Французький суспільно-політичний тижневик Le Point визначає відсутність мобільного зв’язку на теренах Донбасу, утримуваних проросійськими бойовиками, як «кам’яне століття». Фінський столичний часопис Helsingin Sanomat пише про реакцію Москви на прийняття українським парламентом закону про реінтеграцію Донбасу. Британське видання The Times повідомляє про обурення британського історика щодо заборони в Україні його книги «Сталінград».
Французький тижневик Le Point друкує статтю «Схід України повертається до «кам’яного століття» без мобільного зв’язку». Видання зазначає, що припинення мобільного зв’язку у регіонах сходу України, контрольованих проросійськими сепаратистами, позбавило майже два мільйони осіб доступу до останнього українського оператора мобільного зв’язку, який там працював. Місцеві мешканці, при цьому, мусили покладатися на місцеві компанії, які досить в аматорський спосіб ведуть діяльність на цих теренах. У Донецьку, з 7-ї години ранку, попри сніг, вилаштувались довгі черги людей, які змушені були купувати картки місцевої телефонної компанії сепаратистів «Фенікс».
Французький тижневик додає, що проблеми з мобільним зв’язком у частині Донбасу, утримуваній бойовиками, пов’язані з пошкодженням кабелю мобільного зв’язку там, де український уряд не контролює ситуацію. Для тих місцевих мешканців, які мають знайомих та родичів на іншій, контрольованій Києвом, території, звичайна телефонна розмова постала великою проблемою.
Український оператор мобільного зв’язку «Vodafone Україна» каже, що зв’язок можна поновити за кілька годин ремонтних робіт, проте саме проведення тих робіт на території підконтрольній проросійським бойовикам, постає проблематичним. Компанія навіть звернулась до української влади та місії ОБСЄ з метою забезпечити безпеку українських інженерів, які мали б здійснити роботи у районах, утримуваних сепаратистами.
Le Point пише, що ця проблема змусила місцевих мешканців передплачувати послуги оператора мобільного зв’язку, заснованого сепаратистськими ватажками. Буквально за кілька днів кількість передплатників цієї компанії перевищила 100 тисяч абонентів. Але послуги, які надає цей оператор, як вказує тижневик, залишають бажати багато кращого. Телефони зі складнощами можуть набирати номери на сепаратистських теренах, разом з номерами у Росії. Згодом бойовики оголосили, що вже можна буде дзвонити на номери і в Україні.
Французький журналіст вирішив випробувати зв’язок, але це видалось надзвичайно складним і довготривалим процесом. Насамкінець тижневик наводить слова 19-річної студентки з Донецька на ім’я Вікторія, яка каже, що почувається цілковито відрізаною від зовнішнього світу.
Переклад твіту: «Схід України повертається до «кам’яного століття» без мобільного зв’язку»:
Найпопулярніший часопис Фінляндії Helsingin Sanomat публікує статтю «Росія звинувачує Україну у підготовці до нової війни».
Гельсінське видання пише, що Міністерство закордонних справ Росії висуває свою тезу, що Україна, буцімто, готується до нового сплеску бойових дій на сході. Газета пояснює, що подібні висновки Кремля ґрунтуються на новому законі, що його ухвалив український парламент про реінтеграцію Донбасу.
У цьому законі, зокрема, вказується, що у конфлікті на сході України йдеться про території, тимчасово окуповані Росією. Фінський часопис нагадує, що Верховна Рада прийняла закон, у якому території Луганської та Донецької областей визнаються окупованими, а Росія визначається як країна-агресор. Цей закон дістав підтримку 280 депутатів Ради.
Helsingin Sanomat зазначає, що Росія усіляко відкидає свою безпосередню участь у збройному конфлікті на східних теренах України, хоча, як підкреслює фінська газета, докази причетності Москви до насильства на Донбасі є беззаперечними. Кремль обрав при цьому тактику наступу, заявляючи у зв’язку з ухваленням нового закону про реінтеграцію Донбасу, що цей український закон сприймається як підготовка до нового оберту бойових дій на сході України.
Згідно із заявою російського МЗС, позиція Києва несе у собі «непередбачувані наслідки для загального миру і безпеки у цілому світі». Насамкінець матеріалу гельсінське видання нагадує, що Росія анексувала український Крим 2014 року, а згодом розв’язала збройний конфлікт на Донбасі руками підтримуваних і озброєних Москвою проросійських сепаратистів. Конфлікт на сході України позначається подальшими спалахами насильства, попри укладені мирні угоди.
Переклад твіту: «Знов та сама стара російська брехня»:
Один з найповажніших часописів Великої Британії The Times містить матеріал «Сер Антоні Бівор йде у бій, тоді як забороняють його книгу «Сталінград».
Йдеться про британського історика сера Антоні Бівора, який вимагає надання вибачень по тому, як його книгу, присвячену Сталінградській битві, заборонили в Україні з причини суперечки щодо змальованої ним сцени розстрілу єврейських дітей в Україні під час Другої світової війни. Британський часопис пише, що Бівор був шокований, дізнавшись, що в Україні було заборонено ввезення 30 тисяч примірників російського перекладу його книги «Сталінград», яку було видано 1998 року.
Видання додає, що українська влада звинувачує британського історика у хибному змалюванні масової страти єврейських дітей, тими, кого газета визначає як «українських колаборантів нацистів». Далі часопис наводить слова керівника відділу аналізу та розвитку інформаційного простору Держкомтелерадіо України Сергія Олійника, який каже, що деякі витяги з книги Бівора завадили надати дозвіл на завезення його книги в Україну.
The Times пояснює, що, зокрема, йдеться про випадок у Білій Церкві 21 серпня 1941 року, який Бівор змальовує у своїй книзі, коли було страчено 90 єврейських дітей за наказами німецьких нацистів. Олійник наводить приклад цього витягу, зазначаючи, що не існує доказів участі українців у скоєнні цього злочину.
«Нам не відомо, аби цей факт піднімався на Нюрнберзькому трибуналі. Це – провокація», – заявив Сергій Олійник.
Далі Олійник додав, що Антоні Бівор, вочевидь, мав за першоджерело документи радянського НКВС. Бівор на це відповів, що в СРСР, буцімто, взагалі не знали про цей випадок, а його джерелом були записки нацистського підполковника Гельмута Ґроскурта.
Насамкінець британський часопис повідомляє, що Бівор знайшов собі неочікуваного прихильника у особі посольства Росії у Лондоні, яке написало у соціальних мережах, що заборона України на книгу «Сталінград», буцімто, постає «ганебним актом цензури» і спробою «приховування задокументованих злочинів».
Переклад твіту: «Битва історика на тлі заборони його книги «Сталінград»: