Сенат Польщі ухвалив закон про кримінальне переслідування за заперечення «злочинів бандеризму». Зробив це вночі з 31 січня на 1 лютого, попри заперечення частини присутніх сенаторів, які переконували, що це погіршить імідж Польщі у світі й зіпсує її відносини з Ізраїлем та Україною. За зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі проголосувало 57 із 82 присутніх депутатів. Правки, які ще до ухвалення спричинили широкий резонанс, наразі неабияк сколихнули соцмережі.
«Той, хто розповсюджує фальшиве твердження про «польські табори», завдає шкоди доброму імені та інтересам Польщі. Автори законопроекту розпропагували цей непристойний наклеп у всьому світі, як ніхто раніше», – так голова Європейської ради Дональд Туск відреагував на ухвалений польськими політиками закон.
У Держдепі США те, що відбулося в польському Сеймі, також оцінили критично. Тут вважають, що польський закон про Інститут нацпам’яті «може підірвати свободу слова та академічний дискурс».
«Цей закон спричиняє, що настрої антисемітизму випливли в польському народі наверх», – цитує сенатора Богдана Борусевича журналіст Ростислав Крамар.
На думку польського політика, для Польщі і поляків результати від такого ухвалення будуть якнайгірші.
Закон спрямований насамперед на українських мігрантів у Польщі?
«Глибоко стурбований рішенням польського парламенту. Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон», – так на дії польського Сейму відреагував президент України Петро Порошенко.
На його думку, ухвалений документ містить «абсолютно необ'єктивні» та «категорично неприйнятні» оцінки, а також «не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею».
«Жодне політичне рішення не може замінити історичну правду», – наголосив він та закликав Польщу до діалогу.
Ухвалений закон спрямований насамперед на українців, які живуть зараз у Польщі, переконаний очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Він також впевнений, що польські політики продемонстрували у такий спосіб свої наміри підтримувати проросійські сили в Україні:
Із тим, що ухвалення такого закону є, зокрема, спробою утиску українців у Польщі погоджується і народний депутат Ганна Гопко.
«Політизуючи історію, польські політики переходять червоні лінії в добросусідських відносинах з Україною, Литвою, Німеччиною і шкодять своїм інтересам, посилюючи додатково напругу на лінії Варшава-Тель-Авів, Варшава-Брюссель, Варшава-Вашингтон», – пише вона.
При цьому наводить історичні приклади суперечливих дій поляків: концтабір в польському Явожно, операцію «Вісла», Ризький договір, поділи України Варшавою разом з Москвою.
«Ми пробачили і попросили пробачення. Ми дивимося в майбутнє, де політики на кістках чи могилах не будують свої рейтинги, підлаштовуються під електорат», – підсумовує Гопко.
Таким законом Польща «ізолює себе і у ЄС, і у міжнародній політиці, фактично виправдовуючи фашизм», – переконаний інший парламентар Микола Княжицький.
«Маємо зробити все, щоб підтримати ті тверезі голоси у Польщі, які стримують її остаточне перетворення у маргінальну проросійську маріонетку», – наголошує він.
Як реагувати Україні?
«Готові до об'єктивного діалогу і спільно вивчати факти, а не міфи», – написав у своєму Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін:
Реакція України має бути жорсткою, впевнений народний депутат Ігор Мосійчук. Для цього він пропонує відкликати українського посла з Польщі, Верховній Раді – ухвалити «ряд законодавчих ініціатив, які стануть на заваді польському шовінізму», провести консультації з Ізраїлем та США «щодо тиску на Польщу з вимогою скасування цього закону».
«Ми за дружбу і порозуміння з польським народом, але ми категорично проти шовінізму, який нав'язують польському суспільству окремі польські політики», – резюмує депутат.
А от політолог Євген Магда переконаний, що найкращою відповіддю на польський закон були б «не жести Верховної Ради, а стимулювання історичних досліджень та поширення знань про українську історію».
Про те, що не варто вдаватися до симетричних кроків, пише і журналіст Юрій Луканов: «Якщо хтось на Заході робить дурниці – це не причина нам їх повторювати. Будьмо розумнішими».
Тим часом персональну відповідь для Польщі через ухвалений нею закон підготував уже народний депутат Олександр Бригинець:
«Історичні граблі» і «рука Москви»
Політолог Вікор Таран вважає, що поляки «наступили на історичні граблі».
«Здається, Польща погано вивчила геополітичний урок, який надавала їй Росія протягом останніх 400 років, і дуже прагне пройти чергове коло із власної геополітичної катастрофи», – зауважує він.
Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко наголошує, що природа політичних процесів та заяв окремих польських політиків щодо України цілком зрозуміла.
«Ми чудово розуміємо, що в період політичної нестабільності, пертурбацій різні політичні сили в Польщі намагалися використати тему України задля укріплення своїх позицій в уряді чи отримання електоральної підтримки частини суспільства. Давайте не забувати, що, на жаль, тінь нашого північного сусіда присутня в політиці різних країн і проявляється в різних формах», – зазначив він.
«Поляки також мають розуміти, що сьогодні їм аплодує Москва, але вже завтра московський чобіт може топтати їхню землю. Принаймні так було вже не один раз», – такою є реакція голови ОУН Богдана Червака.
Слід Росії у ці події бачить і блогер Герман Антонов: «Ну що ж, браво російські спецслужби! Це було круто. Одним кроком вбити клин між Польщею, Україною, США та Ізраїлем – треба вміти. Канонічний приклад того, як під маскою ультранаціоналізму та ультрапатріотизму можна гнути чужу лінію».
«Поляки – молодці»?
Схвальних реакцій на закон про кримінальне переслідування за заперечення «злочинів бандеризму» можна зустріти значно менше, однак вони є. Щоправда, такі коментатори небагатослівні:
«Час уже припинити дивуватись чварам між Україною та Польщею? Тільки повний ідіот не розуміє, що Польща та Україна обоє одна одної варті. Бандерівщина для обох – усього-на-всього БДСМ-політика. Підняти собі рейтинг при владі», – пише користувач Twitter Станіславський.
І хоч тема зовсім не смішна, без жартів все ж не обійшлось: