Майже половина американців вірить, що на останніх виборах президента США команда Дональда Трампа змовилася з росіянами. І хоча президентська адміністрація переконує, що це не так, і навіть якщо росіяни намагалися впливати на вибори, сам Дональд Трамп про це нічого не знав, останні опитування свідчать, що американці в це не вірять, повідомляє газета Washington Post. Президентським виборам у Чехії присвячує свою публікацію британська газета Guardian. Опонент нинішнього президента Мілоша Земана Їржі Драгош говорить, що він став об’єктом «чорного піару», колишньому голові Академії наук Чехії приписують розбещенні дітей та прихильне ставлення до мігрантів. А кореспондент New York Times стежить за драмою навколо показу в Росії британського сатиричного фільму «Смерть Сталіна».
Ще у середу прес-секретар Білого дому Сара Гакабі Сандерс пояснювала журналістам, що президент США Дональд Трамп виграв вибори, «бо він був кращим кандидатом, бо він доклав більше зусиль, бо він мав послання, яке відповідало потребам американців». Але, зауважує кореспондент Washington Post, численні розвідувальні агентства доходять висновку, що президенту допомогли, чи він свідомий цього, чи ні.
І що є ще гірше, половина американців, згідно з опитуваннями, які проводила сама газета у співпраці з агентством ABC Poll, вірить у те, що Трамп отримав російську допомогу свідомо.
Eugene Scott: «Половина американців вірить, що кампанія Трампа була у змові з Росією, згідно з опитуванням Washington Post та ABC Poll»
Спеціальний прокурор США Роберт Мюллер незабаром має допитати президента Дональда Трампа щодо його рішення про звільнення його головного радника з питань національної безпеки Майкла Флінна та колишнього директора Федерального бюро розслідувань Джеймса Комі. А тим часом джерела газети повідомляють, що розслідування, яке вже призвело до висунення звинувачень чотирьом колишнім радникам президента, розширюється і йдеться не лише про ймовірну змову, але і про зусилля її приховати.
У те, що Трамп намагався чинити перепони слідству, вірить майже половина опитаних, 49%, і ще понад чверть вірить у те, що існують «вагомі докази» того, що адміністрація намагалася перешкоджати правосуддю.
При цьому, як зауважує кореспондент видання, президент Трамп не помічає цих настроїв і продовжує звинувачувати медіа у тому, що вони роздувають «російську бульбашку». А тим часом його «покидають» і ті виборці, які голосували за нього, що рідко стається з американськими президентами після першого року при владі.
Не без інтриг відбуваються і президентські вибори у Чехії. Тут в п’ятницю та суботу відбудеться другий тур виборів, де у двобої зійдуться нинішній президент Мілош Земан та, як його називає Guardian, прозахідний ліберал, колишній голова Чеської академії наук Їржі Драгош. Драгош виступає за збереження і посилення ролі його країни в ЄС та НАТО, але ці його слова рідко можна почути за лавиною звинувачень у педофілії, співпраці з комуністами та підтримці масової міграції. Також Драгошу закидають надмірну аристократичність та близькість до канцлера Німеччини Анґели Меркель, яка викликала велике невдоволення чехів своєю політикою щодо біженців.
Visegrad Insight: «Мілош Земан, чеський президент-популіст бореться за політичне виживання у другому турі виборів проти прозахідного ліберала, який каже, що став жертвою «брудних трюків»
Обидва претенденти мають майже рівні шанси, тож такі звинувачення на адресу конкурента можуть дійсно зіграти на руку чинному президентові Земану, наголошує кореспондент газети.
Опоненти Земана вказують на його занадто тісні зв’язки з Москвою та Пекіном, звертають увагу на бажання Земана ще раз доручити мільярдеру Андрею Бабішу формувати уряд, незважаючи на те, що йому бракує підтримки, а проти самого претендента на прем’єрську посаду ведеться слідство за зловживання європейськими фондами.
Чи втручається Росія і в ці вибори? Експерти вказують, що близько 30 чеських сайтів, які поділяють позиції президента Росії Володимира Путіна, включилися і в кампанію «очорнювання» Їржі Драгоша. Чи роблять вони це самостійно, чи на гроші Росії? Поки що прямих зв’язків дослідники не знайшли, але не виключають, що це не складно було б зробити.
Ще одна драма, пов’язана з Росією, розвивається навколо вже історичного російського лідера. Британський сатиричний фільм «Смерть Сталіна» викликала не на жарт сильні емоції в Росії, пише кореспондент газети New York Times. Та такі, що фільм вирішили заборонити до показу в кінотеатрах. Фільм звинуватили у «екстремізмі» та невірному показі національних героїв, зокрема маршала Георгія Жукова, якого в Росії вважають переможцем над фашизмом.
New York Times Arts: «Назвавши його «екстремістським», Росія усунула фільм «Смерть Сталіна» з кінотетарів»
«У стрічці оскверняються наші історичні символи – радянський гімн, ордени і медалі. Маршал Жуков зображується придурком. Крім того, у фільмі присутні сцени надмірного насильства. Це суперечить правилам видачі фільмів прокатного посвідчення», – цитує газета члена дорадчої ради при Міністерстві культури Росії Павла Пожигайла.
Обурення культурного діяча викликало і той факт, що фільм вийшов би в прокат напередодні 75-ї річниці Сталінградської битви, яку відзначають у Росії 2 лютого.
Ще у листопаді міністр культури Росії обіцяв, що стрічку допустять у прокат, бо в Росії «є свобода слова». Але, як зазначає кореспондент газети, в міністерстві останнім часом відбуваються хаотичні події. То там затримають показ британського дитячого фільму про ведмедика Паддінгтона через те, що фільм нібито заважав «зібрати касу» російському фільму «Рух нагору» про перемогу радянських баскетболістів над американськими на Олімпіаді в Мюнхені в 1972 році. То побачать загрози у воєнному трилері «Номер 44», який розповідає історію про вбивства дітей у Радянському Союзі в 1953 році «за викривлення історичних фактів».
Натомість, коли міністерство витрачає мільйони на фільм про «панфіловців», то факти, підтвердженні архівними документами, вже значення не мають. «Це – священна легенда, і чіпати її не можна», відповідає своїм критиками російський міністр.