Майже всі представники великого бізнесу, опитані Американською торговельною палатою в Україні, вважають, що корупція в державі – дуже поширена. Особливо це відчувається, кажуть підприємці, коли маєш справу з судами, органами місцевої влади, податковими та митними органами. І хоч три чверті компаній не готові порушувати закон заради того, щоб легше вести справи в Україні, проте вони очікують від влади кроків назустріч. І головним пріоритетом для подолання корупції назвали створення Антикорупційного суду.
Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Венеціанська комісія – міжнародні партнери вже закликали Київ запровадити Вищий антикорупційний суд. Висловився і бізнес: більшість підприємців назвали саме такий суд ключовим кроком для покращення бізнес-клімату. Ще один запит – суворіше карати корупціонерів. Про це свідчить щорічне опитування своїх компаній-членів Американською торговельною палатою в Україні.
Три чверті респондентів (76%) відмовляються порушувати закони, щоби працювати в Україні було простіше. Проте бізнес розраховує, що влада ефективніше боротиметься з корупцією (89%) – без цього розвиватись надзвичайно складно.
«Для нас це дійсно важливо, для інвестицій, які надходять, тому що дуже часто це – одне з першого, на що звертають увагу компанії», – каже Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні.
Your browser doesn’t support HTML5
Суди зменшують застави і відпускають корупціонерів – Ситник (відео)
Загалом негативним сигналом є те, що за рік відсоток підприємців, які помітили зменшення корупції в державі, у порівнянні з попереднім, знизився – із 47% до 36%. Найбільше хабарі та зловживання зосереджені в судах (71%), органах місцевої влади (34%), податкових та митних органах (54%), свідчить дослідження.
Система опирається тому, щоби корупція зменшувалась, каже директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. Проте запит на це у суспільства є, тому українці часто закидають саме НАБУ та іншим правоохоронним органам, що немає вироків, говорить він. Однак головна проблема, на його думку, криється в судах, куди передають справи після розслідування.
Навіть якщо ми відправимо справу до суду, потім ця справа починає «гнити»
«Ми кожен день читаємо: сума застави зменшена, того поновили на посаді. І я розумію, що такі факти не сприяють тому, щоби люди, які мають справу з утисками з боку корупціонерів, могли прийти і заявити про це. Тому що, навіть якщо ми відреагуємо, розслідуємо і відправимо справу до суду, потім ця справа починає потихеньку «гнити», – каже Ситник.
Бізнес та пересічні українці не бачать, щоби карали тих, хто тисне на підприємців і просить грошей. Тому вони часто побоюються заявляти про вимагання хабарів, аби марно не підставляти себе, каже очільник НАБУ.
Антикорупційний суд міг би вирішити цю проблему, переконаний Ситник. Щоправда, лише якщо вдасться зробити його незалежним, допрацювавши вже поданий до Верховної Ради президентський законопроект.
Директор НАБУ бачить у чернетці закону про суд ті ж ризики, що й антикорупційні експерти та міжнародні партнери. Документ закидає Антикорупційний суд дрібними справами; ігнорує роль закордонних фахівців у відборі суддів; не вказує, скільки саме їх потрібно відібрати, аби орган запрацював, та висуває надто високі вимоги до кандидатів.
Я особисто з такими людьми не знайомий, які б відповідали критеріям, прописаним у законі
«Я особисто з такими людьми не знайомий, які б відповідали критеріям, прописаним у законі. НАБУ, САП, прокуратурі заборонено подавати кандидатури. Може подавати свою кандидатуру той, хто має певний досвід і при цьому не підпадає під люстрацію, і має досвід роботи в міжнародних організаціях», – говорить Ситник.
Перший суддя, який винесе вирок відносно топ-посадовця, буде героєм
Проте охочих працювати в такому органі й без того буде небагато – тиснутимуть на Антикорупційний суд масштабно, додає Ситник.
«Перший суддя, який винесе вирок відносно топ-посадовця, буде героєм», – додає директор НАБУ.
Зі створенням Антикорупційного суду завершиться антикорупційна реформа, саме тому законопроект є таким «багатостраждальним», каже член профільного комітету Ігор Артюшенко.
«Створили до того НАБУ як розслідувальний орган, створили САП як процесуального керівника, і залишається питання створення Антикорупційного суду. Тоді вся ця ланка антикорупційна побудується. І тому стільки дискусій, яким чином це має виглядати», – говорить Артюшенко.
Ігор Артюшенко
Всі рекомендації можна напрацювати між першим та другим читанням, каже депутат. Проте поки що парламент не зміг внести документ на порядок денний.
Депутати планують повернутись до цього питання вже з наступного пленарного тижня, що починається 6 лютого. За прогнозами представниці президента у Верховній Раді Ірини Луценко, до березня документ виправлять і ухвалять.