Влада і корупція в Україні – майже одне й те ж – Маселко

Верховна Рада може завершити всі процедури зі створення Антикорупційного суду вже в березні. Про це заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Натомість експерти прогнозують створення такого суду не раніше середини наступного року. І причиною цього вони називають не бюрократичні зволікання серед депутатів , а блокування з боку можновладців. Адже створення такої незалежної й ефективної установи, як Антикорупційний суд, може покласти край подальшому розкраданню держави. А влада і корупція в Україні – це майже одне й те ж, констатує голова Ради громадського контролю НАБУ Роман Маселко. Економіст Євген Олейніков додає: подальше затягування ухвалення відповідного закону різко зменшить підтримку України Заходом і зрештою послабить її здатність чинити спротив агресору – Росії.

Антикорупційний суд. Фракція Порошенка не голосує | Ранкова Свобода. Частина 1

«Хочу повністю підтвердити свою абсолютну підтримку швидкому створенню Антикорупційного суду. Я вважаю, що є всі шанси завершити всі процедури щодо голосування у парламенті включно з березнем», – запевнив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. При цьому він наголосив, що готовий особисто «агітувати» парламентарів за позитивне голосування.

Володимир Гройсман

Натомість керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявляв раніше, що Антикорупційний суд не зможе запрацювати цього року. На думку Холодницького, навіть у випадку ухвалення відповідного закону обрання суддів до нового суду забере чимало часу.

«Бачачи темпи голосування закону й обговорення і знаючи українські реалії, я боюсь, що Антикорупційний суд не зможе запрацювати в 2018 році, на жаль. Я бачу це по конкурсній системі. Конкурси в антикорупційний суд повинні бути і напевне що будуть більш складними, ніж в Антикорупційну прокуратуру, наприклад. І де з наслідками, коли вже протягом третього етапу конкурсів ми з трьохсот чоловік лише чотирьох відібрали в прокуратуру. Уявіть, яка буде ситуація з відбором суддів», – констатував Холодницький.

Роман Маселко

Голова Ради громадського контролю НАБУ Роман Маселко зауважує, що всі передумови для ухвалення закону про антикорупційний суд є: президент Петро Порошенко має підконтрольну парламентську більшість, а фракції поза коаліцією, за словами Маселка, вже заявляли про свою готовність підтримати створення антикорупційних судів.

«Весь світ нам каже, що ваша проблема – корупція, інвестори до вас не йдуть, тому що корупція, ми дамо вам кредити за умови, що буде подолана корупція, коли всередині країни так само роблять опитування, і корупція виникає на першому місці, а потім війна, і коли кожен із нас у щоденному житті стикається з корупцією, з якою треба боротися в першу чергу (як каже народ, що риба гниє з голови) – всі умови створені для того, щоб нарешті це зробити. Тобто створені антикорупційні органи, антикорупційна прокуратура і треба лише антикорупційного суду. Все готове, є напрацьовані законопроекти, висновки експертів – і чомусь це блокується. Єдине пояснення – це дійсно страх», – розповідає активіст в ефірі «Ранкової Свободи».

Такої ж думки дотримується виконавчий директор «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин.

«Якщо президент обіцяє публічно оперативно розглядати це питання, а його фракція за це не голосує, це є свідченням того, що або фракція вже не звертає увагу на позицію свого лідера, або це така спланована гра. Антикорупційний суд, як мінімум, буде розглядати справи швидше. Знову ж таки він буде мати, якщо буде створений відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, куди більший рівень незалежності і впливати на нього буде куди складніше. Це ризики для тих людей, які вже перебувають під розслідуванням, а таких у парламенті добрий десяток», – пояснює Юрчишин.

Ярослав Юрчишин

«Коли замкнеться коло, умовно кажучи, буде НАБУ, САП та антикорупційний суд, на який не буде впливу влади – тоді будуть катастрофічні наслідки для багатьох людей при владі. Тому що ми знаємо, що в нас, на жаль, влада і корупція – це майже одне і те ж», – додає Маселко.

Михайло Чаплига

Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Михайло Чаплига покладає відповідальність за затримку з ухваленням закону про антикорупційний суд на депутатів, які не можуть досягти єдності. Це, на його думку, затягне створення нових судів більш ніж на рік, навіть якщо законопроект ухвалять у квітні.

«Поки будуть розроблені всі процедурні моменти стосовно обрання суддів і створення відповідних відбіркових комісій і так далі – це дійсно, як мінімум, до кінця 2018 року, але ще далі можна дивитись, тому що будь-яке створення нової інституції означає якісь банальні речі: столи, стільчики, приміщення і так далі. Це все ще повинно в бюджеті з’явитися. Я взагалі думаю, що це буде не раніше середини 2019 року», – припускає Чаплига.

Подальше гальмування процесу, вважає представник омбудсмена, змусить міжнародних партнерів України позбавити чинну владу фінансової підтримки.

«Підтримувати фінансово діючу владу вони не будуть, якщо не будуть виконуватись рекомендації Венеціанської комісії. Але вчора ми почули в парламенті досить тривожні дзвіночки, коли народні обранці почали риторику, яку я чув колись ще за влади тепер «Опозиційного блоку», тоді це була «Партія регіонів», які казали, що Венеціанська комісія – це дорадчий орган, а ми тут за Конституцією головні», – зазначив він.

Чаплига переконаний: хоча у Верховній Раді вже зареєстрували кілька проектів закону про антикорупційний суд, Євросоюз не задовольниться лише номінальними його ухваленням.

Економічний експерт Євген Олейніков припускає, що, якщо міжнародні донори припинять фінансову допомогу Україні, це дасться взнаки вже у 2019 році.

«У цьому році ми вже почали повертати ті борги, які так ефективно набирали останні 15 років. Нам треба повернути близько семи мільярдів доларів. У наступному році так само. Наші резерви складають лише 18 мільярдів», – наводить цифри Олейніков.

Експерт очікує, що без макрофінансової допомоги на українську економіку очікує стагнація, яка вдарить по обороноздатності країни. Це, вважає він, може грати на руку Росії.

«Що більше економіка деградує, то менш привабливою є країна з точки зору інвестицій, з точки зору споживчого ринку. З іншого боку, то менше можливостей вона має для власного захисту, адже розмір економіки прямо пропорційний розміру армії та тих видів озброєння, які вона може застосовувати. Скажімо так, наша деградація – це поступова підготовка до можливості повноцінного вторгнення з мінімальними наслідками для агресора», – констатує Євген Олейніков.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі