RAB-тарифи на електроенергію можуть запустити інфляцію – Герус

RAB-тарифи на електроенергію, які пропонує запровадити НКРЕКП, запустять ланцюг подорожчання як тарифів, так і продуктів в магазинах, зазначає голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус. Він впевнений, що нововведення грає на руку в першу чергу великим енергокомпаніям, а змусити комісію переглянути рішення може лише президент Порошенко. Експерт енергетичної сфери Олександр Харченко вважає більш справедливим запровадити підвищені тарифи лише на електроенергію, для виробництва та передачі якої задіяли нові потужності.

Тарифи зростають. Українці заплатять власникам обленерго | Ранкова Свобода на Крим.Реалії

Призначення RAB-тарифів, або стимулюючого тарифоутворення – забезпечувати віддачу інвестицій в обласні енергокомпанії через механізми, закладені в самих обленерго. Таке визначення дав в ефірі «Ранкової Свободи» голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус. Однак він побоюється, що компенсація надаватиметься не на інвестиції, а на суму переоцінки компаній.

«Якесь обленерго до приватизації було куплено за 500 мільйонів гривень, зараз переоцінюється в 5 мільярдів гривень, і тепер дохідність на оці 5 мільярдів гривень дається як чистий прибуток для обленерго. Відповідно, 12,5% від 5 мільярдів додатково закладаються в тариф обленерго», – пояснює Герус.

Зростання ціни на енергію, за словами експерта, в першу чергу відчує не населення, а непобутові споживачі: бізнес, бюджетні установи, промисловість – кошти яких вже складають 70% енергоринку.

«Це все через зростання цін на товари та послуги відіб’ється на населенні, і в кінцевому підсумку за все це заплатить населення. Тому що, наприклад, у водоканалу 40% вартості – це електрика. Щойно в нього зростає тариф на електроенергію, відповідно, зростає тариф на холодну воду», – каже він.

Андрій Герус

Подібним же чином виростуть ціни і на продукти в магазинах, адже видатки на електроенергію закладені у собівартість.

«Це все має серйозний ланцюговий макроекономічний ефект, і перш за все це буде виливатись у підвищення цін на товари і послуги, в якийсь додатковий інфляційний тиск».

Герус очікує, що тарифи для кінцевого споживача зростуть на 30%, а запровадження RAB-тарифів для всіх обленерго сумарно коштуватиме додаткових 30 мільярдів на рік.

За даними громадського діяча, на стимулюючі тарифи вже планують переходити «Сумиобленерго», «Чернігівобленерго», Вінниця, Львів, «Прикарпаттяобленерго», «Дніпрообленерго» тощо.

​Кому вигідно?

Серед бенефіціарів RAB-тарифів Андрій Герус називає великі енергокомпанії.

«Найбільше обленерго належить компанії «ДТЕК» Рената Ахметова: це «Київенерго», «Дніпрообленерго», «ДТЕК Високовольтні мережі». Ще декілька обленерго є в групи VS Energy, яку пов’язують з російським капіталом. Там, якщо я не помиляюсь, шість або сім обленерго. Також акціонерами є Григоришин, брати Суркіси, Коломойський, Бойко, Льовочкін», – перераховує він.

Раніше прем’єр-міністр Володимир Гройсман на включенні для каналу «112 Україна» заявив, що не підтримує підвищення тарифів для промисловості, тому що це створить тиск на всі верстви населення.

Однак Андрій Герус зауважує, що НКРЕКП фактично підпорядкована президенту Порошенкові:

«Якщо президент займає позицію, що не потрібно вводити – комісія не введе. Якщо президент займе позицію, що потрібно вводити – комісія введе. Тому тут важлива позиція президента. Хотілося б, щоб вона була відповідальною».

RAB-регулювання саме по собі не є поганим, втім, умови, які зараз прописані в цій моделі – несправедливі, вважає координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.

«На практиці це означає, що тарифи на електроенергію, в середньому (це дуже залежить від конкретного обленерго), зростуть. Несправедливість цієї методики полягає в тому, що вона передбачає 12,5% доходу на старі і нові активи. В той же час, як ми знаємо, що обленерго були приватизовані, їхні власники нічого не вкладали. Ця система має бути такою, яка буде стимулювати інвесторів вкладати кошти в заміну мереж енергетичних, а така як є ставка (12,5%) вона не стимулює нічого вкладати», – міркує Бойко.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко також вважає, що обленерго варто було б дозволити піднімати тарифи лише в тому разі, якщо власники самі інвестували в активи компанії.

Олександр Харченко

«Розумно було б зробити дві ставки тарифу: одна ставка має бути дуже низькою на старі активи, інша – стимулююча – на нові. Тоді, шановні, ви побудували нову трансформаторну підстанцію, нові потужності, зробили додаткові резервуючі потужності – окей, на ці нові побудовані активи отримуєте 12,5%. Це багато, але нехай. Але на старі – де логіка?» – запитує дослідник.

Хоча формально ціноутворення повинна контролювати НКРЕКП, Харченко переконаний, що й самому регулятору не завадить нагляд.

«І громадськість, і вся експертна спільнота мають продовжувати робити максимальний тиск на те, щоб нормально запрацював регулятор. Тоді насправді дуже швидко зміниться і система ставок, і виникне справжній контроль», – сподівається він.

Експерт також покладає надії на запровадження ринку електроенергії, який, за його словами, має запрацювати за півтора року.

«Коли запрацює ринок, то громадяни отримають повну ставку тарифу, вони побачать, скільки насправді сплачують. Але якщо цей RAB-тариф буде працювати, якщо стимулюючий тариф буде працювати, то громадяни ще й побачать в своїй платіжці дуже чітко, де вони сплатили згідно ринкового ціноутворення, а де вони заплатили за цей стимулюючий тариф, штучно введений несправедливим чином», – прогнозує він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі