Зняття санкцій з Клюєва погано впливає на сприйняття корупції в Україні – Юрчишин

Рейтинг Transparency International, в якому Україна випередила Росію і порівнялася з М’янмою, Іраном та Сьєрра-Леоне, відображає в першу чергу не рівень корупції, а її сприйняття, наголошує політолог Олексій Якубін. А голова Transparency International Україна Ярослав Юрчишин зазначає: аби зростати в рейтингу і надалі, потрібно перезавантажити НАЗК та довести до кінця антикорупційні справи Віктора Януковича та його оточення.

Сприйняття корупції. Попереду Росії – Україна, Іран та Гамбія | Ранкова Свобода. Частина 1

Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин пояснює, що рейтинг сприйняття корупції цієї організації формується на базі кількох окремих рейтингів, адже неможливо ефективно виміряти корупцію за одним критерієм. Так, Transparency International використовує дані Freedom House, Світового банку, Світового економічного форуму, а також понад 12 інших інституцій.

«Рейтинги ранжуються від нуля, коли проблеми настільки великі, що їх розв’язати нереально, до ста – фактично відсутні проблеми. Потім із цих рейтингів збирається усереднене число», – пояснює громадський діяч в ефірі «Ранкової Свободи». Наявність різних експертних оцінок та критеріїв, додає він, усуває чинник суб’єктивності.

На позицію України в рейтингу цього року, за його словами, позитивно вплинуло впровадження системи електронного декларування.

«Наш досвід у впровадженні цієї системи (е-декларацій – ред.) вивчають такі розвинуті країни, як, наприклад, Британія. В той же час у негативи нам внесено те, що декларації не перевірені, тому одна з рекомендацій Transparency на цей рік – перезапустити Національне агентство із запобігання корупції».

Ярослав Юрчишин

На думку Юрчишина, НАЗК в його чинному складі є надто політично заангажованим, а конкурс відбору був непрозорим, що дискредитує саму ідею запобігання корупції.

Серед позитивних тенденцій він також називає автоматизацію державного регулювання – наприклад, впровадження електронної системи відшкодування податку на додану вартість.

«Комп’ютер почав заміняти чиновників. І якщо продовжувати цей напрямок, то це покращить наші позиції не лише в рейтингу сприйняття корупції, а й в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Єдине, що погіршило наші показники – це те, що правоохоронні органи, в першу чергу Служба безпеки України, почали більше втручатись в економічну діяльність товариств», – каже Юрчишин.

Однією з найбільших проблем України, вважає він, є відсутність верховенства права як для громадян, які через це намагаються уникати судів, так і для бізнесу, який не наважується інвестувати в Україну без гарантій, що зможе захистити свої інтереси в судах національної юрисдикції.

Інше негативне явище – відсутність прогресу у корупційних справах екс-президента Віктора Януковича, на фоні якої, переконаний антикорупціонер, тьмяніє повернення 1,5 мільярдів доларів «сім’ї» Януковича.

«Іванющенко випав із санкційного списку і зараз судиться в Європі за розмороження коштів, які були заморожені нашими міжнародними партнерами в 2014 році на прохання української сторони. Недавно було прийняте рішення про виключення із санкційного списку Сергія Клюєва, що теж відкриває можливість розмороження його та Андрія Клюєва активів у Європі. Все це дуже негативно впливає на Україну», – констатує він.

Крім того, зазначає Юрчишин, на місце в Україні в рейтингу вплинула спроба Верховної Ради взяти під контроль керівництво НАБУ та САП, а також зволікання зі створенням антикорупційного суду.

Незрозуміло, де справжня боротьба з корупцією – політолог

Рейтинг Transparency International досить суб’єктивний і не з усіма результатами можна погоджуватися, вважає головний експерт антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов.

Олександр Лємєнов

«В мене виникають величезні сумніви, що ми можемо знаходитись в прекрасному сусідстві з такими країнами, як Росія. Яка б тут корупція не була, але вся Росія, структура влади Росії побудована на корупції. Тільки через те, що в нас існує (нарешті існує, нарешті запрацювало і нарешті видає результат) єдиний орган досудового розслідування, мова про Національне антикорупційне бюро – вони дійсно показують результат. Тому казати, що якось ми вповільнюємось…, а ми раніше дуже швидко бігли?» – ставить риторичне запитання експерт.

Політолог Олексій Якубін натомість підкреслює, що мова йде не про рівень корупції, а про її сприйняття.

«В Росії корупція та масштаби корупції інші, ніж в Україні. Але тут ключовий аспект – це сприйняття. Я б на цьому робив головний акцент. Експерти, які оцінювали країни, спираються на певні формальні антикорупційні заходи, намагаються зрозуміти, як це сприймається з точки зору бізнесу, з точки зору інвестицій», – каже Якубін.

Водночас сама ідея боротьби з корупцією, на думку політолога, стала свого роду риторичним штампом, який політики використовують на рівні полеміки, проте не включають до порядку денного насправді.

Олексій Якубін

«Дискурс боротьби з корупцією, який зараз в нас панує, дуже часто закриває проблему боротьби з корпоративною та топ-корупцією в органах державної влади. Тому що в нас всі говорять, що борються з корупцією, але зрештою це веде до того, що саме по собі поняття настільки розмивається, що не до кінця зрозуміло, де відбувається справжня боротьба з корупцією», – міркує він.

В цьому контексті очікувати на швидке створення антикорупційного суду, як того хотіли б західні партнери та антикорупційні активісти, не варто, стверджує експерт. За його прогнозом, за законопроект про цей орган в тій редакції, яку пропонує Захід, не проголосує навіть парламентська більшість.

«Влада розуміє, що цей суд зможе бути використаний як своєрідний спосіб селекції або впливу під вибори в 2019 році. Відповідно, влада хоче максимально зробити все, щоб відкласти створення цього суду як мінімум в цьому році, а бажано – і в наступному році перенести взагалі на кінець року», – припускає політолог.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

​