12 січня українці відзначають День політв’язнів. Цього дня 1972 року радянська влада розпочала «другу хвилю» масових арештів української інтелігенції. В’ячеслава Чорновола, Василя Стуса, Євгена Сверстюка та тисячі інших КДБ відправило в тюрми, а потім і табори.
Український письменник, філософ, президент Українського ПЕН-клубу Євген Сверстюк, якого 12 січня 1972 року – у числі інших – заарештували і в березні 1973 року засудили за виготовлення і розповсюдження документів самвидаву до 7 років таборів та 5 років заслання, в одному зі своїх інтерв’ю для Радіо Свобода говорив про цінність самого поняття свободи. Це було у 2013 році – за 3 місяці до початку Революції гідності:
«Низьких не принижує неволя, пристосовництво їм легке, малі вимоги, ліниві рухи, близьке корито, це завжди влаштовувало більшість. У нас дуже бракувало тих людей, які готові боротися за свободу і ставити на карту не те, що життя, а ставити на карту свій добробут. Отже, не треба перебільшувати прагнення рабів до волі. До боротьби треба готувати й підіймати моральні вимоги, будити байдужих, тривожити ледачих.
Чому зараз немає таких виразних постатей, немає якихось героїчних особистостей, самопожертв? Раніше, за тоталітаризму, був ворог, який знищував і принижував націю. А нині ворогів дуже багато. Люди люблять опіку, патерналізм, хочуть у бізнесі спокою, бояться ризику. І в умовах споживацтва вони хотіли б влади, яка сама вирішує. Ну, це вічна істина землі. І таких більшість. І я не сказав би, що прагнення до волі стало меншим. Тих людей, які прагнуть волі та які відчувають свої потенції, моральні і людські, вищі, таких і нині є чимало, і нині вони є борцями. А та маса, яка завжди була пасивною, така маса й тоді була, і тепер є.
До певної міри, цінність свободи в умовах, коли вона недосяжна і коли вона дуже високий ідеал, – це одне, а нині, коли йдеться про якісь конкретні малі свободи – це друге. Але люди залишаються людьми, серед людей завжди народжуються ті, котрі відчувають потребу боротися за свободу. Так було і так буде».
Ще раз звертаємо увагу на те, що цей запис Євгена Сверстюка був зроблений для програми Радіо Свобода у 2013 році – за 3 місяці до початку Революції гідності і за рік до смерті цього визначного українського мислителя – він помер 1 грудня 2014 року на 86-му році життя. На Байковому кладовищі Євген Сверстюк спочиває недалеко від місця поховання Олекси Тихого, Юрія Литвина та Василя Стуса.