Наприкінці минулого року судно «Меотида» прибуло з порту «Южний» на Чорному морі в порт Маріуполь на Азовському морі. Це перший випадок після анексії Криму, коли судно, що належить українській державі, проходить через Керченську протоку. Хто і як забезпечував прохід судна – це закрита інформація, кажуть в Адміністрації морських портів України. Ризикованим це рішення вважають у Представництві президента в АР Крим – вони вже звернулися з цього приводу до СБУ. Оплатити прохід судна, щоб державні органи не співпрацювали із окупаційними адміністраціями кримських портів, могла приватна компанія. Раніше таку послугу стосовно іншого державного судна пропонували в одному з підприємств Ріната Ахметова.
Вранці 29 грудня днопоглиблювальне судно-землесос «Меотида», що належить державному підприємству «Адміністрація морських портів України», прибуло до Маріупольського морського порту для проведення днопоглиблювальних робіт. Спеціалізоване судно прямувало з порту «Южний», і для того, щоб потрапити в Азовське море, пройшло через Керченську протоку – рішення про це ухвалили на засіданні Кабінету міністрів ще у вересні 2017 року.
На сьогодні Керченська протока фактично контролюється Росією, і для її проходу необхідно сплатити російському федеральному державному підприємству «Росморпорт» за послуги – за лоцманську проводку, портові збори і маячні збори. Збори отримує Керченський порт, що працює на території незаконно анексованого Криму.
Судна приватних компаній проходять через Керченську протоку з самого початку незаконної анексії Криму, проте державні судна раніше через протоку не проходили. Частина 4 статті 9 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» говорить про обмежену кількість випадків, коли можлива співпраця із «владою» анексованого Криму.
«Встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їхніх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України», – говориться в законі, що був ухвалений іще навесні 2014 року. У випадку «Меотиди» рішення уряду ґрунтувалось на рішенні РНБО і Адміністрації морських портів України.
Маршрут «Меотиди»
Представництво президента в Криму повідомило про прохід «Меотиди» в СБУ
В міжнародному арбітражі сьогодні розглядається справа саме щодо Керченської протоки. Перше процедурне засідання Трибуналу за конвенцією з морського права ООН відбулося 12 травня 2017 року. Україна ініціювала цю справу ще у вересні 2016 року для «захисту своїх прав як прибережної держави у прилеглих до Криму акваторіях у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці». І до 19 лютого Україна має підготувати документи щодо арбітражного провадження проти Росії, яка, на думку України, порушила Конвенцію ООН з морського права 1982 року.
У міністерствах з питань окупованих територій і закордонних справ Радіо Свобода повідомили, що працівники ані Міністерства транспорту, ані АМПУ не консультувалися з ними з питань проходу «Меотиди». Не зверталися, принаймні офіційно, й до представництва президента України в АР Крим. Проте у відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода представництво наголосило: вони й самі зверталися до міністерства і АМПУ з питання ризиків організації проходження державних суден через Керченську протоку в умовах всіляких спроб Росії легалізувати анексію та провадження в міжнародному арбітражі за позовом України до Росії. Проте поки безрезультатно, кажуть у представництві.
«Одразу після повідомлення про проходження торговельного судна «Меотида» з Чорного моря через Керченську протоку до порту Маріуполь Представництво в робочому порядку повідомило Головне управління СБУ в АР Крим та м. Севастополі про відповідний факт, наголосивши на існуванні корупційних та безпекових ризиків», – зазначив перший заступник постійного представника президента України в АР Крим Ізет Гданов.
В розпорядженні Радіо Свобода також є лист заступника міністра закордонних справ Олени Зеркаль до Міністерства інфраструктури і транспорту, де вона застерігає проти будь якої взаємодії з портами незаконно анексованого півострову.
Процедуру проходження «Меотиди» закрили від громадськості
Ще на початку грудня міністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв, що українські судна не сплачують Росії за лоцманську проводку по каналу, проте Адміністрація морських портів України, яка, за словами Омеляна, курує питання проходу через Керченську протоку, не стала чітко відповідати, чи сплачувала ці збори саме «Меотида».
У відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода в АМПУ зазначили, що ця інформація є інформацією із обмеженим доступом. Ба більше будь яка інформація, що стосується проходження суден цією протокою, має відповідний гриф.
«Згідно з п. 14 розділу 4, яким встановлено зміст відомостей з питань організації роботи центрального апарату Міністерства інфраструктури України, а також підприємств галузі, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України, інформація щодо проходження суден, які належать державі Україна та закріплені на праві господарського відання за підприємствами, установами, організаціями державної форми власності через Керченську протоку, Керч-Єнікальский канал (до моменту врегулювання ситуації навколо тимчасово окупованого півострова АР Крим) віднесено до службової інформації із грифом «Для службового користування», – повідомив в. о. голови АМПУ Володимир Колосюк.
Таку ж відповідь Радіо Свобода отримала в Раді національної безпеки і оборони – інформація є закритою для громадськості.
«Профільними службами апарату РНБО України було опрацьовано питання стосовно проблем розвитку морського компонента безпеки України, зокрема пов’язаних з режимом використання Керченської протоки, розроблено відповідний комплекс заходів із грифом «для службового використання», який направлено листом Кабінетові міністрів України», – зазначили в РНБО.
