Конгресмени США реготатимуть – Радзиховський про можливу відповідь Росії на «Кремлівську доповідь»

Гості програми «Ваша Свобода»: Олександр Хара, експерт фонду «Майдан закордонних справ»; Леонід Радзиховський, російський політичний експерт («Скайпом»).

«Собака гавкає, а караван іде, однак лізти на рожен, зводячи відносини зі США до нуля, не будемо» – такою є реакція Кремля на «Кремлівську доповідь» США. Озвучений у Вашингтоні список критикують не лише російський президент Володимир Путін і його «друзі», а й політики, опозиційні до Кремля.

Натомість міністр фінансів США Стівен Мнучін зазначив: після докладного розгляду «Кремлівської доповіді» плануються нові санкції щодо росіян.

У відкритій частині «кремлівського списку» є «російська сотня» бізнесменів зі списку Forbes, що нажили мільярд доларів і більше. Є також співробітники адміністрації президента Росії, члени уряду, високопосадовці-політики.

Ваша Свобода | Як вплине «Кремлівська доповідь» США на Кремль

Олександр Лащенко: Пане Хара, на Ваш погляд, ця «Кремлівська доповідь» бодай якось вплине на Кремль, на Путіна і, головне, його «друзів», якщо їх так називати?

Олександр Хара: Те, що опубліковано, є лише невеличкою і відкритою частиною. Я думаю, що в Росії всі зраділи, що немає якихось додаткових даних. Мало бути три пункти в цій частині – опубліковані прізвища, напівдержавні компанії, а також вирішене питання, чи можна дозволяти американцям й іншим купувати російські боргові зобов’язання.

(Повна версія програми)

Після оголошення доповіді оця сотня олігархів російських уже втратили дещо зі своїх статків – 1,1 мільярда доларів. Акції компаній, які їм належать, трохи впали.

За 4 роки війни, втручання у внутрішні справи різних країн, головне – США, що й викликало таку гостру реакцію, росіяни втратили 258 мільйонів у вигляді інвестицій. Потік іноземних інвестицій до Росії скоротився в сім разів – із 70 мільярдів до 10 мільярдів щорічно.

Санкції діють, навіть якщо не запроваджені.

Це мінімум негідників, з яких будуть американці обирати того, по кому вдарить система. Ще не було оголошено доповіді, росіяни, здебільшого олігархи почали їздити до Вашингтона, дізнаватися, чи є їхні прізвища, і намагатися лобіювати свої інтереси, щоб там не з’явилося, почали переписувати на когось або продавати свій бізнес закордоном, навіть у Росії – «Альфа-Банк» відмовився обслуговувати доволі великий шматок підприємств оборонно-військового комплексу, щоб не потрапити до списку.

Олександр Хара

110 російських олігархів володіють 35% національних багатств. У США третиною володіє 320 тисяч.

Оголошення невеличкого попереднього відкритого списку не означає, що той, хто туди не потрапив, не потрапить під санкції.

– Пане Радзиховський, яка Ваша оцінка цієї доповіді?

Леонід Радзиховський (переклад): На мій погляд, «гора народила мишу», а взагалі нікого не народила. Довго напружувалася, видала якийсь звук, але вмісту жодного.

Це, по-перше, просто список «Форбс». За що ж отримують гроші американські спецслужби? За те, що «Форбс» читають? Це телефонний довідник російського уряду і список «Форбс». У цьому «списку «Форбс» є, наприклад, дивовижні фігури – Гапонцев, доктор фізико-математичних наук, фірма якого займається чимось, пов’язаним з лазерами. Є Галицький, власник мережі магазинів дешевого харчування «Магніт» – в основному, мережа належить американцям, але він є співвласником і гендиректором. Це випадкові люди.

Це нічого не означає – жодному з них не пред’явлено ніяких обвинувачень. Відповідно, їх ні в чому не обмежують, не накладають санкцій. Але, зрозуміло, неприємно опинитися у списку на «чорній дошці», де зверху написано «Наші прогульники» чи «Наші п’яниці» або ж «Сором п’яниці й хулігану Семен Семеничу Горбункову!».

З юридичної точки зору, це нікчемний документ, а з моральної – дуже дивний – засунули людей, які несуть відповідальність за ті чи інші неприємні дії і людей абсолютно «ні в тин, ні в ворота». Але з політичної – доволі розумно.

Це дурнуватий, хамський вчинок США... Але це відповідь на дурнувату і хамську політику Росії. А російське керівництво таку мову «п’яного слона в крамниці посуду» прекрасно розуміє. Росія так себе поводить, і з нею так поводяться. Це той випадок, коли «наскочив чорт на біса». Відпрацьована, юридично грамотна, розумна відповідь є довгою, повільною, для Росії є «слабкою». А коли раптом беруть брудне помело і змітають зі столу посуд – чистий, брудний, де є їжа, а де й немає – російське керівництво такий тип спілкування дуже добре розуміє.

– Пане Радзиховський, як стверджує Путін, з одного боку, не виключався варіант «звести до нуля» відносини Росії і США, а інший варіант – перетерпіти. Це своєрідний блеф чи ні?

Леонід Радзиховський

​Леонід Радзиховський: Виключався варіант відповіді «звести до нуля». Це просто порожні слова. Симетрична відповідь – це надрукувати список конгресменів США і мільярдерів США і повісити його на сайті президента Росії. І що? Як і перший список, який американці надрукували, так і другий, який могли б надрукувати росіяни, позбавлені сенсу. Але в першому випадку російські чиновники і мільярдери нервувалися б, в іншому – американські конгресмени довго б реготали. Тому розважати їх такими анекдотами Росія не буде.

Путін – після 19 березня шукатиме можливостей відступити й налагоджувати стосунки із Заходом, наскільки це можливо. Не через ці хамські списки, а через те, що Росія у своїй експансії вперлася в стіну – далі немає куди рухатися, захоплювати немає чого, сваритися немає про що, а ситуація економічна, і, головне, психологічна, для Росії неприємна.

Подібна напівізоляція від Заходу і постійні «наїзди» психологічно на Росію тиснуть. Немає нічого, крім «гнилих понтів», як мовиться, крім піару, крім бажання показати себе великими. Складне завдання – відступити, наступаючи, вип’ячуючи груди, виконуючи переможні марші.

– Пане Хара, за ці роки, місяці можна побачити ознаки того, що Захід спонукає Путіна міняти свій курс?

​Олександр Хара: Звичайно, не бачимо різкої зміни політики. Для Путіна це буде подібне до смерті – він є «мачо». Для росіян сила є законом і легітимністю. В інших країнах право відіграє таку роль або політики, які слугують інтересам народу. Санкції фактично позбавляють можливості ресурсної бази для продовження агресії.

У США є трирівневий підхід. Перше – посилити свою обороноздатність. Це називається «мир через силу». Друге – посилення союзників. Третє – партнери. Це і Україна, посилення України, і кредити, і допомога фінансова, і «Джавеліни». Захід дуже довго збирається, як кажуть... У доктринальному плані Росія разом з Китаєм визначені головними супротивниками США.