Спеціалізована антикорупційна прокуратура намагається через суд зняти з посади голову Державної аудиторської служби України Лідію Гаврилову – через підозру в незаконному збагаченні. Утім, апеляційний суд Києва переніс розгляд справи на березень. Раніше детективи НАБУ виявили, що упродовж двох останніх років Гаврилова отримала у власність майно на суму майже 10 мільйонів гривень. Сама чиновниця переконує, що отримала нерухомість, валюту та золоті зливки не корупційним шляхом і що частина вилучених у неї вдома цінностей їй не належать. Експерти наголошують, що Державна аудиторська служба систематично заплющує очі на порушення в сфері державних закупівель, відтак вважають звинувачення голови служби в корупції небезпідставними.
Золоті зливки, квартира у Києві вартістю понад три мільйони гривень, автівка вартістю понад два мільйони, більш ніж три мільйони гривень готівки в різних валютах – ці та інші цінності, придбані головою Державної аудиторської служби Лідією Гавриловою, дають підстави підозрювати її в незаконному збагаченні, заявив журналістам прокурор САП Віталій Кравець під час судового розгляду позову прокуратури про усунення Гаврилової з посади.
«Це офіційна позиція САП: має місце незаконне збагачення на суму 9,9 мільйона гривень. Вилучено чотири золоті злитки, товарознавча експертиза свідчить, що їхня орієнтовна вартість – 80 тисяч гривень. Також вилучене інше майно, зокрема готівка: понад 120 тисяч доларів США і приблизно до 9 тисяч євро»,– наголосив прокурор.
Раніше дентальну інформацію про статки чиновниці та про невідповідність їх декларації Гаврилової оприлюднило НАБУ.
Утім, Апеляційний суд Києва переніс на 1 березня розгляд апеляції САП на рішення Солом’янського районного суду, який 29 січня відмовився знімати чиновницю з посади і відпустив її під особисте зобов’язання. Так само на 1 березня суд переніс засідання про можливість арешту майна Гаврилової, яке виявили в неї детективи НАБУ.
Сама ж Лідія Гаврилова у приміщенні Апеляційного суду Києва заявила, що знайдене в неї під час обшуку майно «в жодному разі не є хабарем». За словами Гаврилової, золоті зливки, які вилучили в неї під час обшуку, ініційованого Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, є подарунками. Також вона запевнила, що не вся вилучена в її квартирі валюта є її власністю.
«Валюта належить не мені, а іншим людям, вони вже приходили (до слідчого) і заявляли про це», – стверджує посадовець. – Золото – це подарункові зливки, їх чотири, загальною вагою 75 грамів. Це не ті подарунки, які підпадають під визначення корупції, адже це подарунок від близьких родичів»,– запевнила посадовець.
Пізніше вона, однак, заявила, що їй подарували тільки два з чотирьох зливків.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода Лідія Гаврилова додала, що валюту в її квартирі зберігають її родичі, оскільки її житло має сигналізацію і перебуває під державною охороною. Посадовець звинуватила Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру в тому, що вони розраховують її доходи, починаючи від 2015 року, так, наче раніше вона «не працювала й не мала заощаджень».
Лідія Гаврилова каже, що справа проти неї є «розправою НАБУ за приписи проти бюро», утім, у НАБУ це відкидають, посилаючись на хронологію подій.
Раніше прокурори САП повідомили, що вартість виявлених в очільниці Держаудитслужби золотих зливків – близько 80 тисяч гривень.
У січні в українському сегменті соцмереж викликали обурення заяви Лідії Гаврилової про те, що такі золоті зливки, які в неї є, «має на сьогодні кожен громадянин».
Зі свого боку, прокурор САП Віталій Кравець наголосив, що прокуратура не має прямих доказів хабарництва голови Державної аудиторської служби, однак наголосив, що «спосіб її життя не відповідає статкам». Ідеться про такий собі «непрямий хабар», стверджує прокурор, пояснюючи факт купівлі Гавриловою квартири за понад мільйон гривень, хоча ринкова вартість цього житла, за даними САП, перевищує три мільйони.
