Чому у Росії нервують напередодні публікації нових санкції США – WSJ

Поки що не відомо, які саме прізвища будуть у списку, який оприлюднять у Вашингтоні в лютому –​ і чи буде адміністрація президента США Дональда Трампа агресивно діяти проти осіб, що будуть названі у «Кремлівській доповіді». Що відомо – це те, що новий раунд американських санкцій спрямований проти Росії і що російська бізнес-еліта має підстави нервувати, пише Нейтан Годж у виданні The Wall Street Journal.

Мова йде про Акт протидії американським суперникам через санкції, або CAATSA – закон, який президент Трамп підписав у серпні 2017 року. Суворе нове законодавство має на меті покарати Кремль за ймовірне втручання в американські президентські вибори 2016 року.

Закон вимагає, щоб Міністерство фінансів США видало детальну доповідь з переліком «високопоставлених іноземних політичних фігур та олігархів у Російській Федерації», включно з особами, близькими до президента Володимира Путіна, вартість їхнього майна та відомі джерела їхніх доходів.

У Москві інтенсивно обмірковують можливі деталі нового списку, який мають оприлюднити в лютому. Чинні санкції вже спрямовані проти близького оточення Путіна та ключових підприємств, проте нові санкції погрожують більше відрізати доступ до іноземних кредитів, обмежити вільне подорожування на Заході чи ведення ділових справ у США.

Досі не відомо, хто саме потрапить у список, чи які каральні заходи будуть запроваджені проти них. У такій непевній атмосфері Путін вже зробив кроки, щоб заручитися підтримкою бізнес-еліти, пропонуючи їм економічні вигоди на внутрішньому ринку.

У Вашингтоні тим часом закон викликав шквал діяльності серед російських гравців, які намагаються розкусити потенційні наслідки закону для них. Старший співробітник аналітичного центру Atlantic Council у Вашингтоні розповідає про перебування останніми місяцями великої кількості російських лобістів та адвокатів в американській столиці.

Нові санкції запроваджуються в час, коли Росія намагається подолати економічні труднощі, спричинені українською кризою та падінням цін на нафту. У відповідь на анексію Росією українського Криму у 2014 році і підтримку з боку Москви сепаратистів на Донбасі США і ЄС наклали на Росію економічні санкції. Українська криза також викликала, як це назвав Світовий банк, «масовий витік капіталу» з Росії.

Відомий економіст Андерс Ослунд зазначив, що крім народу, Кремль мусить задовольнити інший електорат – бізнес-еліту Росії. Від часу ухвалення CAATSA у серпні Путін провів дві дискусії за круглим столом з провідними лідерами ділових кіл Росії. Мета, каже Ослунд, – заручитися непохитною підтримкою бізнес-еліти Росії.

Путін також вдався до офіційних кроків, щоб запевнити і заспокоїти їх. В кінці грудня у ході зустрічі із законодавцями він заявив, що Росія потребує нового «стимулу», щоб заохотити повернення російського капіталу з-за кордону. Деякі російські олігархи вже думають про «репатріацію» капіталу.

Найбільшим питанням тепер є – як адміністрація Трампа виконає вимогу закону CAATSA щодо складення самого списку. Це створило нову непевність у Москві, де вважають, що настрій уряду США недвозначно антиросійський.

«Зовні виглядає, що у Вашингтоні панує відносний хаос, тому неясно, наскільки серйозно вони обмірковують політичні рішення стосовно Росії», – каже Том Блеквелл, який є консультантом низки великих російських компаній. Це, за його словами, може бути нагодою для відплатних дій або можливістю для певних осіб легітимізувати себе на Заході, якщо вони займуть палкі антикремлівські позиції.

«Все це створює відносно непередбачувану та тривожну атмосферу», – додав Блеквелл.