Україна і Польща поспілкувалися у Варшаві щодо «антибандерівського» закону

Варшава – Розмови між Польщею та Україною на складні історичні теми продовжуватимуться. За їхнє проведення відповідатимуть віце-прем’єр-міністри обох держав, які реалізують гуманітарну політику. Про це 16 лютого у Варшаві після напружених переговорів заявили український віце-прем’єр Павло Розенко та польський Пьотр Глінський.

​

Перемовини за участю віце-прем’єрів тривали кілька годин у варшавському палацовому комплексі «Королівські лазні». Тема зустрічі – польсько-українські історичні суперечки та нещодавні зміни в законі про польський Інститут національної пам’яті, згідно з якими Польща кримінально переслідуватиме «заперечення злочинів українських націоналістів, скоєних у 1925–1950 роках».

У засіданні, крім віце-прем’єрів, взяли участь польські та українські дипломати, представники Міністерств культури та парламентарі. Пьотр Глінський після переговорів назвав їх кроком уперед. «Розмови були складними, та вони відбулися в добрій атмосфері у тому значенні, що обидві сторони хочуть порозумітися», – зазначив віце-прем’єр Польщі.

Треба бути готовим до різного розвитку подій – Розенко

Із виступів представників польського та українського урядів виникає, що сторони чекатимуть на результати рішення польського Конституційного суду, який з подання президента Польщі розглядатиме суперечливий закон про Інститут національної пам’яті. Утім, як наголосив Павло Розенко, потрібно бути готовим до різного розвитку подій.

«Рішення Конституційного суду Польщі прогнозувати ніхто не може, але ми повинні бути готовими до будь-якого рішення, і, на нашу думку, було б правильно вже зараз думати про необхідність внесення змін до польського законодавства», – сказав представник українського уряду.

Він заявив, що Україна може запропонувати Польщі допомогу своїх експертів у роботі над виправленням закону, який викликав занепокоєння в Україні. Розенко каже, що з точки зору Києва у цьому законі йдеться не тільки про історію. Він пояснив: «Адже, на нашу думку, це може стати досить серйозною передумовою до загострення і порушення політичних прав українців, які живуть як у Польщі, так і в нашій державі».

Розенко закликав Польщу до конструктивної співпраці та зваженості у політичних заявах. Він нагадав, що після ухвалення польського закону в Україні вирішили обійтися без, так би мовити, дзеркальної відповіді.

Павло Розенко

«Ні президент, ні Верховна Рада України, не пішли на так звані дзеркальні кроки, тобто ухвалення в Україні законів чи рішень, які містили б контроверсійну риторику. Ми сподіваємося на здоровий глузд і переговорний процес», – висловив українські сподівання Розенко.

Український віце-прем’єр нагадав про те, що в Польщі останнім часом мали місце акти агресії щодо української меншості, громадян України, а також вандалізм у місцях української пам’яті. Він зазначив, що українська влада різко засуджує вандалізм щодо польських місць пам’яті в Україні і завжди відновлює їх у такому вигляді, як їх було споруджено.

Водночас віце-прем’єр-міністр нагадав, що правовий статус 90 відсотків польських пам’ятників в Україні не врегульований. Розенко закликав польську владу відновлювати сплюндровані українські пам’ятки, незалежно від їхнього статусу – так, як це робить Україна.

Як зазначає у прес-релізі посольство України в Польщі, сторони домовилися про конкретні кроки щодо створення передумов для інвентаризації та подальшої легалізації місць пам’яті на території двох держав, а також відновлення тих місць пам’яті, які стали об'єктом вандалізму. Крім цього, сторони вирішили продовжувати діалог на рівні віце-прем’єр-міністрів за участю міністерств і відомств, відповідальних за різні напрямки співпраці між двома державами.