Дмитро Кирилов
Вихід напередодні Нового року російських офіцерів зі Спільного центру з контролю за дотриманням перемир’я породив на Донбасі очікування катастрофи. Через місяць можна констатувати, що поки з функціями посередника при локальних бідах із руйнуванням важливої інфраструктури цілком справляється ОБСЄ, а кількість обстрілів цілком, та би мовити, «фонова».
Донбас пережив свята в штатному режимі перемир’я: кількість обстрілів і боїв із 25 грудня до 7 січня була набагато меншою, ніж зазвичай, а якщо точніше, то меншою на 80 відсотків. Після свят ОБСЄ знову фіксує вибухи і постріли тисячами.
Що відбувається? Локальні і непомітні для великого світу катастрофи – припинення роботи найбільшого мобільного оператора, початок рішучої боротьби з сотнями тисяч «туристів» через лінію фронту, що супроводжується інцидентами в чергах перед блокпостами на лінії розмежування сторін. 21 січня в «сірій зоні «перед Оленівкою (перший великий блокпост угруповання «ДНР») зі стрілецької зброї було обстріляно автобус, який перевозив людей від останнього українського блокпоста до першого на неконтрольованій території. Одна людина вбита, одна поранена.
В Оленівці, де з автобуса вивантажили труп і пораненого, з’їхалося «керівництво» угруповання «ДНР» на чолі з Олександром Захарченком, перепуск автомобілів був перерваний. У тому, що трапилося, бойовики звинуватили ЗСУ, хоча обстріл, за словами самого Захарченка, стався з боку села Ясного (перебуваэ під контролем російських гібридних сил – ред.). Прес-центр АТО звинуватив у трагедії бойовиків угруповання «ДНР».
Рятувальники несуть тіло вбитої людини на пункті пропуску «Оленівка», 21 січня 2018 року
Реальність в тій зоні під Докучаєвськом така, що немісцевій людині її пояснити досить складно.
З приводу останнього обстрілу ОБСЄ поки зберігає мовчання – пораненого ще не відвідали в лікарні і не поговорили, обстріляний автобус не оглянули. Коли оглянуть, то опублікують відомості про калібр зброї, назвуть морг, куди доставлений убитий, і що сказав в Донецьку поранений. Саме за це наглядову місію ОБСЄ не люблять по обидва боки лінії зіткнення – підкреслена нейтральність, жодних висновків і девіз: «Факти мають значення!».
Нинішня трагедія сталася після підбиття підсумків 2017 року. Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України 11 січня повідомило на своєму сайті про новий рекорд: лінію зіткнення у 2017 році люди перетнули 11 мільйонів 331 тисяч разів. Рекорд спочатку був у червні – 1,1 мільйона на місяць, потім його побив серпень – 1,18 мільйона. За словами голови міністерства Вадима Черниша, людські контакти та інформаційна робота з трьома десятками тисяч осіб, які щодня перетинають лінію фронту, – головний ресурс для роботи з населенням на непідконтрольних територіях.
15 січня ватажок «ДНР» Олександр Захарченко оприлюднив указ про заборону поїздок на «ту сторону» для «державних службовців» і працівників комунальної сфери. Останнє – як набат, у «держслужбовців» угруповання «ДНР» бере підписку про невиїзд «до України», комунальна ж сфера – це лікарі, вчителі, працівники дитячих садків і ЖЕКів. У дуже багатьох рідні по той бік лінії протистояння, а також легальні банки, соціальні виплати і пенсії, отримання будь-яких українських документів.
Обурення було таким, що Олександр Захарченко виступив зі спеціальною заявою, що його не так зрозуміли – тимчасова заборона запроваджується на виїзд керівників бюджетних установ. Тобто директор дитячого садка або головлікар виїхати не можуть, а нянечка і лікар – можуть. Однак джерела Радіо Свобода в обласній лікарні імені Калініна, Новоазовської міської лікарні та станції швидкої медичної допомоги в Макіївці в один голос повідомили, що вимога підписати попередження про заборону поїздок стосувалася всіх.
11 січня припинив працювати і єдиний український оператор, який залишився на непідконтрольних територіях, – Vodafone. У Донецьку він не працює досі, в Луганську включився останніми днями.
