Пропозиція Андерса Фоґ Расмуссена розмістити на Донбасі миротворців з країн, що не є членами НАТО, невиправдана, вважає громадський діяч Сергій Джердж. Натомість він пропонує не допускати до цієї місії країни, які не підтримували територіальну цілісність України. Фоґ Расмуссен має представити свій звіт на Мюнхенській безпековій конференції, яка відкривається сьогодні.
Your browser doesn’t support HTML5
У Мюнхені Расмуссен запропонує направити 20 тисяч військових в Україну? | Ранкова Свобода. Частина 1
Голова Громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж зазначає, що, хоча Мюнхенська конференція не є інституцією для ухвалення рішень, вона має значний вплив, адже дозволяє вільно обмінюватись думками.
Мюнхенська конференція – це можливість висловити свої думки і змоделювати майбутнєСергій Джердж
«Радбез ООН, засідання Північноатлантичної ради НАТО – це інструменти політики, де приймаються якісь зважені рішення, це real politic, справжня реальна політика, але від того, що вони більш зважені, вони більше закамуфльовані та іноді половинчасті і не такі ефективні. А на Мюнхенській конференції – це все-таки можливість висловити свої думки більш широко і таким чином змоделювати майбутнє», – зазначає Джердж.
Сергій Джердж
На Мюнхенській конференції 2007 президент Росії Володимир Путін виступив із промовою, в якій заявив про неприпустимість «однополярного світу». Він мав на увазі позицію Сполучених Штатів як світового лідера, що не влаштовувало Москву.
Те, що тоді Захід не сприйняв слова російського президента достатньо серйозно, дало в результаті п’ятиденну війну в Грузії 2008 року та вторгнення в Україну в 2014-му, переконаний доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігор Тодоров. Саме внаслідок цих подій, вважає він, сьогодні західні країни приділяють більше уваги Росії.
«Стосовно цієї конференції, яка відкриється сьогодні, то тема Росії не буде виключена, але я думаю, що вона буде в більш широкому глобальному контексті, про що свідчить доповідь, яка з’явилася напередодні відкриття конференції. Росія – одна з глобальних загроз, які можуть змінити ліберальну картину світу, яка зберігається з певними застереженнями дотепер», – сказав Тодоров в ефірі «Ранкової Свободи».
Тодоров зазначає, що, хоча Захід поступово консолідується перед російською загрозою, чіткої єдиної позиції серед західних країн він не спостерігає – частково і через демократичні принципи Європи та США.
Путін і Росія дуже добре користуються ліберальними демократичними інструментами ЗаходуІгор Тодоров
«Путін і Росія дуже добре користуються ліберальними демократичними інструментами Заходу, бо досі чути: «давайте не змішувати бізнес із політикою», «давайте почуємо іншу сторону», продовжується реалізація проекту «Північний потік-2». І це абсолютно суперечить засадам, необхідним для боротьби з Росією, для припинення російської агресії, причому в широкому контексті, не лише в Україні, а й гібридних атак, які мають місце на Захід», – констатує професор.
Українське питання активно звучатиме, незважаючи на те, що Україні зараз доводиться все більше конкурувати з іншими проблемами за увагу міжнародної спільноти, запевняє заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.
Микола Бєлєсков
Інтрига, чи буде проведена зустріч на рівні міністрів закордонних справ «нормандської четвірки»Микола Бєлєсков
«Представлять рекомендації щодо розгортання миротворчої місії ООН, які розроблені Андресом Фоґ Расмуссеном, який є радником президента України, з залученням експертів ООН Річарда Гоуена, який є одним з провідних спеціалістів. Це є однозначно позитив, те що країна намагатиметься конкретизувати відповідні ідеї. Ну і, звичайно, інтрига, чи буде проведена зустріч на рівні міністрів закордонних справ «нормандської четвірки», – коментує Бєлєсков.
Він не очікує від цієї зустрічі якогось прориву, навіть якщо вона відбудеться, хоча вважає, що це багато в чому залежить не від Росії чи України, а від Німеччини.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен у своєму звіті, який презентує на Мюнхенській конференції, пропонує розмістити в Україні миротворчий контингент з країн, які не є членами НАТО. Співавтор звіту та експерт у справах ООН Річард Гован пропонує долучити до місії представників, зокрема, Бразилії та Білорусі. Сергій Джердж вважає подібний розподіл невиправданим.
До миротворчої місії не повинні допускатись країни, які не підтримували територіальну цілісність УкраїниСергій Джердж
«Не-члени НАТО – отже, і не-члени Європейського Союзу, отже, і не європейські країни. Чому саме так? Я б сказав, що до цієї миротворчої місії не повинні допускатись країни, які в Раді безпеки ООН, Генеральній асамблеї ООН не підтримували територіальну цілісність України», – натомість пропонує експерт.
Як нагадує Джердж, Білорусь не підтримувала резолюцій ООН щодо територіальної цілісності України.
«Вона входить до союзних держав Росії. Білоруські війська на Донбасі – це фактично представництво російських військ», – впевнений він.
Щодо участі бразильських миротворців громадський діяч також налаштований критично. Він нагадує попередній досвід українсько-бразильської співпраці.
«Згадайте космодром «Алкантара» – кілька мільйонів доларів Україна вклала в цей проект спільно з Бразилією, а потім, вже на фінальному етапі, Бразилія під тиском Росії відмовилась від участі, тому що Росія пообіцяла Бразилії свою космічну участь. Але стан російської космічної галузі ми на сьогодні знаємо, і цей космодром успішно занепадає. Бразилія знаходиться теж в групі країн БРІКС і орієнтується на політику Росії», – нагадує Джердж.
Натомість він вважає за доцільне долучити до миротворчої місії учасників «нормандської четвірки» – Францію та Німеччину, чиї представники могли б контролювати російсько-український кордон.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі