Жертви на вівтарі «Тавриди»: що знищує нова траса у Криму

Назар Ситник, Інна Аннітова

Трасу «Таврида» будують від Керчі до Севастополя. Заради цього російського проекту в Криму жертвують цілими селами, знищують пейзажі й історичну спадщину півострова.

У Білогірську вже не перший місяць ведуть земляні роботи. Ґрунт у цих місцях кам’янистий, тому вирівнювати дорогу складніше, й це вимагає великих витрат.

Загалом на цих ділянках траси працює понад 1100 спецмашин і близько 800 робітників. Компанія-підрядник запевняє, що більшість працевлаштованих ‒ кримчани. А ось жителі Білогірська розповідають, що місцевим влаштуватися на будівництво складно ‒ працівників в основному привозять із сусідньої Росії.

Земляні роботи в Білогірську в рамках будівництва траси «Таврида»

«Ну, працювати важкувато влаштуватися, бо там мало не як у КДБ раніше брали. Перевірки, а потім Пітер дає свій дозвіл», ‒ розповідає місцевий таксист Андрій.

Що копають?

Підрядники не приховують: для будівництва «Тавриди» не вистачає щебеню та піску. Пісок використовують місцевий ‒ транспортувати через Керченську поромну переправу довго й невигідно.

У підконтрольному Росії Міністерстві екології Криму признаються, що відмовити будівельникам у видобутку піску не можуть.

«Сьогодні відчувається брак будівельних матеріалів. Підрядник будівництва «Тавриди» ‒ корпорація «ВАД» ‒ вимагає у прискореному режимі ввести певні кар’єри, необхідні для роботи. Це потрібно, щоб дорожники не відставали від запланованих термінів і вчасно здали всі об’єкти», ‒ повідомив російський міністр екології Криму Геннадій Нараєв.

Спротив можливий?

Один із кар’єрів планували розрити поблизу села Лікарственне. Однак місцеві жителі стверджують, що це спричинить висихання річки Західний Булганак, яка тут тече.

«Я вважаю, це дурниця, ніяких кар’єрів бути не має. Ми живимося від води. Ну, гаразд, у нас колодязь, там немає, там є. А вода піде ‒ і все зникне», ‒ розповідає про можливі наслідки місцева жителька.

с. Лікарственне

Після галасу у пресі жителям села пообіцяли, що кар’єру тут не буде. Але це радше поодинокий випадок, коли людям вдалося захистити природні багатства свого краю.

Однак, незважаючи на обіцянки, довіри слова чиновників у кримчан не викликають. «Будемо, значить, боротися, грудьми стояти, захищати. Екологію порушувати не можна. Все населення проти, це ж село загине ‒ і все», ‒ кажуть односельці.

А ось у селі Криничне Білогірського району кар’єр активно працює. Тут люди не сплять ночами через шум техніки. Кажуть, хотіли перекривати дорогу на знак протесту, але їм не дозволили це зробити.

«В основному старі жителі, бабусі хотіли перекривати. Ну, їх розігнали, сказали: навіщо вам це? Ось пилом дихаємо. У нас вікна виходять, я живу над трасою. Діти дихають пилом, цілий день і ніч вони (вантажівки ‒ ред.) ходять», ‒ ділиться проблемами жителька села Криничне.

«Дуже заважає. Шалено заважає. Ви ж бачите. Я працюю в Білогірську, тут виходжу, боїмося навіть потрапити під машину. Ось тут стають ‒ по той бік і по цей», ‒ нарікає місцева жителька.

Кар’єр у Білогірську

Кримські екологи впевнені: мальовничі ландшафти, які знищують, ‒ не головна проблема кар’єрів. Основна біда в тому, що в результаті робіт постраждають підземні води й унікальні червонокнижні рослини.

«По-перше, порушиться нормальне розташування водних пластів, підземних водних пластів, я маю на увазі. По-друге, посилюватиметься ерозія на місцях розробки кар’єрів. По-третє, ландшафтна цінність буде знищена кримська», ‒ розповідає про проблеми місцевий еколог Маргарита Литвиненко.

Що знайшли?

У зоні будівництва «Тавриди» працюють і археологи. У Білогірському районі знайшли кам’яний міст кінця 18-го століття, його збудували спеціально для візиту до Криму імператриці Катерини II. Траса «Таврида» не зачепить унікальну археологічну знахідку, повідомили підрядники й запевнили, що, крім самого мосту, на цьому місці більше цікавих артефактів немає.

Російські археологи працюють на місці будівництва траси «Таврида». Білогірськ, жовтень 2017 року

Будівельники «Тавриди» зачепили далеко не єдине місце з історичною спадщиною. Так, стародавні малюнки, ймовірно, III століття до нашої доби, були виявлені на стінах зруйнованого склепу «Госпітальний» у Керчі. Зображення зняли разом із частиною кам’яної кладки, а після цього стародавній курган зруйнували дощенту.

Незважаючи на це, кримські чиновники все ще бояться не виправдати очікування президента сусідньої Росії Володимира Путіна. На будівництво кидають всі резерви, до робіт залучають навіть студентів ‒ керівники будівельних загонів охрестили трасу «всеросійським студентським будівництвом».

І це тільки перші кримські «жертви» на вівтарі «Тавриди» на догоду швидкісному будівництву. Автомобілі мають проїхати трасою вже наприкінці цього року, коли мали б добудувати міст через Керченську протоку.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії