Реформа поліції: питання без відповідей

Некомплект в 16 тисяч місць – це 13% особового складу Нацполіції, каже представник управління комплектування правоохоронного органу В’ячеслав Ковальов. Цей дефіцит, він сподівається, вдасться покрити за рахунок нового конкурсу на 5500 посад. Натомість експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук переконаний: не такий страшний брак кадрів, як збереження старої міліцейської системи та неефективне вивчення довіри українців до поліцейських.

У Авакова некомплект: чому звільняються поліцейські? | Ранкова Свобода. Частина 2

Заступник начальника управління комплектування Національної поліції України В’ячеслав Ковальов стверджує, що 16 тисяч некомплекту складає 13% від загальної кількості особового складу Нацполіції.

За його словами, багато хто звільняється, не витримуючи фізичних та психологічних навантажень роботи поліцейського.

«Йшли (на роботу до Нацполіції – ред.) випускники, люди, в яких немає досвіду практичної роботи взагалі – не тільки десь в підрозділах Збройних сил, як раніше проходили військову службу, а загалом життєвого досвіду. Тому йшли всі з піднесеним настроєм на службу, а коли зіткнулись із реальним життям, в них зовсім змінилася думка», – згадує Ковальов в ефірі «Ранкової Свободи».

Як він пояснює, найчастіше звільняються з підрозділів блоку громадської безпеки, де найнижча заробітна плата. Втім, запевняє представник Нацполіції, наразі мінімальну зарплату для поліцейських підвищили.

Церемонія складання присяги першими поліцейськими України. Київ, 4 липня 2015 року

«Перші поліцейські, які приймались на службу в патрульну поліцію, отримували по вісім тисяч заробітної плати. Всі ці кошти виплачувались абсолютно. В інших підрозділах були менші заробітні плати. На сьогоднішній день в нас мінімальна заробітна плата в найнижчих підрозділах і в найменших містах, селищах і так далі – 7100. Все інше залежить від посади, вислуги років», – описує він, додаючи, що зарплатня може сягати і 10-12 тисяч гривень.

Ковальов розповідає, що Нацполіція оголосила конкурс на 5500 вакансій, в тому числі і в Києві. Однак нарікає, що молодь не дотягує до показників фізичної форми, необхідних для поліцейського.

«На сьогоднішній день розглядається питання, щоб ще знизити нормативи фізичної підготовки при вступі. Проте по тому, як молоді люди прийняті на службу до поліції, вони будуть направлятись на навчання на чотири місяці першопочаткової підготовки. За цей період вони повинні підтягнути свій фізичний стан і будуть складати іспити на тому рівні, на якому зараз нормативи поліцейських», – анонсував представник Нацполіції.

Він також зазначив, що Національна поліція планує залучити фахівців для вивчення громадської думки щодо ефективності роботи поліцейських та рівня довіри до них.

«Стараємось все зробити для того, щоб кредит довіри населення в нас став вищий», – запевнив він.

Хоча В’ячеслав Ковальов стверджує, що склад поліції після переатестації оновився на 30-40%, в експертів громадського сектору інші дані.

Євген Крапивін, юрист та експерт групи «Поліція під контролем» Асоціації української групи моніторів дотримання прав людини, стверджує, що 90% чинних правоохоронців є представниками старої системи.

«Ядро поліції не реформоване. Реформа, за оцінками експертів, мала би починатися якраз з цього ядра – кримінальної поліції. Звідти тягнеться дуже багато системних проблем. Ті самі патрульні поліцейські працюють за старим законодавством, тобто Кодекс про адміністративні правопорушення 1984 року містить доволі застарілі процедури. На практиці, те, що вони кажуть, їм доводиться відпускати правопорушників», – нарікає правник.

Євген Крапивін

Як зазначає експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, було звільнено близько 4% працівників старої міліції.

«Були рішення про звільнення, але багато з них пішли в суд і поновлюються через недоліки в процедурі переатестації. Тому ми бачимо, що нового, крім патрульної поліції, нових кадрів не прийшло в органи», – каже він.

На думку Банчука, брак кадрів – не головна проблема Нацполіції. Він переконаний, що навіть 10 тисяч нових патрульних поліцейських недостатньо, щоб якісно оновити правоохоронну систему, принципи роботи якої багато в чому лишилися старими.

«Патрульна поліція, які б недоліки не виявляли в їхній діяльності – це все-таки нове, це треба берегти і розвивати. Але інші підрозділи – насправді там нового дуже мало. Якщо ми говоримо про блок кримінальної поліції – він же залишився, яким був раніше, зі старими підходами до роботи», – пояснює експерт.

Ще однією проблемою Банчук називає старий підхід до оцінки діяльності поліції. Зараз Міністерство внутрішніх справ багато в чому спирається на кількісні показники: статистику вчинених та розкритих злочинів, викритих злочинців, тоді як необхідно напряму спілкуватись із тими, хто мав контакт із правоохоронцями, стверджує він.

«Є дослідження, які показують, довіряють чи не довіряють: із тих осіб, які говорять про довіру чи недовіру, 10-15% мали реальні контакти протягом останнього року з поліцією та поліцейськими. Що це означає? Що загальний рівень соціологічний довіри чи недовіри формується через картинку, через ЗМІ, телевізійну картинку. Він не відображає об’єктивно, чи стала краще працювати поліція і конкретно підрозділ поліції на якійсь території, чи ні. Якраз для того одним із критеріїв – але він дуже дорогий – має бути глибинне інтерв'ю з тими людьми, які стикались із поліцією», – вважає громадський діяч.

Статистика ж не відображає ставлення населення до ЗМІ ще й тому, що статистичні дані легше використати в своїх цілях керівникам правоохоронного відомства, ніж результати більш персоніфікованих досліджень, додає Банчук.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі