Агресія Росії проти України: чи має перспективу «мінський формат»?

Київ – У Києві невдоволення Мінськом як місцем проведення переговорів про мир на Донбасі українські політики висловлювали від самого початку. Вони вказували на те, що Мінськ з його договірними зобов’язаннями щодо Росії та голосуванням проти України в ООН – далеко не нейтральний майданчик. Проте серйозних пропозицій щодо зміни місця переговорів також не висували. Чи дійде до цього зараз, після того, як ідею зміни місця переговорів підтримав президент США Дональд Трамп?

​

Розмови про зміну майданчика для переговорів посилилися в Україні наприкінці минулого року, коли Білорусь вчергове проголосувала проти України в ООН. Результати голосування на Генеральної асамблеї ООН за оновлену резолюцію щодо стану прав людини в окупованому Росією українському Криму, яке відбулося 19 грудня, викликали в Україні хвилю обурення. Критики пригадали, що Білорусь так голосує вже втретє від початку окупації Криму та війни на Донбасі.

І за зміну майданчика для переговорів висловилися голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і колишній голова Донецької обласної державної адміністрації Сергій Тарута. Тарута запропонував зустрічатися на переговорах не у Мінську, а у Відні: на його думку, Австрія є справжньою нейтральною країною, до того ж, там розміщена і штаб-квартира ОБСЄ.

Звільнення заручників

Наразі ж Тристороння контактна група – ОБСЄ, Україна, Росія – далі проводить засідання у Мінську, вона займається практичними питаннями щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Одним з важливих результатів роботи цієї групи, як зазначають у Києві, стало звільнення заручників 27 грудня минулого року. Українській стороні передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Обмін полоненими: зустріч у Борисполі (відео)

Крім того, у різний час у Мінську були підписані документи, які дозволили зменшити інтенсивність бойових дій, хоча і виявились нездатними їх припинити повністю, визнають експерти.

Мінські угоди є також підставою для санкцій щодо Росії, тому президент України Петро Порошенко каже, що не бачать альтернативи існуючому формату домовленостей, хоча російська сторона не виконує взятих на себе у рамках «Мінська» зобов’язань.

«Жодної альтернативи Мінському процесу і політико-дипломатичному шляху звільнення окупованих територій не існує. Але виведення російських військ і повернення українського контролю над неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону є ключовими елементами Мінських домовленостей», – наголосив Порошенко.

Мінський майданчик і переговорні проблеми

Попри санкції, «мінський формат», як і сам Мінськ, влаштовує і президента Росії Володимира Путіна, якому на час виборчої кампанії необхідно сформувати образ політика-миротворця. Для цього він буде використовувати як Мінський процес, так і пропозицію ввести миротворців на Донбас (за своїх умов). Таку думку висловив в ефірі програми «Ранкова Свобода» політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Руслан Кермач.

«Миротворча місія – це єдиний на сьогодні формат, який би зміг зупинити кровопролиття у регіоні. Але «мінський формат» і домовленості про, скажімо так, відповідальність сторін та їхню готовність самостійно, за участі моніторингової місії, розводити бойові сили й розводити війська – вона не спрацьовує. Тому треба шукати нові формати», – додає експерт.

Тим часом депутат попередніх скликань Верховної Ради, донеччанин Єгор Фірсов вважає, що майданчик для переговорів все ж має значення. За його словами, грудневий обмін полоненими відбувся не завдяки роботі профільної підгрупи Тристоронньої контактної групи, а тому, що це було вигідно президентові Росії Володимирові Путіну.

Мінський процес: чи винна локація?

На думку президента України, проблема не у Мінську, а у тому, що російська сторона не виконує домовленостей, досягнутих там.

На прес-конференції 22 січня міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Київ готовий перенести переговори щодо врегулювання конфлікту на Донбасі на інший майданчик, але не бачить, як перенесення переговорів з Мінська допоможе в просуванні переговорів.

«Проблема того, що відбувається на мінському майданчику – це проблема з боку Росії, проблема небажання виконувати будь-які взяті на себе зобов’язання», – пояснив Клімкін причину проблем «мінського формату».

Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко пропонує питання, пов’язані з протидією агресії Росії і відновленням територіальної цілісності України, розглядати у Будапештському форматі, за участю усіх держав-підписантів. Ті країни Заходу, які гарантували Україні підтримку її суверенітету та безпеці, несуть відповідальність за дії Росії, котра теж підписала Будапештський меморандум, зазначає експерт у коментарі для Радіо Свобода.

Павло Жовніренко

«Треба було всі переговори починати з того формату, який був визначений Будапештським протоколом – тобто, ті, хто підписав гарантії безпеки для України, мали би й звітувати за виконання своїх зобов’язань. Це – США, Великобританія, Франція і Росія. Оскільки це не було зроблено, почали шукати інший формат, інший процес. Але ще тоді, коли був підписаний Будапештський меморандум, було зрозуміло: небезпека для України йде не від Великої Британії, Франції чи Сполучених Штатів, а саме від Росії», – пропонує Жовніренко.

Росію можна «примусити до миру» хіба що у разі, якщо зібрати у рамках переговорів західні країни-підписанти Будапештського меморандуму, зауважує фахівець.

А тим часом українська сторона готується до чергового засідання Тристоронньої групи у Мінську 31 січня, а Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ на Донбасі заявляє про підготовку сторін до активізації конфлікту.