Надання протитанкової зброї стало важливим кроком адміністрації Трампа, щоб допомогти Україні захиститись від російської агресії.
Про це пише колишній високопосадовець Пентагону в статті для Foreign Policy: «Україна потребує допомоги США для подолання корупції».
Зміцнившись, українська армія стала здатною стримувати російські сили. Тепер корупція стала найбільшою загрозою суверенітетові України та її євроатлантичним прагненням, зазначає дослідник.
Там, де не спрацювали танки та міномети, російські політтехнологи розраховують на несмертельну, але більш потужну і підступну зброю – корупцію, щоб послабити Україну зсередини
Кремль розуміє це краще за будь-кого, переконаний Майкл Карпентер. «Кремлівські стратеги спочатку не могли передбачити, що вторгнення Росії зміцнить національну ідентичність українців, посилить відчуття громадянського обов’язку, особливо серед молоді. Однак Москва пристосувалась. Там, де не спрацювали танки та міномети, російські політтехнологи розраховують на несмертельну, але більш потужну і підступну зброю – корупцію, щоб послабити Україну зсередини», – зазначає аналітик.
Їхня мета проста: використати корупцію, щоб налаштувати українців один проти одного і заблокувати шлях країни до європейської інтеграції, переконаний дослідник.
На президентських та парламентських виборах, які наближаються, Кремль зосередиться на підтримці партій та політиків, яких можуть легко купити та якими можуть маніпулювати, пише Карпентер.
Дослідник нагадує, що адміністрація Обами надіслала експертів ФБР, Міністерства юстиції США та Державного департаменту, щоб допомогти Україні створити з нуля НАБУ, НАЗК та САП. До того ж, США надавали експертні поради зі створення патрульної поліції в місцевих громадах в Україні.
Жодна з цих реформ не проходить легко. Потрібна постійна робота та дипломатичний тиск на керівництво України, щоб воно виконувало свої зобов’язання, наголошує Карпентер.
Колишній віце-президент США Джозеф Байден, наприклад, неодноразово закликав керівників України створити незалежні антикорупційні установи і переслідувати корупцію, згадує він.
На жаль, в результаті виборів у своїх країнах та голосування з Brexit, лідери США, Британії, Франції та Німеччини не приділяли багато уваги Україні протягом останнього року. Це дозволило вкоріненим інтересам посилити напади на антикорупційні установи, пише дослідник.
Лише останнього місяця представники правлячої партії нападали на директора НАБУ, додає він. Протягом цих нападок він був у Вашингтоні і не міг особисто спростовувати звинувачення. Потім було поспіхом звільнено голову парламентського антикорупційного комітету через його політичну незалежність.
Саме в таких випадках нова адміністрація має використати політичні важелі впливу, доносячи думку про те, що підтримка Заходу базується на умовах, ви або погоджуєтеся боротись з корупцією, або втратите підтримку.
У військовій сфері США зможуть посилити вплив через зміцнення програм тренування. Зараз в цій програмі щорічно бере участь п’ять батальйонів сил піхоти і один батальйон спеціальних сил.
Посилення цих навчань з долученням тренерів найкращої кваліфікації, застосування моделювання бойових дій у відповідності до реалій на Донбасі, війни електронними засобами та безпілотниками може змінити ситуацію на полі бою набагато сильніше, ніж декілька протитанкових ракет (хоча, зброя також потрібна).
США можуть також закликати європейських партнерів розширити свої дії, закликати країни-члени НАТО надати зброю Україні, вважає дослідник.
Це також означатиме початок серйозних переговорів з ЄС зі створення інвестиційного фонду з західним менеджментом як інструмент для підтримки більш глибоких антикорупційних реформ.
Серед інших, за створення такого фонду виступав колишній прем’єр-міністра Литви Андріус Кубіліус.
Для роботи інвестиційного фонду, за оцінками Карпентера, потрібно 6 мільярдів доларів щорічно – достатньо невибагливо, порівняно з 378 мільярдів доларів, що є в Європейському фонді стратегічних інвестицій.
Якщо правильно його структурувати і якщо він матиме політичну підтримку ЄС, Український інвестиційний фонд матиме можливість потужно просувати зміни.
Ринкові механізми є найбільшим стимулом для реформ, особливо коли їх посилюють зобов’язання на політичному рівні. Прецедентами є такі країни регіону, як Польща, Румунія та Литва, наголошує Карпентер.