Попри це представники Кабміну виступили проти звільнення Лідії Гаврилової з посади. Так, до Солом’янського районного суду Києва надійшов лист від заступника державного секретаря Кабміну Володимира Федорчука про те, що Гаврилова не може бути відсторонена від посади. «Це було спробою захисту навести в суді ще один аргумент проти відсторонення чиновниці», – стверджує прокурор. Саме цей лист, на думку частини медіа, «врятував чиновницю від звільнення».
Справа проти Лідії Гаврилової є знаковою, оскільки йдеться про керівника центрального органу влади, яка приховує свої статки, і використовує для цього звичні для українських посадовців методи, таку думку висловив Радіо Свобода виконавчий директор громадського об’єднання «Антикорупційний штаб», член Ради громадського контролю НАБУ Сергій Миткалик.
Журналісти та активісти виявили дуже багато фактів, як посадовці не декларують своїх статків, фіктивно розлучаються. У цьому випадку так само: Лідія Гаврилова розлучилася, але слідство з’ясувало, що вони живуть разомСергій Миткалик
«Там дві важливі статті, які розслідують НАБУ і САП: це незаконне збагачення і недостовірні відомості в декларації. Журналісти-розслідувачі й громадські активісти на сьогодні виявили дуже багато фактів, як посадовці не декларують своїх статків, фіктивно розлучаються, щоб приховати відомості про себе в декларації. У цьому випадку так само: Лідія Гаврилова розлучилася, але слідство з’ясувало, що вони живуть разом. Фактично Гаврилова має великі заощадження готівкою та золоті зливки, які вона не задекларувала. Вона має великий пост, тож може впливати на слідство, тому САП намагається через суд обрати їй суворіший запобіжний захід (ніж особисте зобов’язання) і усунути її від виконання посадових обов’язків», – зазначає Миткалик.
Експерт пояснює, що чиновниця, роблячи «смішні» й неоднозначні заяви щодо свого майна, намагаючись пояснити свої статки або відсторонитися від них, насправді вибудовує лінію свого захисту спільно з адвокатами. Однак наразі ця лінія не спростовує доказів, зібраних слідством, стверджує Сергій Миткалик.
Зі свого боку, прокурор САП Віталій Кравець на запитання про докази провини Гаврилової відповів журналістам, що обвинувачення зібрало значний масив інформації, але він хотів би повідомляти докази провини Лідії Гаврилової «у залі суду, а не в форматі публічної дискусії зі стороною захисту».
Член Ради громадського контролю НАБУ, експерт з реформування публічних закупівель Артем Романюков наводить ознаки того, що статки очільниці Держаудитслужби мають корупційну природу.
По-перше, як часто ваші близькі дарують вам золоті зливки? Можна також спитати себе, як часто ви зберігаєте у родичів вдома такі суми у доларахАртем Романюков
«По-перше, з’ясуймо, як часто ваші близькі дарують вам золоті зливки? Можна також спитати себе, як часто ви зберігаєте у родичів вдома такі суми в доларах. Мені здавалося, що кращими для цього є спеціальні банківські послуги. Звісно, Гаврилова мала задекларувати це майно, якщо воно належить її родичам. До того ж, вона не уточнила у заяві, яким саме родичам це належить, – констатує експерт. – Ми щільно працюємо з реформою публічних закупівель. І саме аудиторська служба після реформи мала б активно контролювати зловживання в закупівлях. Ми направили до аудиторської служби більше звернень про порушення, ніж підготувала вона сама. І ми спостерігаємо просто системне ігнорування виявлених нами порушень. Це робиться під соусом того, що в аудиторської служби нібито немає достатніх повноважень для проведення перевірок».
Попри таку неефективність, аудиторська служба за 2017 рік витратила на свою діяльність понад 400 мільйонів гривень, наголошує Артем Романюков.
29 січня Солом’янський райсуд Києва відмовив Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в задоволенні клопотання щодо відсторонення від посади голови Державної аудиторської служби Лідії Гаврилової. Перед цим слідчий суддя Солом’янського суду розглянув клопотання САП про застосування застави стосовно Гаврилової і задовольнив його частково. Суд застосував щодо Гаврилової запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, строком до 25 березня.
САП оскаржила рішення про відмову відсторонити Гаврилову від посади.
23 січня голові Державної аудиторської служби України Лідії Гавриловій детективи НАБУ повідомили про підозру в незаконному збагаченні в розмірі близько 10 мільйонів гривень та декларуванні недостовірних даних.