Якщо б ми закрили порти Маріуполь і Бердянськ, це було б на руку Росії – експерт-кримчанин
Направляти «Меотиду» в Маріупольський порт треба було ще давно, каже екс-заступник міністра інфраструктури 2015-2016 років Юрій Васьков. В 2013–2014 роках він обіймав посади в. о. керівника і в. о. першого заступника керівника Адміністрації морських портів в України, а в 2011–2012 роках очолював Одеський морський торговий порт.
«Це було вірне управлінське рішення. Я впевнений, що ДП «АМПУ» не мало ніяких стосунків із підприємствами, на які накладено санкції чи які незаконно функціонують у Криму. В Маріупольському і Бердянському порту склалася катастрофічна ситуація із глибинами, зокрема в Маріуполі глибина в порті знизилася приблизно з 8,2 до 7 метрів і порт був на грані зупинки», – наголосив Васьков.
Він також заявив, що транзитний прохід через Керченську протоку не прирівнюється до заходу в закриті порти Криму, а самі ризики закриття Маріупольського порту були значно вище, аніж ризик проходження Керченської протоки.
Про вимушене перекидання «Меотиди» до Маріуполя каже й голова спостережної ради фонду «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко. Проектна глибина акваторії самого порту і підхідного каналу знизилася з 9,75 і 9,15 метрів, проте через обміління АМПУ і «Азовсталі» довелося знизити осадку суден до 7,5 метрів, каже експерт Радіо Свобода. Він був присутнім на засіданні профільного міністерства з питання Керченської протоки і Керченського мосту.
«Рішення було вимушеним і ухвалювалося за проханням Міністерства інфраструктури і транспорту до уряду України. Прохід «Меотиди» – це такий собі «виняток» гібридної війни. Виникає питання, як оплачували порту окупованому, анексованому і «націоналізованому» Керченському порту, але я впевнений, що це робили через другі-треті руки», – каже Клименко. До 2014 року він і сам жив в Криму та переїхав до Києва лише через анексію.
За його інформацію, так само роблять сотні іноземних суден, що йдуть Керченською протокою – знаходять приватних посередників з Росії. В міністерстві розуміють ситуацію, і саме тому випадок «Меотиди» – це вимушений виняток, який важливо не повторювати для інших державних суден.
«Ми аналізували наслідки будування арки Керченського мосту для судноплавства в порти Маріуполя і Бердянська, і тут додалося ще зменшення глибини. Я тоді казав саме про політичні проблеми, а власне бажання Росії створити привід для незадоволення в Маріуполі і Бердянську, де порти є одними з головних містотвірних підприємств, там працюють тисячі людей. Ці два міста – сухопутний шлях до Криму», – зазначив Клименко. Замовляти іноземний земснаряд було б дорожче в десятки разів, вважає він, а закриття двох портів би вдарило по Україні сильніше аніж по Росії.
Криголам «Капітан Бєлоусов»
За інформацією представника «Майдану закордонних справ», «Меотида» – це перше і поки єдине судно в державній власності, що пройшло Керченською протокою. Проте потенційно таке обговорення може розпочатися щодо єдиного українського криголама «Капітан Бєлоусов». Зараз він перебуває в Азовському морі.
Хто міг сплатити за «Меотиду» і кому потрібен криголам?
Одним з агентів суден, що заходять у порти Бердянська та Маріуполя, є українська компанія «Метінвест», що входить до холдингу Ріната Ахметова «СКМ». На момент публікації матеріалу компанія не відповіла на запитання Радіо Свобода стосовно її ролі у проходженні українських суден через Керченську протоку.
Як стало відомо Радіо Свобода, ще у грудні 2016 року міністрові транспорту Володимирові Омеляну писали з Адміністрації морських портів України про необхідність знайти можливості використати криголам «Капітан Бєлоусов» та інші судна, що належать АМПУ.
Як випливає з листування між керівництвом «Метінвесту» із капітаном Маріупольського порту, яке є у Радіо Свобода, в лютому 2017 року компанія була готова оплатити через посередника збори за прохід єдиного в Україні криголама «Капітан Бєлоусов», що перебуває на балансі Маріупольського філіалу АМПУ.
Про це начальник адміністрації Маріупольського морського порту Олексій Росінський пізніше доповів в. о. голови АМПУ Райвісу Вецкагансу.
«На адресу Маріупольської філії ДП «АМПУ» прийшло підтвердження від представника агентської компанії ТОВ «Метінвест-Шиппінг» про те, що у разі виставлення рахунку агент сплачує його напряму. Тобто ніяких можливих відносин з окупаційною владою морських портів АР Крим Маріупольської філії ДП АМПУ не може відбутися», – пише Росінський.
Ще одна компанія з холдингу Ахметова, що працює в портах Бердянська і Маріуполя, – «Портінвест». Проте Олена Світлична, директор компанії з комунікацій, наголосила Радіо Свобода, що вони не є агентом суден під час перетину Керченської протоки, отже, працюють в законодавчому полі України і не мають ніякої інформації щодо суб’єктів господарської діяльності в портах Криму.