«Приватбанк» обманював НБУ – Фурса

Висновки компанії Kroll щодо «Приватбанку» можуть завдати удару і самому Нацбанку, адже співробітники регулятора тривалий час ігнорували підозрілі фінансові операції, зазначає банківський експерт Вадим Сирота. У свою чергу голова Комітету економістів України Андрій Новак впевнений, що мовчанка НБУ є ознакою змови. А представник інтересів колишніх власників «Приватбанку» Дмитро Касьяненко стверджує: якщо суд визнає націоналізацію банку незаконною, держава не матиме підстав втручатися в його діяльність.

НБУ міг приховувати шахрайство «Приватбанку»? | Ранкова Свобода. Частина 2

До націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів, зазначила на прес-брифінгу заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова.

«Кредити, які надавалися компаніям, пов’язаним з колишніми акціонерами, використовувалися для придбання активів та фінансування бізнесу на користь колишніх бенефіціарів та афілійованих з ними осіб. У банку відбувалось приховування джерел надходження коштів. У «Приватбанку» функціонував так званий «банк всередині банку». До націоналізації, у грудні 2016 року, понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов’язаним із колишніми акціонерами й групами афілійованих з ними осіб», – заявила Рожкова.

Незалежний банківський експерт Вадим Сирота вважає, що справа вже перейшла з суто економічної площини в політичну. У цьому контексті він вказує на певні акценти, які дозволяють припустити упередженість НБУ.

«Коли ми відкриваємо презентацію розслідування Kroll, то ми одразу бачимо таку фразу: «створення видимості реального банку». Вибачте, «Приватбанк» завжди був реальним банком, він надавав послуги населенню України», – зауважує Сирота в ефірі «Ранкової Свободи».

Напередодні колишній акціонер банку Ігор Коломойський указав на брак конкретики щодо часу виведення коштів та осіб, які їх отримали.

Вадим Сирота частково погоджується з такою критикою.

«Були витрачені державні кошти і маємо сім слайдів презентації. Я сподіваюсь, що є певна інформація з грифом банківської таємниці і що вона буде надана, якщо є склад злочину», – каже він.

Натомість і сам Нацбанк мав би відповісти на запитання, чому не здійснював належний банківський нагляд, зазначає експерт. За його словами, в «Приватбанку» мали б бути представники регулятора, які б інформували його про всі підозрілі фінансові операції.

«Чому оперативно не проінформували керівництво? Це раз. По-друге, питання: чому цю проблему не продовжували вирішувати протягом усієї каденції останньої голови правління Гонтаревої? Робити акцент на тому, що в нас погані попередники, це вже притча во язицех нашої політики, економіки й банківської системи», – нарікає він.

Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса зауважує, що до 2014 року Нацбанк дійсно не здійснював належної регуляції, проте після зміни керівництва намагався взяти під контроль діяльність «Приватбанку».

«Після 2014 року Національний банк постійно перебував в контакті як із банком, так і з силовими органами, доповідаючи їм, що з «Приватбанком» щось не те. Тож якихось силових речей Нацбанк просто не міг робити, тому що він не силовий орган, він не міг нікого заарештувати. З іншого боку, припинити діяльність означало б припинити діяльність всього банку. Це було дуже ризиковано з точки зору стійкості банківської системи України», – пояснює Фурса в коментарі Радіо Свобода.

Сергій Фурса

У січні минулого року юридична компанія «Касьяненко і партнери» подала позов проти Кабінету міністрів, Національного банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через нібито незаконну націоналізацію «Приватбанку». Керівний партнер фірми Дмитро Касьяненко припускає, що розслідування Kroll може обернутись і проти самого НБУ, адже його співробітники впродовж десяти років визнавали дії банку правомірними.

«Приватбанк» протягом усього цього часу давав якісь звіти і отримував відповідні висновки з боку контролюючих органів про те, що його діяльність відповідає чинному законодавству. На сьогодні підняли інформацію, яка може лягти в основу злочинної халатності співробітників самих же перевіряючих органів», – каже юрист.

Якщо націоналізацію визнають незаконною, не буде складу злочину – Касьяненко

Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній погоджується з тим, що розслідування Kroll може вдарити і по співробітниках Нацбанку.

Тарас Загородній

«Питання до банківського нагляду, який у нас був від Нацбанку, який у «Приватбанку» вже щонайменше п’ять місяців сидів. Конкретно за це відповідала пані Рожкова, яка так гнівно зараз розповідає, які були зловживання в «Приватбанку», – каже Загородній.

Крім того, він нагадує, що детективна компанія – не правоохоронний орган, тож її висновки не є легальним доводом у суді. Загалом звинувачення власників у навмисному завданні збитків власній фінансовій установі викликає в експерта сумніви.

«Ідеться про суто теоретичне нанесення збитків державі, якщо, наприклад, вони крали щось у держави. Це може бути тільки в конкретний останній строк націоналізації. Але в той час якраз Національний банк України активно контролював діяльність «Приватбанку», – міркує Загородній.

А голова Комітету економістів України Андрій Новак звинувачує керівництво НБУ у змові. Махінації в «Приватбанку», за його словами, – факт давно відомий.

Андрій Новак

«Чому керівництво НБУ не реагувало на ці махінації оперативно і відразу? Тому що коли мова йде про такі величезні суми, як 5,5 мільярдів доларів, крупні, великі фінансові операції простежуються на серверах НБУ. І якщо керівництво НБУ весь цей час мовчало, це означає ніщо інше як змову в проведенні цих операцій», – переконаний економіст.

Поки що в НБУ цих заяв не коментували.

Натомість Сергій Фурса нагадує, що, згідно висновків Kroll, банк систематично фальсифікував звітність, яку надсилав до регулятора.

«Банк обманював НБУ, ми знаємо, що були проблеми з аудитом, проте всі так чи інакше це розуміли. Питання в тому, що робити з цим, бо у вас є найбільший банк України, який поводить себе так, як вважає за потрібне, навіть не виконуючи регуляцію Національного банку. Він виконував все, що бажав (Privat24 - те, як воно працювало, наприклад), і нормативи він дозволяв собі не виконувати з огляду на те, що а що йому зроблять?», – розповідає економіст.

Колишні власники «Приватбанку», за словами Касьяненка, нестимуть відповідальність тільки в тому разі, якщо суд визнає націоналізацію законною.

«Якщо буде встановлено, що вони умисно ухилялись від сплати податків, доводили банк до банкрутства, відповідно, вони нестимуть відповідальність перед державою. Однак якщо в суді буде визнано незаконну націоналізацію «Приватбанку», відповідно, не буде складу злочину. Держава відійде від відносин, і банк повернеться у власність попередніх власників», – наголошує він.

На переконання правника, банк має право сам розпоряджатись своїми активами й вирішувати, чи видавати кредити пов’язаним особам.

Натомість Вадим Сирота вказує на економічні нормативи кредитної діяльності банків, які таке право обмежують.

«Звичайно, якщо озвучуються такі цифри, як 90% кредитів в одні руки, – ну, це некоректне формулювання, що банк може розпоряджатися, як він вважає за потрібне. Це нормальна світова банківська практика – обмежувати кредитування пов’язаних осіб, тому що банківський бізнес спрямований на зниження ризиків», – пояснює Сирота.

У можливість визнання націоналізації незаконною Сергій Фурса не вірить. На його переконання, розслідування матиме наслідки передусім на міжнародному рівні.

«Це збільшує імовірність того, що нам вдасться виграти Лондонський суд, тому що саме для лондонського суду і потрібно було це розслідування. Про інші наслідки – ну це вже залежить від української прокуратури і українських судів», – підсумовує він.

У травні 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»​) повідомляла, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі