Горбатюк про заочне розслідування «справи Януковича», розстріл Майдану і спротив системи

Гості програми «Ваша Свобода»: начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк; адвокат родичів Небесної сотні Роман Титикало.

У «справах Майдану» ухвалені 50 судових вироків і одна людина відбуває покарання. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. Це не той результат, якого очікує суспільство, однак для доведення злочинів була проведена «велика робота», яка і нині триває, додав Горбатюк. Водночас адвокат родичів Небесної сотні Роман Титикало зауважив, що обурення у суспільства і, зокрема, потерпілих викликає і той факт, що досі чітко не зрозуміло – хто віддавав накази і брав участь у виконанні їх.

Ваша Свобода | Розстріл Майдану. Як вплине на розслідування заочний розгляд «справи Януковича»?

Віталій Портников: Пане Горбатюк, що означає з юридичної точки зору, з точки зору можливостей ГПУ це судове рішення?

Сергій Горбатюк: Це рішення винесене в рамках наявної в Кримінально-процесуальному кодексі 2014 року процедури можливості розслідування і винесення судовим рішенням вироку за відсутності підозрюваного – так зване заочне судочинство. Це як черговий крок до завершення розслідувань справ стосовно осіб, яких слідство, за матеріалами зібраних доказів, вважає організаторами вчинених злочинів під час протестних акцій. Саме за цим рішенням суду інкриміновано колишньому керівнику держави причетність до організації вчинення злочинів в період 18-20 лютого, а саме розстрілів та інших тяжких та особливо тяжких діянь. Будуть вчинятися дії, щоб повідомити його, призначити захисника, у тому числі за допомогою засобів міжнародно-правового доручення.

Але заочна процедура, як регулюється КПК, викликає велику кількість нарікань з точки зору відповідності міжнародним конвенціям і практиці Європейського суду. На практиці це може означати, що навіть пройшовши цю процедуру, можна однозначно отримати скасування вироку міжнародним судом. Необхідно вносити зміни в закон. Але чомусь не вносяться.

Як мінімум, треба прибрати ознаки вибірковості, яка полягає в тому, що закон діяв спочатку рік – із 2016-го до 2017 року, а на тепер діє до моменту опублікування оголошення директором ДБР в газеті «Урядовий кур’єр» про початок діяльності ДБР – закон прив’язується до того, коли захоче чиновник опублікувати оголошення в газеті. Це вказує, що закон діє стосовно виключно певного кола осіб, які на сьогодні можуть притягатися.

І наші вищі державні чиновники допомогли цьому, неодноразово у своїх інтерв’ю кажучи, що нам потрібна заочка засудження конкретних осіб, що є великим мінусом. Інколи складається враження, що, певне, комусь вигідно, щоб були сумніви у легітимності цих процесів, щоб ті, хто під ними перебувають, в наступному отримували шанс чисто з процедурних питань скасувати вироки у справах.

В ситуації, коли матимемо вирок, а тоді з’являється особа, має право на оскарження вироку в апеляційному порядку. Міжнародні конвенції надають право підозрюваному, який не знав про процес або з об’єктивних причин не міг прийняти участь, на розгляд справи з самого початку. Звичайно, не можна гарантувати, що всі нюанси, розмови, переміщення, всі ланки будуть однозначно встановлені. Але основні особи і розвиток та передача наказів, прийняття рішень встановлюється.

Сергій Горбатюк

Під час міжнародно-правових клопотань, які ми направляємо, Російська Федерація відмовляє у проведенні слідчих дій з більшістю високопосадовців, навіть допит простого «беркутівця» – відмовляють, виходячи з якихось питань «національної безпеки Російської Федерації». (Ймовірність того, що Росія брала у цьому участь – ред.) – версія, яка також перевіряється в ході розслідування.

– Чому саме зараз таке рішення виникло? До речі, чотири роки після того, як відбулися події на Майдані. І через кілька років після того йдуть судові розслідування.

Сергій Горбатюк: Навіть саме це рішення не є одномоментним. Прокурори звернулися до суду з клопотанням для дозволу про початок заочного розслідування ще у вересні. За матеріалами розслідування, злочини вчинялися конкретними чи «беркутівцями», чи бійцями внутрішніх військ, чи їхніми керівниками. Доведення відповідальності організаторів за комплекс злочинів – складний шлях.

Є великі нарікання суспільства (щодо результату – ред.). На сьогодні за результатами розслідування і розгляду маємо 50 вироків, тільки дві особи отримали реальну міру покарання, а відбуває покарання одна, 412 особам повідомлено про підозру, обвинувальні акти стосовно 258 осіб перебувають в суді.

Справи є і понад три, в основному більше двох років в суді. І не видно з розвитку судового процесу, коли він завершиться вироком. Практично кожного тижня у нас чи повідомляється про підозри, чи завершується розслідування, чи направляються обвинувальні акти до суду. Процес встановлення істини триває.

Загроза – стосовно недолугого законодавства, яке Верховна Рада не тільки не вдосконалює, а й продовжує погіршувати. Зокрема з 20 листопада втратили частину повноважень слідчі прокуратури стосовно реєстрації кримінальних проваджень, під сумнівом питання розслідування злочинів, розпочаті слідчими міліції. Двічі ставилося на голосування – не проголосоване навіть в порядок денний. Напевне, думають про себе – слідчі прокуратури втратили повноваження щодо розслідування злочинів, вчинених депутатами, а ДБР ще не створене. Виникла ситуація, коли розслідувати справи немає кому.

І так звані «поправки Лозового», прийняті в рамках судової реформи, якщо вступлять 15 березня в дію, то можна закривати і слідчі підрозділи, і прокурорські, тому що там величезна кількість запобіжників, щоб справа не дійшла до суду, що сенсу в розслідуванні я не бачу.

– Пане Титикало, ви після рішення Печерського суду щодо проведення спеціального заочного розслідування очікуєте якогось пожвавлення самого слідства і результатів?

​Роман Титикало: Це ще один крок у загальній кількості кроків, які вчиняються слідством задля притягнення винних до відповідальності. Це не є проривом чи надзвичайною подією. Суспільство очікує вироків.

Проблема, що багато обвинувачених не перебувають на території України. Усім відома ситуація з втечею керівника підрозділу «Беркут», якого суд відпустив. Януковича також в Україні немає. І питання щодо швидкості розгляду, коли бачитимемо завершення усіх процедур. Мої, умовно, потерпілі – мають незадоволення, нерозуміння.

Під управлінням спецпідрозділів і загалом слідством було проведено дуже багато роботи і потерпілими, і міжнародними експертами. Але на сьогодні є обвинувачення, яке немає чіткого формулювання розвитку подій – хто давав накази, яким чином відбувалося покроково, хто безпосередньо приймав участь. Я як адвокат розумію відповіді на ці питання, але суспільство до кінця не розуміє, чи взагалі давав наказ Янукович, чи давав мовчазну згоду.

– Пане Титикало, зможе парламент змінити цю ситуацію? Вам вона заважає, те, що відбувається з обмеженням функцій прокуратури?

Роман Титикало: З точки зору обмежень ГПУ, інші внесені зміни, то, звісно, «правки Лозового» ставлять під велику загрозу питання розслідування. Але останні зміни щодо відеофіксації обшуків і фіксації відповідних процесів по отриманню обшуків, інших санкцій позитивні.

Роман Титикало

Щодо об’єднання слідства і прокуратури в одній ланці, то проблема не в цьому, а що не створене Державне бюро розслідувань. В одному кабінеті сидить слідчий прокуратури, а в іншому – прокурор, який здійснює за ним нагляд. Треба розвести ці функції. Питання – не ухвалення закону, а його реалізації. Маємо те, що маємо. Як на мене, не такі й погані зміни, які вносять у законодавство.