ці обставини наштовхують на думку про те, що наші військовослужбовці були захоплені силою, а той факт, що до них кілька днів тому не пустили українського консула, лише це підтверджує. Ще один доказ на користь цієї версії: під час огляду лінії кордону в місці ймовірної «зустрічі» наших прикордонників були виявлені сліди розташування двох груп, які, найімовірніше, і захоплювали наших офіцерів», – заявляв 9 жовтня речник Держаної прикордонної служби України Олег Слободян.
Your browser doesn’t support HTML5
Обмін заручниками з Росією та «привіт» від Порошенка (відео)
І от 2 лютого 2018 року Марцоню та Дзюбака вдалось обміняти на затриманих влітку 2017 року в Херсонської області військовослужбовців Прикордонної служби ФСБ Росії Володимира Кузнєцова й Аскара Кулуба, затриманих раніше на адмінкордоні з Кримом.
«Тортури не застосовувались, ставились як до злочинців»
Проте ні Держприкордонслужба, ні Міністерство внутрішніх справ поки не готове обговорювати найбільше загадку зникнення українських прикордонників: за яких обставин і чому вони взагалі опинились у Росії.
Зустріч із прикордонниками у лікарні, Київ, 2 березня 2018 року
Скажімо, коли журналісти запитали українських прикордонників, чи підштовхували їх до того, щоб вони перейшли на бік Росії, замість них відповів речник Держприкордонслужби Олег Слободян.
«Ці всі запитання… Нам потрібно ще самим переговорити з хлопцями. Пізніше з цього приводу детальніше скажемо», – сказав Слободян.
Богдан Марцоня зміг лише розповісти, що з ними поводились «як із полоненими й злочинцями», не били і годували як усіх у СІЗО.
«Кращого ставлення, ніж до тих же вбивць, не було», – сказав Марцоня.
А Ігор Дзюбак додав, що до них не застосовували фізичних тортур.
Зустріч із прикордонниками в лікарні, Київ, 2 березня 2018 року
Справа в тому, що вони не можуть повністю розповідати деталі, вони не мають права. Вони військовослужбовці під присягоюВадим Троян
«Справа в тому, що вони не можуть повністю розповідати деталі, вони не мають права. Вони військовослужбовці під присягою, це перше. Друге, вони зараз приїхали спеціально до медичного закладу, щоб перевіритись, чи в них усе добре зі здоров’ям», – сказав заступник міністра внутрішніх справ Вадим Троян.
Найближчим часом звільнені українські прикордонники будуть у шпиталі і проходитимуть поглиблене медичне обстеження, сказав начальник управління охорони здоров’я Держприкордонслужби Валентин Волоха. Після висновків лікаря буде відомо, як надовго вони повинні залишатись у лікарні.
Паралельно відбуватиметься службове розслідування, після якого, запевняє МВС, українцям буде відомо більше.