Представники УПЦ (МП) чинять спротив демонтажу незаконного «Десятинного монастиря» – представник КМДА

Після того, як Шевченківський райсуд Києва заарештував на два місяці з альтернативою застави двох підозрюваних у спробі підпалити так званий «Десятинний монастир» УПЦ (Московського патріархату) громадськість та представники влади знову почали активне обговорення законності його зведення поблизу Десятинної церкви. Історія незаконної забудови біля фундаменту Десятинної церкви у Києві почалася ще у 2005 році і, не зважаючи на факт відсутності дозвільних документів, «монастир» понад 10 років функціонує на території історичної пам’ятки. Представники влади та громадськості обговорили справу незаконної забудови під час засідання комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції.

​

Як усе почалося?

У 2004 році тодішній директор Національного музею історії України отримав від Міністерства культури України листа з проханням згоди на виділення ділянки до 100 квадратних метрів за адресою вулиця Володимирська, 2.

До того листа була додана схема і керівник музею не заперечував проти виділення землі.

У 2006 році суд надав право відправляти там релігійні служби як масові зібрання, а розміщення каплиці відбувалося за погодженням із землекористувачем – самим музеєм.

У 2012 біля підмурків Десятинної церкви розпочались роботи з розбудови та обкладання цеглою будівлі. Почалася прибудова, а над центральною частиною встановили новий металевий каркас.

За словами чинного директора музею Тетяни Сосновської, тоді ж бюро технічної інвентаризації видало технічний паспорт на споруду в тому вигляді, який вона має зараз.

«У 2014 комісія Міністерства культури виходила на об’єкт і склала акт, де зазначили, що на земельній ділянці між фундаментом церкви, капищем і будівлею музею розташована самовільна споруда. Там йшлося про вкопаний фундамент та заливання бетону», – розповіла Сосновська.

Директорка Національного музею історії України розповідає про незаконну забудову

Таким чином вона наголосила, що чинне керівництво міністерства давно знає про цю проблему.

Знищений археологічний шар?

Заступниця міністра культури України Тамара Мазур не вважає роль міністерства визначальною у цій ситуації. Натомість наголошує, що до суду з приводу незаконної забудови має звертатися саме Національний музей історії України, а Міністерство культури готове підтримати цей позов та виступити третьою стороною.

«На сьогодні права порушуються саме музею, який є землекористувачем відповідної земельної ділянки. А ми будемо писати заяву, щоб нас долучили в якості третьої особи», – зазначила Мазур.

Під час засідання народний депутат Ігор Луценко передав прокуратурі дві заяви про злочин через будівництво біля фундаменту Десятинної церкви.

Міністерство культури готове підтримати музей історії у суді

Перша заява стосується знищення архітектурного шару внаслідок незаконного будівництва, а друга – самовільного захоплення земель. Після цього прокуратура нарешті має розпочати розслідування.

Про архітектурні втрати говорить і Георгій Духовичний, заступник голови київської організації Національної спілки архітекторів України розповів, що робота техніки, яка працювала біля церкви протягом цих років, нанесла збитки архітектурним пам’яткам.

«Ми впевнені, що там є величезні підземні площі. Будівельні дії знищили археологічний шар 8-10-го сторіччя. За картою археологічного дитинця там були пам’ятки і визначити, що саме знищено, можна після того, як за рішенням суду можна буде обстежити цю будівлю повністю», – розповів археолог.

Спротив церкви і спроба домовитися

Тарас Панчій, перший заступник директора Департаменту – начальник управління контролю за благоустроєм Київської міської адміністрації заявляє, що споруди біля музею не мають жодної документації, однак із їх демонтажем виникають проблеми.

«Там досить специфічна ситуація. Інспектор намагався скласти адміністративний протокол, але одразу вибігає багато представників релігійної громади. Виникають конфліктні ситуації. Але вже є адміністративні доручення і ситуація вирішиться найближчим часом», – сказав Панчій.

За словами начальника управління, представники релігійних громад спотворюють інформацію і говорять про те, що місто виступає проти Бога і намагається знищити релігійні об’єкти.

«Ми залучимо правоохоронні органи, тому що є закон, певні правові норми і ми будемо діяти відповідно до закону», – наголошує Панчій.

Кілька років тому відбувалися переговори з церковною громадою про перенесення рухомого майна, але домовитися не вдалося.

Натомість Ольга Кругляк, архітектор і монахиня УПЦ (МП) висловила упевненість, що зведену каплицю ніхто не зруйнує, бо поки її там не було, люди приходили молитися до фундаменту Десятинної церкви.

Представники УПЦ МП вважають, що монастир зведений законно

«Церква тут була, буде і має бути, бо це історична правда, яку ми маємо виконувати. І заважати відправляти богослужіння – це порушення закону, який діє в Україні та в усій Європі», – наголосила Кругляк.

Водночас, петиція на сайті Київської міської ради з проханням знести так звану каплицю УПЦ (Московського патріархату) біля фундаменту Десятинної церкви в Києві як «незаконну» зібрала 10 тисяч підписів.

Саме така кількість необхідна, щоб звернення розглянули представники влади.

На цю ж тему:

Петиція про знесення «каплиці» УПЦ (МП) у Києві зібрала необхідні підписи

На захист двох архітекторів, арештованих за підпал споруди УПЦ (МП), виступили депутати і активісти