Затримка траншів МВФ – не найбільша проблема України – Савченко

Президент України Петро Порошенко і директор-розпорядник МВФ Крістін Лаґард. Давос, 24 січня 2018 року

МВФ і надалі буде надавати допомогу Україні, адже Київ виконав основні вимоги фінансової організації, переконаний член Ради Нацбанку Василь Фурман. Коливання ж гривні, за його словами, є сезонним явищем. Натомість колишній заступник голови Нацбанку Олександр Савченко переконаний, що брак кредитів від МВФ – не найбільша проблема, з якою стикається українська фінансова система.

Your browser doesn’t support HTML5

У НБУ кажуть, що на гривню тисне затримка траншу МВФ | Ранкова Свобода. Частина 2

Україна отримає черговий транш від МВФ на початку другого кварталу цього року, прогнозує член Ради Нацбанку Василь Фурман. Він стверджує, що Україна поступово виконує свої зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом.

Закон України про приватизацію ухвалений, буде голосуватись проект закону про антикорупційний суд
Василь Фурман

«Наприклад, закон України про приватизацію ухвалений, буквально через тиждень в першому читанні у Верховній Раді буде голосуватись проект закону про антикорупційний суд, ми також знаємо, що розглядається питання щодо тарифів. Тобто три ключові чинники є сьогодні в меморандумі», – запевнив він в ефірі «Ранкової Свободи».

Без допомоги МВФ в будь-якому разі не обійтись, переконаний старший економіст центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський. За його словами, кількість коштів, які Україна має сплатити у вигляді обслуговування зовнішнього боргу в 2019 році, майже збігається з обсягом резервів Національного банку.

Перекредитуватися без МВФ навряд чи можливо
Володимир Дубровський

«Сплатити ці гроші готівкою – це майже нереально без того, щоб перекредитуватися. Але перекредитуватися без МВФ, по-перше, навряд чи можливо, бо всі інвестори орієнтується на те, чи має країна програму співпраці з МВФ, по-друге, кредити МВФ нам все ж таки коштують в кілька разів дешевше, ніж кредити від приватних інвесторів. Фактично альтернативи тут немає», – констатує Дубровський. За таких умов невиконання умов фінансової організації може коштувати Україні значних потрясінь, аж до дефолту, побоюється він.

Володимир Дубровський

Василь Фурман натомість заспокоює: на коротку перспективу в України вистачає золотовалютних резервів.

Ми бачимо невелике послаблення гривні, але це сезонний фактор
Василь Фурман

«Вони (резерви – ред.) складають близько 19 мільярдів доларів. Це перше. По-друге: так, ми бачимо невелике послаблення гривні, але це сезонний фактор, і про це також всі говорять. Якщо ми подивимось протягом останніх трьох років, то подібні тенденції були і в 2015, і в 2016, і в 2017 роках, тому що Національний банк проводить політику плаваючого обмінного курсу», – каже представник Наглядової ради НБУ.

Ситуацію на внутрішньому банківському ринку України, сподівається він, зможуть поліпшити законодавчі ініціативи, які зараз розглядає парламент.

Частка кредитів, яка не повертається банкам, складає понад 50%. Я був у відрядженні в Центральному банку Туреччини, там ця цифра – 3%
Василь Фурман

«Це – закон України про захист прав кредиторів, який дасть можливість сьогодні банку видавати кредити і не боятися, що цей кредит не буде обслуговуватись і повертатись. Для порівняння: сьогодні частка кредитів, яка не повертається банкам, складає понад 50%. Я був у відрядженні в Центральному банку Туреччини, і там ця цифра кредитів, які не обслуговують – всього-на-всього 3%», – наводить приклад Фурман.

Всі захищають боржників – Савченко

Зі свого боку, ректор Міжнародного інституту бізнесу та колишній заступник голови Нацбанку Олександр Савченко висловлює думку, що відсутність кредитів МВФ – не найбільша проблема української економіки. У списку таких проблем затримку з траншами він ставить на третє місце. На першому – валютно-кредитна політика Нацбанку.

Якщо малий та середній бізнес хоче купити нове обладнання в Німеччині, він не може взяти валютний кредит
Олександр Савченко

«Можу дуже багато прикладів наводити, але наведу лише один – НБУ заборонив кредитування імпортерів. Якщо підприємство, малий та середній бізнес, хоче купити нове обладнання в Німеччині чи в будь-якій іншій країні, він не може взяти валютний кредит. В силу цього комерційні банки, по суті, відмовляються від доларових ресурсів. Вони беруть депозити під 1-1,5%, в тому числі і в державних банків. В той же час на руках у населення – майже 100 мільярдів доларів, які не працюють на українську економіку», – нарікає Савченко.

Олександр Савченко

Другою за значимістю проблемою економіст називає корупцію, яка, за його словами, блокує, зокрема, кредити МВФ.

Не можна припинити в країні фінансові кризи без притягнення до відповідальності фінансових махінаторів
Олександр Савченко

«Вже п’ять років у світі домінує концепція, відповідно до якої не можна припинити в країні фінансові кризи і деградацію без притягнення до відповідальності фінансових махінаторів та злочинців, яких в Україні зараз зашкалює. Тільки в банківській сфері вкрадено 300 мільярдів гривень. Ким? Власниками комерційних банків, менеджерами, державними службовцями, що їх прикривають, контрагентами», – перераховує експерт.

Окрім того, екс-заступник голови НБУ вказує на суто ментальні особливості, які ускладнюють сталий розвиток банків.

Суди захищають боржників, політики захищають боржників, журналісти захищають боржників
Олександр Савченко

«Всі – на захисті прав боржників. І серед цих боржників дуже багато шахраїв, які користуються оцим духом, що банкіри – це кровопивці, кредити повертати не потрібно, суди захищають боржників, політики захищають боржників, журналісти захищають боржників. В таких умовах не лише корупція, а й ця соціальна парадигма створює катастрофічні наслідки для банківської системи», – стверджує він.

В цьому контексті Савченко очікує на певне послаблення позицій гривні щодо долара протягом 2018 року.

31-32 на кінець року – це реалістичний курс
Олександр Савченко

«Я передбачаю, що до літа курс не буде вищим ніж 30 гривень за долар, потім буде незначний відкат і, на жаль, в силу того, що це передвиборчий рік, популісти, політична нестабільність, відсутність реформ – я, на жаль, маю трошки гірший прогноз курсу, ніж Нацбанк. Думаю, 31-32 на кінець року – це реалістичний курс», – припускає економіст.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі