Медична реформа залежить від місцевої влади – Ябчанка  

Упровадження медичної реформи зараз багато в чому залежить від місцевої влади, зазначає радник міністра охорони здоров’я Олександр Ябчанка. За його словами, вона має перетворити лікарні на місцях на автономні комунальні підприємства. В той же час народний депутат Олег Мусій переконаний, що через брак фінансування місцеві органи самоврядування не впораються із новими функціями.

Лікуватись по-новому: медична реформа набрала чинності | Ранкова Свобода на Крим.Реалії

Радник міністра охорони здоров’я Олександр Ябчанка запевняє, що МОЗ протягом 2017 року консультувалось із громадськістю щодо порядку впровадження медичної реформи.

«Спільно з Центром UA, Реанімаційним пакетом реформ Міністерство просто поїхало в регіони. В регіонах зустрічались із лікарями, головними лікарями, органами місцевого самоврядування, з місцевими адміністраціями, пацієнтськими організаціями і обговорювали власне цю реформу, отримували від них зворотній зв’язок», – згадує він в ефірі «Ранкової Свободи».

Результати цих дискусій, за словами чиновника, вплинули на зміни в нормативно-правових актах, над якими працювало міністерство. Ябчанка зазначає, що саме від місцевої влади залежить подальше просування реформи.

«Органи місцевого самоврядування мають ухвалити рішення щодо автономізації закладів. Для того, аби держава змогла закуповувати в них послуги, вони з бюджетних установ мають стати комунальними підприємствами. Зараз вони мають всі можливості для цього», – переконаний радник міністра.

Крім того, він вказує на важливість наповнення електронної системи.

«Лікарні мають підключитись до системи e-Health. Для того, щоб держава могла пустити гроші за пацієнтом, пацієнт має бути зафіксований у системі e-Health. Третє: лікарі мають розпочати прописну кампанію, яка розпочнеться, наголошую, в квітні. Тобто громадянин має укласти декларацію з лікарем і ця декларація буде вноситись в єдиний реєстр пацієнтів», – каже Ябчанка.

Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Роман Ланський запевняє, що електронна система e-Health повністю готова до функціонування. Він також попереджає, що, коли система запрацює повноцінно, пацієнти, які зареєструвались під час пілотного режиму роботи системи, повинні будуть заново підписати декларації зі своїми лікарями.

«Наразі зареєстровано більше 20 тисяч пацієнтів. Зараз в Міністерстві охорони здоров’я створено державне підприємство «Електронне здоров’я». Поки що воно ще повністю не функціонує, тому що йде підготовка до конкурсу його голови. І 7 числа проектний офіс буде передавати, по факту, систему вже Міністерству охорони здоров’я, і потім вони його приймуть на сторону державного підприємства. Зараз, в тестовому режимі, це все на добровільних засадах, і юридично це не має ніякої сили», – каже Ланський.

Олександр Ябчанка передбачає, що впровадження реформи буде нерівномірним саме тому, що багато в чому залежить від місцевої влади.

«Це відбуватиметься по адміністративно-територіальним одиницям, тобто один район – районна рада може проголосувати за автономізацію закладів, тоді цей район вступить в реформу з липня. Якщо сусідній район цього не зробить, там медицина просто буде такою, якою буде до реформи», – пояснює він.

На думку чиновника, важливо моніторити перебіг реформи, аби громадяни розуміли, хто або що її затримує.

«Задача Міністерства охорони здоров’я: періодично виходити з поясненням, як на території України відбувається імплементація медичної реформи. Тобто в цих районах ухвалили відповідні рішення, вони вже готові до підключення до Національної служби здоров’я, в цих районах – не ухвалили. Для чого? Для того, щоб громадяни, які перш за все в реформі зацікавлені, розуміли, де блок реформи, для того, щоб громадяни, які є виборцями, власне впливали безпосередньо на тих, кого вони обрали», – переконаний Ябчанка.

Натомість заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я Олег Мусій переконаний, що блоком реформи в першу чергу стане брак фінансування.

Олег Мусій

«Всі тверезо мислячі спеціалісти попереджали, що без грошей реформу зробити неможливо і це буде виглядати профанацією. Що ми маємо станом на сьогодні? Керівництво Інституту (серцево-судинної хірургії Амосова – ред.) через фінансування замість 30 мільйони шість мільйонів – уявіть, це в п’ять разів менше – змушене припинити приймати пацієнтів і надавати їм медичну допомогу», – наводить приклад Мусій.

Він запевняє, що недофінансування є проблемою для всієї галузі охорони здоров’я, і на такому тлі передача повноважень місцевим закладам створить додаткове навантаження.

«На місцеву владу цим законом покладене фінансування утримання закладів охорони здоров’я, а як завжди, повноваження передали на місця щодо утримання закладів охорони здоров’я, а забули дати гроші. І тому дуже багато звернень з місць до Комітету з питань охорони здоров’я про неможливість утримання таких закладів, відповідно, їх скорочення і закриття», – запевняє народний депутат.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі: