У Британії не вщухає скандал навколо критики Національної системи охорони здоров’я, яку висловив президент Америки Дональд Трамп. Після того, як Трампу відповіли чільні британські політики, Трампа розкритикували і активісти групи підтримки Національної системи охорони здоров’я, відомої під абревіатурою NHS. Вони виставили рахунок, виписаний в американській приватній лікарні, де платною послугою є навіть потримати власну дитину. Про це повідомила британська бульварна газета Daily Mail.
NHS Million, некомерційна організація, яка підтримує право британців на безоплатну медичну допомогу, опублікувала у мережі Twitter фото приватного рахунку з американської клініки.
Пост, що викликав жорстку реакцію в соціальних медіа, показав, що жінці після проведеної операції кесарева розтину виставили рахунок на 39,35 долара США за контакт «шкіри зі шкірою» з її новонародженим малюком. «Ми не забули, що Трамп мав нахабство критикувати нашу NHS», – зауважили активісти у своєму твіті.
Президент США Дональд Трамп викликав хвилю критичних заяв з боку провідних політиків Великої Британії коментарем у Twitter про британську Національну систему охорони здоров’я, яка, згідно з його думкою, “банкрутує і не працює”.
Так на початку лютого американський президент критикував своїх політичних опонентів з Демократичної партії за їхні пропозиції розбудовувати у США універсальну систему охорони здоров’я за зразком Британії.
Допис у Twitter він завершив твердженням: “демократи хочуть значно збільшити податки на поганий і не персональний медичний догляд. Ні, дякуємо!” Дональд Трамп, очевидно, посилався на репортажі про демонстрації у Лондоні, що відбулися напередодні.
Але з Лондона американському президенту зауважили, що учасники тих демонстрацій виступали на захист засадничих принципів своєї системи медичного обслуговування, а не проти неї.
Демонстранти вимагали збільшення фінансування NHS та системи соціального захисту загалом.
Далі про це ми говоримо з нашим лондонським кореспондентом Богданом Цюпиним.
– Богдане, у чому причина непорозумінь між британськими та американськими політиками?
– Якщо говорити про дві медичні системи, у США та Британії, то перше, що впадає в очі людині як клієнту, це є питання оплати. Тут, у Сполученому Королівстві людина, яка приходить до лікарні, звертається до лікаря, отримує медичну допомогу безкоштовно. Тому що медицина фінансується державою зі спеціального податку, який сплачують всі громадяни, а також компанії, працедавці.
У Сполучених Штатах медицина – це величезна індустрія, яка вимагає грошей. Тому, коли ви звертаєтеся до лікаря в Америці, то перше питання – це питання оплати і способу оплати цих послуг.
– В Америці далеко не кожен може заплатити за своє лікування. Британський міністр охорони здоров’я Джеремі Гант в той же день відповів президентові США також у Твіттері, що «ніхто не хоче жити в системі, де 28 мільйонів людей не мають засобів для отримання медичних послуг». Чи ми бачимо тут якусь філософську різницю між двома країнами, коли в одній медична допомога – це послуга, а в іншій – право людини?
– Очевидно, тут ідеться про роль держави і особи в державі. У дискусіях на цю тему американці наголошують на своєму праві мати свободу вибору. Дехто каже, що не хоче мати страхівки, вони воліють накопичувати гроші на банківському рахунку і платити в разі потреби. Американці наголошують на свободі і незалежності від уряду.
А тим часом у Британії сплачування податку на Національну систему охорони здоров’я є обов’язковим, як на індивідуальному рівні, так і на рівні компаній, і про свободу від уряду питання взагалі не стоїть.
– Але ж британці самі критикують свою NHS, на яку не вистачає грошей з податків, адже тривалість життя зростає, витрати на старших людей збільшуються, добрі лікарі поикдають країну, збільшуються черги до тих, хто залишається, тобто і система не витримує цього тягаря…
– Так, системі справді не вистачає грошей, адже вона обслуговує все населення. Її бюджет насправді астрономічний – в 2015 - 2016 роках бюджет британської NHS складав 116,4 мільярда фунтів (понад $160 мільярдів), це дорого і і ця сума зростатиме.
Пацієнтам NHS справді доводиться чекати у чергах, зокрема на нетермінові процедури чи операції, і час від часу окремі лікарні не справляються з напливом хворих, особливо у періоди сезонних спалахів інфекційних захворювань.
Одна з причин - британці живуть довше і, наприклад, 85-річний пацієнт коштує системі охорони здоров’я у сім разів більше, ніж 30-річний.
Але у розрахунку на окремого пацієнта вартість послуг британської системи охорони здоров’я ($2 500) менша, від американської ($6 000).
Дослідники з аналітичного центру The Commonwealth Fund стверджують: попри витрачання на медицину в Америці більше, ніж у багатьох заможних державах «населення США має гірше здоров’я ніж інші країни. Тривалість життя у США після покращення упродовж кількох десятиліть для деяких категорій населення погіршилася, через кризу з опіоідними наркотиками».
Зараз британці, у середньому, досягають більшої, ніж американці, тривалості життя і нижчого рівня смертності новонароджених.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) у рейтингу ефективності національних систем охорони здоров’я віддає Сполученому Королівству 18-те місце, а Сполученим Штатам - 37-ме.
І зокрема про це, мені доводилося розмовляти з виконувачкою обов’язків міністр охорони здоров’я Уляною Супрун.
Супрун в інтерв’ю у Лондоні минулого літа наголосила, що вважає британську NHS одним зі зразків для української медичної реформи.
Вона пригадала у розмові, що навіть у церемонію відкриття Лондонської олімпіади 2012 року британці примудрилися включити сцену з лікарнею і пацієнтами.
– Богдане, чи є в Британії місце для приватної медицини, якщо грошей у державному секторі не вистачає?
– Так, про це мало хто знає, але у Великій Британії паралельно функціонує також розгалужена приватна система медичних послуг зі своїми фахівцями та клініками.
Так само як у США приватна медицина діє на основі системи медичного страхування, фінансованого переважно компаніями-працедавцями, або з кишень дуже небагатьох осіб, які можуть це зробити з власної кишені.
Лише трохи більше 10% британців мають приватну медичну страхівку, але при цьому вони мають право і користуються ним - звертатися до державної системи NHS.