Росія та Китай: від «м’якої» до «різкої» сили

У верхній палаті парламенту Чехії – Сенаті – відбулися слухання щодо зростання впливу Росії та Китаю у світі і говорилося про спільні риси між авторитарними системами двох країн, а також про відмінності в російській та китайській стратегіях нарощування свого впливу – зокрема й на західний, демократичний світ, а також на країни-партнери західних демократій.

Зазвичай, коли говорять про намагання потужних країн поширити свій вплив або розрекламувати себе, то говорять про два види поширення впливу – «тверду» та «м’яку» сили.

Під «твердою» розуміють традиційний підхід – спирання на військову силу або економічну потугу.

Однак в останні пару десятків років більше говорять про ефективність «м’якої» сили – культурної дипломатії, брендингу, позитивного іміджу, наукових, культурних спортивних досягнень тощо.

Росія та Китай: від «м’якої» до «різкої» сили (відео)

Однак, як випливає з доповіді, яка була оприлюднена недавно і набула нового звучання перед слуханнями в Сенаті Чехії, авторитарні Росія та Китай усе більше спираються на «різку» або «гостру» силу, яка є чимось посередині. Вона не є надзвичайно агресивною і силовою, але й не є безневинно м’якою.

Американська дослідниця Шанті Калатіл, директор міжнародного Форуму демократичних досліджень зі США, яка головувала на семінарі, зазначала: «Ми розуміємо «м’яку» силу як можливість приваблювати і переконувати… Метою ж авторитарних режимів є не приваблення і переконання, а демонтаж і привнесення бурі в суспільну площину… «Різка» сила – це не «м’яка» сила і також не «тверда» сила».

Власне доповідь, «Різка сила: наростання авторитарного впливу», що її опубліковував Міжнародний форум демократичних досліджень, на цьому і зосереджується, а на слуханнях порівнювали «різко-силові» підходи Росії та Китаю в Центральній Європі й Латинській Америці на прикладі Польщі, Словаччини, Аргентини та Перу.

«Різка» сила на практиці

Як зазначив політолог Григорій Месежников зі словацького Інституту вивчення громадських справ, лейтмотивом стратегії Кремля в країнах Центральної та Східної Європи є незгода зі змінами, що відбулися в регіоні після 1989 року – року падіння комунізму.

«Російська держава, російський уряд вважають зміни, які відбулися в країнах Центральної Європи після краху тоталітарного комуністичного режиму, такими, які можна розвернути. Росія проникає через сфери, які традиційно можна вважати сферами «м’якої сили» – наукові кола, культурні обміни, міжлюдські контакти, медіа, громадянське суспільство», – зазначив словацький експерт.

«Росія намагається проникнути в соціальну структуру через різні наративи, шукаючи якісь країни, які можуть повестись на ці наративи, які суперечать ліберальній демократичній системі, ліберальним цінностям», – додав Месежников.

Яцек Кухарчик, президент Інституту вивчення громадських справ із Варшави, каже, що якщо під «м’якою» силою розуміти проекцію позитивного іміджу, то Польща традиційно була підозріливою щодо Росії. І на відміну від, скажімо, Словаччини, Польща ніколи не мала значного панслов’янського руху.

За словами польського експерта, «різка» сила передбачає нарощення політичного впливу. І у випадку з Росією наявний антизахідний, антиамериканський, антиєвропейський наратив, а також і ультраконсервативний: мовляв, Захід, переживає декадентський занепад, а Росія стоїть на традиційних цінностях.

Також Росія активно, за словами Кухарчика, використовує історичні проблеми між Польщею та Україною для того, аби Польща активно не підтримувала євроінтеграцію України.

Мартін Гала, чеський експерт з Китаю, який також виступав на сенатських слуханнях, каже, що Росію набагато краще знають в цій частині світу і люди мають більшу стурбованість щодо Росії, аніж щодо Китаю.

«Російська пропаганда є набагато більш провокативною, а китайська більш складна і розрахована на довгу перспективу. Росія, як виглядає, не має довготривалої стратегії. Росія намагається підірвати внутрішній лад. Китай же ж намагається кооптувати внутрішній лад», – каже Гала, додаючи, що Китай активно працює з елітами, купує ЗМІ, працює з науковими колами і дослідними установами тощо.

«З китайського боку ми бачимо спроби купівлі прямо в мейнстрімі, прямо в серці системи. Одна (китайська компанія) купила порівняно великий чеський медіа-конгломерат ще на початковій стадії, який називається Media Empresa. А зараз китайці намагаються дістатися ще більшого призу – найвпливовішого чеського телеканалу TV Nova», – сказав Гала.

Як розповів Григорій Месежников, Росія також використовує старий засіб із арсеналу «м’якої» сили, але «після початку російсько-українського конфлікту – коли почалась де-факто російська агресія проти України, – Росія нав’язує модель, яка не є привабливою і намагається зруйнувати єдність Центральної та Східної Європи, єдність ЄС».

«Китай підходить по-іншому. Китай відрізняє Центральну та Східну Європу від Західної і ставиться до неї по-іншому. Китай подає іншу ліберальну модель, модель, яка, мовляв, дає більше заможності та економічного розвитку», – каже Месежников, і додає, що і Росія, і Китай використовують відкритість демократичного світу для просування свого порядку денного.

Як зазначив Яцек Кухарчик, Китай докладає багато зусиль, аби подати себе як успішну економіку, але все одно радше використовує «різку» силу, аніж «м’яку».

«Назовні китайський підхід виглядає як «м’яка» сила: культурні обміни, виставки, червоний дракон, реклама успішної економічної трансформації, але під час цих всіх обмінів висилається дуже чіткий антизахідний сигнал», – зазначив Кухарчик.

Єдність

Хуан Пабло Карденал із Центру відкриття та розвитку Латинської Америки каже, що в Південній та Центральній Америці назагал населення мало знає, а еліти мають обмежені знання про китайську історію чи природу режиму.

«Щодо Китаю, то китайці знають про нас більше, аніж ми про них», – зазначає він, додаючи, що на Китай дивляться як на джерело інвестицій та кредитів.

«У Латинській Америці відносини з Китаєм стають все більше асиметричними», – каже він, наголошуючи на все більшій залежності латиноамериканських країн від Китаю.

«В Латинській Америці (зокрема в Панамі) американським компаніям важко брати участь в публічних тендерах, бо вони відмовляються платити хабарі – на відміну від китайців», – зазначив Карденал.

Експерти також говорили і про певні відмінності між підходами Росії та Китаю до зовнішнього світу.

«Росія є державою, яка занепадає. Китай є державою, яка набирається сили. Росія зацікавлена в утриманні статус-кво і в тому, щоб підірвати (міжнародну систему). Китай дивиться уперед і хоче кооптувати міжнародний порядок. Китайський підхід м’якіший», – зазначив чеський фахівець-синолог Мартін Гала.

На сенатських слуханнях експерти неодноразово наголошували на важливості єдності демократичного світу, коли йдеться про вибудову відносин із Росією та Китаєм.

Як зазначалося, Заходові і його партнерам важливо мати єдність у питанні Росії на тлі російської агресії проти України.

А щодо Китаю, то Григорій Месежников зазначив: «Як буде діяти ЄС, коли Китай намагатиметься роз€єднати не лише членів ЄС, але й країни, що прагнуть членства в ЄС? Ми маємо пристати до формули «один до одного» в підходах ЄС до Китаю, щоб ми були єдині і не дали шансу роз’єднати нас».