Угорське блокування триває, але «на саміті НАТО буде й місце для України» – дипломат

Брюссель – Своїм блокуванням українсько-натовських засідань угорці «дратують НАТО не менше, ніж Україну», переконаний голова представництва України при Північноатлантичному альянсі Вадим Пристайко. Про це він заявив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода. Одним із кроків до залагодження ситуації стало внесення до ухваленої нині в Києві Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО рекомендацій Венеційської комісії. Тим часом надії на те, що Будапешт перестане чинити перешкоди, висловлюють ключові члени альянсу, зокрема США.

​

Ситуація з перешкодами, які через «мовну статтю» закону України «Про освіту» Будапешт чинить на шляху євроатлантичного діалогу, непокоїть багатьох країн-союзниць: адже останнє засідання на рівні військових у рамках Комісії Україна-НАТО відбулося ще в 2016 році.

Голова представництва України при Північноатлантичному альянсі Вадим Пристайко тим часом повідомляє, що на військовому рівні між Києвом та НАТО контакти не припинялися.

«Інформація, яка нам потрібна, і розуміння того, що відбувається на сході, доходить до наших партнерів, до всіх членів НАТО, – каже дипломат. – Але механізм політичної підтримки, що робить наша держава, як ми реформуємося, як армія стає сильнішою й загалом, як змінюється наша держава, щоб вистояти в цій боротьбі – оце було б завдання нашого міністра оборони на зустрічі з колегами. Сподіваємося, що цей процес буде розблокований, і ми робимо все можливе, щоб домогтися цього з угорською стороною».

У відповідь на вимоги Будапешта, які оцінюються не як компроміс, а як тиск і шантаж, Україна вписала до Річної національної програми співробітницва Україна-НАТО рекомендації Венеційської комісії щодо «мовної статті» закону України «Про освіту», чим означила гарантії їхнього виконання.

Про нинішнє ухвалення цієї Річної програми повідомила віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Іванна Климпуш-Цинцадзе

«Включення до тексту Річної національної програми рекомендацій Венеційської комісії означає, що ми як країна беремо на себе юридичне зобов’язання їх виконати і реалізувати. Водночас для нас є неприйнятною будь-яка мова ультиматумів, жорстких претензій чи наполягань щодо того, що і як ми маємо робити в своєму законодавстві», – каже вона.

У будь-якому разі «на саміті НАТО, який відбудеться влітку в Брюсселі, як завжди, знайдеться місце й для України, й альянс заявить, як він буде її далі підтримувати», каже український дипломат.

«Наразі у нас немає плану на випадок того, що наступне засідання (Комісії Україна-НАТО – ред.) не відбудеться, бо ми плануємо, що воно таки відбудеться. В квітні, плануємо, відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ за участі міністра Клімкіна. Сподіваюся, до того часу нам вдасться вирішити проблему з Угорщиною, яка, повірте, дратує НАТО не менше, ніж Україну», – каже Вадим Пристайко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

Пристайко: блокуванням засідань Угорщина «дратує» НАТО не менше, ніж Україну (відео)

Тим часом, як генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ закликає Київ прислухатися до рекомендацій Венеціанської комісії, ключові держави НАТО заявляють, що засіданням Комісії Україна-НАТО перешкоджати не слід, бо вони є елементом дій альянсу для збереження української територіальної цілісності та допомоги цій країні у стабілізації уряду й протистоянні російському вторгненню. Таку заяву протягом нинішніх зустрічей міністрів оборони НАТО, зокрема, зробила посол США при НАТО Кей Бейлі.

«Ми сподіваємося, що Угорщина й Україна дотримуватимуться правил, передбачених міжнародним правом, та дійдуть якогось спільного рішення, яке буде в їхніх інтересах. Неспроможності проведення нарад між НАТО й Україною не повинно бути, адже вони є важливою частиною натовських зусиль для збереження кордонів України, сподіваємося допомогти їй отримати стабільну владу та перетворитися на місце, непідвладне російському вторгненню», – заявила в штаб-квартирі НАТО американський посол.

Кей Бейлі додає, що США цілком підтримують зустрічі України та НАТО як на рівні голів держав та урядів, так і на рівні міністрів.

Наприкінці тижня у Мюнхені президент України Петро Порошенко та керівник НАТО Єнс Столтенберґ матимуть зустріч, протягом якої, як кажуть в альянсі, йтиметься й про розблокування «процесу» з Угорщиною. Хоча «Мінськ», ситуація та можливість розміщення на Донбасі місії миротворців ООН також будуть в центрі уваги Порошенка й Столтенберґа.

У понеділок голова МЗС Угорщини Петер Сійярто, коментуючи заплановане на 14-15 лютого засідання НАТО на рівні міністрів оборони, заявив, що його країна і далі ветує участь України у цьому заході і що через це генеральний секретар альянсу вже повідомив учасників про неможливість проведення такої зустрічі.

Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня минулого року. Норма закону щодо мови освіти – державної – викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. Зокрема, офіційний Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. Угорщина водночас заявляє, що готова до консультацій, але не може погодитися з ситуацією, коли «закон значно скоротив права нацменшин» і вдаватиметься до подальших дипломатичних кроків, поки закарпатські угорці не вкажуть на те, що ситуація владналася. Київ ці звинувачення відкидає.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави

Міністр Лілія Гриневич про мову викладання, батьківські комітети і зарплату освітян

Мультфільм «Лепетуни» вчить дітей української мови