«Кремлівська доповідь» спричинила істерику в Росії – Шлінчак 

Список оточення російського президента Володимира Путіна ще не оприлюднений, а вже викликав бурхливу реакцію в Росії, зазначає політичний журналіст Віктор Шлінчак. Він зауважує, що сама «Кремлівська доповідь» ще не є санкційним документом, проте може створити передумови для його створення. А політичний експерт Олеся Яхно сподівається, що оприлюднення даних про статки російських політиків сприятиме антипутінським настроям в Росії.

Америка вдарить по «друзях» Путіна. Наскільки боляче? | Ранкова Свобода. Частина 2

Голова правління Інституту світової політики, політичний журналіст та керівник проекту «Главком» Віктор Шлінчак очікує, що «Кремлівська доповідь» матиме значний вплив на настрої в Росії.

«Зважаючи на те, наскільки великою є істерика, відверто кажучи, в Кремлівських кругах, і наскільки ця ситуація обговорюється зараз майже на всіх шпальтах газет, на всіх телеканалах Росії, я думаю, що дуже болісно сприймається саме такий список, і навіть власне підхід до можливого введення санкцій щодо сотень людей, які є стовпами російського режиму», – міркує він в ефірі «Ранкової Свободи».

Шлінчак зазначає, що наразі невідомі навіть критерії, за якими автори доповіді укладали перелік, проте посилається на експертів Atlantic Council, які опублікували свої міркування в листопаді минулого року.

«Це можуть бути і люди, які власне мають причетність до фінансування певних акцій політичних пропутінських, це можуть бути люди, які де-факто є тримачами грошей путінського режиму і власне людей, які мають стосунок до владної верхівки. Це можуть бути люди, які приймали рішення щодо ведення окупації на Донбасі та до акції, які були ще в 2008 році організовані щодо Грузії і так далі», – припускає журналіст.

До списку, скоріш за все, потраплять росіяни із найбільш гучними прізвищами із найближчого оточення президента Володимира Путіна, припускає політичний експерт Олеся Яхно. Вона також зазначає достатньо нервову реакцію на цей документ.

Олеся Яхно

«Фіксуються не лише прізвища тих чи інших людей, а в тому числі може бути зафіксоване походження їхнього капіталу, чим вони володіють і так далі. Це по суті публічно демонструє можливу вразливість тих людей, які можуть бути в цьому списку», – пояснює вона.

Хоча говорити про арешт активів цих людей рано, додає Яхно, до них можуть бути застосовані санкції в майбутньому, що дозволяє вважати «Кремлівську доповідь» важливим інструментом тиском на Росію.

«Втручання Росії не обмежувалося Україною, якщо ми кажемо навіть після 2014 року. Далі були втручання і такі намагання, гібридні спроби (втрутитись – ред.) в різні передвиборчі кампанії і не лише передвиборчі кампанії, а й ті чи інші референдуми, які відбувалися, зокрема в Нідерландах і так далі. По суті це призвело до того, що Росію в значній мірі сприймають як глобального дестабілізатора», – міркує Яхно.

Віктор Шлінчак нагадує, що доповідь сама по собі не є підставою для посилення санкційного тиску.

«В США є так званий список, який називається «Список громадян особливих категорій», але цих людей поки що не вносять автоматично в санкційний список. Якщо їх будуть вводити в санкційний список, то зрозуміло, що будь-які фізичні чи юридичні особи американські не мають права взагалі мати будь-яких стосунків із громадянами, які будуть внесені в цей список», – зазначає він.

Однак навіть якщо проти фігурантів «Кремлівській доповіді» не запровадять санкції, звіт матиме для них негативні наслідки, каже заступник виконавчого директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.

«Найбільший ефект цей список, якщо навіть не будуть запроваджені санкції, але тим не менш дізнаються перелік осіб, матиме, якщо в цьому списку будуть бізнесмени російські, які входять до списку Forbes, тобто найбагатші мільярдери російські, які дуже часто контролюють ті чи інші галузі економіки. Оскільки в такому випадку скоріше за все, навіть незважаючи на те, що санкції не будуть формально запроваджені, але цих людей цуратиметься безпосередньо бізнес. Ці компанії не зможуть запозичувати капітал», – прогнозує експерт.

Микола Бєлєсков

Зараз же, за його словами, деякі російські компанії отримують дешеві кредитні кошти на європейських ринках в обхід санкцій.

Олеся Яхно сподівається, що «Кремлівська доповідь» справить політичний вплив на все російське суспільство.

«Прості громадяни, яким з ранку до ночі розповідають, який поганий Захід, США, Європа, і які гарні та патріотичні російські політики – якщо буде просто оприлюднена інформація, чим володіють ті самі російські політики – це теж буде вагомим чинником для сприйняття всередині країни ситуації в тому числі простими громадянами. Тому я думаю, що такий крок поступово збільшуватиме кількість тих людей, які розумітимуть, що така політика Росії, яку вона проводить, є помилковою», – міркує Яхно.

Вона визнає, що масову антипутінську риторику в Росії наразі складно уявити, однак має надію, що ідея про зміну зовнішньополітичного курсу стане популярнішою.

Шлінчак звертає увагу на реакцію російської верхівки – за його словами, Кремль намагається заохотити економічну еліту повертати кошти на батьківщину.

«Російський уряд почав навіть деякі дії проводити, щоб кошти, які були виведені до того з Росії, повертались. Знову заговорили про нульові декларації, про те, що фінанси можуть безперешкодно повертатися в Росію, і органи податкової адміністрації не будуть на це особливо зважати. Тобто Путін намагається таким чином заспокоїти людей, які зараз б’ються в істериці в Росії і дійсно дуже хвилюються як за походження своїх грошей, так і за те, що вони будуть просто тупо заблоковані в банках», – стверджує журналіст.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі:

​