Перший заступник голови місії ОБСЄ в Україні Олександр Гуґ, який в понеділок приїжджав на лінію протистояння, ситуацію зі зв’язком коментує дуже дипломатично: «Спеціальна моніторингова місія (СММ) дізналася про два факти, коли були порушені комунікації зв’язку мобільного оператора – одне місце біля Щастя в Луганській області, інше – біля села Оленівка в Донецькій області. Ми не знаємо, чи трапилося це одночасно, ми не експерти, але ми встановили факт переривання зв’язку і в Донецьку, і в Луганську 11 січня. Чи було це заплановано і одночасно зроблено – я не хотів би говорити, щоб не спекулювати на проблемі, це сталося поруч з лінією, і ці місця погані для ремонту будь-якого виду інфраструктури, обидві ці зони сильно заміновані і в них часто точаться бої. Інфраструктура в Щасті за підтримки СММ ОБСЄ була відремонтована і зв’язок було відновлено на території неконтрольованої урядом України Луганської області, але наразі мобільний зв’язок того ж Vodafone в Донецькій області не працює, і наша місія готова підтримати будь-які зусилля для її відновлення».
На тлі нерозв’язаних проблем зі зв’язком, заборон на пересування і обстріл цивільного автобуса новий український закон про реінтеграцію Донбасу в Донецьку особливо не обговорюється. На щоденне життя населення він майже не впливає – з істотного тільки визнання довідок про народження і смерті, виданих на території, яку контролює угруповання «ДНР».
Будинок, який потрапив під обстріл, в Ясинуватій
На четвертому році війни «в повітрі» роздратування і втома. За твердженням одного зі спостерігачів місії ОБСЄ Стефана Кошика, питання: «Коли це скінчиться і коли буде мир?» – він чує по обидва боки лінії зіткнення постійно, і саме ці питання об’єднують населення.
Так само населення об’єднує і нелюбов до наглядової місії ОБСЄ, робота якої для більшості людей незрозуміла і неефективна. На цьому тлі місія проводить в містах України зустрічі з людьми.
Ми знову стали реєструвати кількість порушень перемир’я в тисячах разів. Наприклад, минулого тижня «найгарячіша» територія була зона навколо СвітлодарськаАлександр Гуґ
«Ризик ескалації і загрози для населених пунктів на лінії зіткнення буде присутній завжди, тому що сторони, по-перше, не відводять важке озброєння за лінії, на що вони погодилися самі. По-друге, позиції сторін розташовані дуже близько одні від одних! В цілому ситуація на лінії зіткнення за період новорічних свят змінилася і до цього моменту змінилася знову. Під час свят ситуація заспокоїлася, але за останні тижні після них ми знову стали реєструвати кількість порушень перемир’я в тисячах разів. Наприклад, минулого тижня «найгарячіша» територія була зона навколо Світлодарська», – пояснив Александр Гуґ Радіо Свобода.
Місія ОБСЄ зараз – це майже 700 спостерігачів і 40 патрулів щодня. Серед спостерігачів із хорошим відривом виділяються п’ять країн: США (57 осіб), Великобританія (53), Боснія і Герцеговина (40), Росія (39) і Польща (37).
Зруйноване українське село Піски
Ще один спостерігач на умовах анонімності поділився з кореспондентом Радіо Свобода своїми фронтовими спостереженнями: «Вихід росіян з СЦКК (Спільний центр по контролю і координації на Донбасі – ред.) не вплинув на ситуацію на лінії фронту, тому що великі офіцери взагалі слабо впливають на конкретні місцеві підрозділи. Ситуація з дисципліною в окопах така, що стрілецькі перестрілки ніхто зупинити не може!»
Тож війна на Донбасі зайшла в глухий кут. Кількість перестрілок вже мало хто відстежує: якщо снаряди не прилітають в міста, то вже добре. Питання із введенням миротворців до зони конфлікту, очевидно, наразі зависло. І обмін полоненими – єдина світла пляма в нинішній ситуації.
«У 2017 році СММ ОБСЄ зафіксувала по обидва боки лінії зіткнення 4065 одиниць важкого озброєння в місцях, де їх не повинно було бути, згідно з домовленостями. У своїй свободі пересування в зоні конфлікту місія була обмежена 2422 рази і більш ніж 401 тисячу разів зафіксовані порушення перемир’я у вигляді вибухів і пострілів», – констатує Александр Гуґ.
І те, як почався новий, 2018 рік, поки не дає підстав сподіватися, що нова статистика буде разюче відрізнятися.
Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода