На Мундіалі у Росії українських фанів чекали б провокації – Щербачов

У 2018-му спортивні фанати чекають одразу на дві гучні події: зимові Олімпійські ігри в Південній Кореї та Чемпіонат світу з футболу в Росії. Збірна України не вийшла до фінальної стадії турніру. За словами спортивного оглядача Валентина Щербачова, українським уболівальникам варто бойкотувати чемпіонат, аби уникнути провокацій з боку російської влади. Він переконаний, що через поведінку Росії на міжнародній арені говорити про роздільність спорту й політики не можна. А президент Федерації біатлону України та перший віце-президент Національного олімпійського комітету України Володимир Бринзак, хоч і не робить прогнозів на результати зимової Олімпіади для української збірної, проте в ефірі «Ранкової Свободи» запевняє: спортсмени до боротьби готові.

Головні спортивні події у світі та Україні у 2018 році | Ранкова Свобода. Частина 3

– Що можна буде здобути українським атлетам на Олімпіаді в Південній Кореї? На що ви розраховуєте?

​Володимир Бринзак: Зараз усі наші сили розраховані на те, щоб створити умови і зробити правильну підготовку до Олімпійських ігор. Ми не прогнозуємо медалі, а хочемо, щоб наша команда здорово підійшла до цих змагань. Тоді ми поборемось, думаю, в будь-яких перегонах за нагороди.

– Наскільки було все складно фінансово і не лише? Які складнощі доводиться долати за ці кілька місяців до початку?

Володимир Бринзак: Труднощів вдалося уникнути, тому що в нас така команда сьогодні: і Олімпійський комітет, і міністерство, і федерація, друзі і спонсори, які допомагають. Ми зробили все: чого не змогла держава, зробили приватні люди.

Певно, найскладніше було закупити зброю, тому що знаєте, як сьогодні до нас ставляться. Із Німеччини закупити для команди нову зброю, тому що це потрібно було зробити, забрало трошки часу, але ми з цим упоралися, вже всі з новими гвинтівками, тренуються, виступають.

– Де ще, окрім біатлону, українці можуть зійти на п’єдестал пошани?

​Валентин Щербачов: Більше ніяких сюрпризів не буде. Будуть обкатуватись ті, хто, в принципі, ще не має шансів. Але є сенс їхати тим же стрибунам з трампліна, яких не балує країна. У нас немає трамплінів таких, і багато хто з наших стрибунів, я свідок того, випробовують ці стометрові трампліни прямо там, на змаганнях.

У лижних перегонах ми теж поки що втратили позиції, тому що, скажімо, в жіночих лижних перегонах Валентина Шевченко вже пішла з великого спорту. Але в біатлоні, безперечно, будуть медалі. І я все-таки сподіваюсь на чоловічий фрістайл – не будемо забігати наперед, але будуть у нас медалі, і, як завжди тепер, у зимових видах спорту ми можемо розраховувати на якісь місця в чільній двадцятці.

– Пане Бринзак, можна на це можна розраховувати?

​Володимир Бринзак: Як піде. Тут треба мати ще й везіння, там буде багато залежати від стартової позиції наших спортсменів, від погоди, змащення, від того, як наші технічні служби з цим упораються. Тобто ми можемо розраховувати і на кращі результати, але все це залежить від подій між 10 та 24 лютого. Там, на місці, все вже буде зрозуміло.

– Пане Щербачов, триває четвертий рік війни. У таких умовах наскільки держава-жертва агресії здатна підготуватись до чергового спортивного форуму?

​Валентин Щербачов: Спорт – це, можливо, єдина царина, в якій ми показуємо Україну з позитивного боку. Якщо правильно все планувати, робити акценти на медаломістких видах спорту, якщо не заважати ентузіастам, які розвивають спорт на місцях, то в нас будуть результати. Вони є, але не такі, як хотілося б, тому що (тут уже навіть не беремо ці чотири роки, беремо всі 26) жодної спортивної споруди міжнародного класу не збудовано. Не будемо брати найдорожчі стадіони на кшталт НСК «Олімпійський», який у нас у Києві.

У нас немає «Газпрому», немає таких спонсорів, а якщо вони є, то держава не дає їм змоги вкладати гроші в спорт, тому що в нас немає таких пільг, як у тій же Росії, як в інших кранах світу, для меценатів спорту.

– Чемпіонат світу з футболу 2018 року в Росії будете дивитися?

Валентин Щербачов: Дивитись буду, звичайно, тому що поїдуть збірні. Але скажу, що зі мною завжди ходять у Гімалаї і грають у футбол на великих висотах англійці, німці, американці.

Валентин Щербачов

Так от, приведу приклад: Енді, молодий журналіст Британії, 28 років. Фанат футбольний і в футбол грає. Але я питаю: Енді, поїдеш? Він каже: до Росії не поїду, я не повезу гроші Путіну. І багато хто зараз закликає на рівні вболівальників бойкотувати.

– Якби збірна України все-таки виграла стикові матчі – варто їхати на Чемпіонат світу до держави-агресора? Ви б підтримали такий крок?

​Валентин Щербачов: Так, тому що, по-перше, штрафні санкції, а потім, якщо не їдете, то відлучають від наступного змагання. Я б хотів, щоб вони виграли групу й потрапили на Чемпіонат світу. Вболівальники не поїхали б, і це було б раціонально і правильно, тому що провокацій було б... Різні ж люди за характером, за темпераментом. ФСБ працює і в нас, і прикладів того дуже багато. Тому провокаторів у числі вболівальників українських поїхало б теж достатньо.

Тому це, на жаль, такий позитивний варіант, що не поїдуть українські вболівальники. Я знаю, що Литва, Латвія, Естонія, з Грузії не всі поїдуть, тому що ці країни вже пережили й переживають цю російську експансію.

– За Вашим досвідом, це безглуздо казати, що спорт і політика – речі різні, чи все-таки можливо їх роз’єднати?

Валентин Щербачов: Можливо роз’єднати, але сьогодні, я згоден, безглуздо говорити про це, тому що настільки все замішано через Росію, країну, яка хоче світової експансії в усьому – через неї оце все відбувається.

Це каламутить все, що називається ставленням до спорту. Не можна сьогодні говорити «спорт і мир». Ніяк – за участі Росії.

– Те, що росіяни будуть виступати під нейтральним прапором на зимовій Олімпіаді – це все-таки компроміс з боку міжнародної спортивної спільноти чи крок уперед?

Валентин Щербачов: Це, дійсно, крок уперед, і (президент Міжнародного олімпійського комітету Томас – ред.) Бах, якого критикують зараз у Росії, визначився в цьому сенсі.

Зовсім без росіян, сильних російських атлетів, дуже важко уявити той же біатлон.

Але все одно тільки так, тільки під нейтральним прапором. Не відкрию секрет для тих же росіян: за тими, хто поїде, буде око та око, але дехто з них – їм так це набридло, так готуватися, так працювати, і через те, що їх змушували приймати допінг, взагалі втрачати шанси на те, щоб прославитися у світі. Тому дехто, мабуть, там і залишиться, за кордонами Росії.

– Ви сказали, що в путінській Росії для меценатів спорту більше пільг, ніж в Україні. Можете продовжити цю думку?

​Валентин Щербачов: Ми маємо пропагувати Україну в світі. А що в нас робиться в країні, коли знищені всі державні телерадіокомпанії, регіональні та Національна радіокомпанія України, і хлопці-фанати спорту, мої учні, що воюють, говорять: ми змушені дивитись російське, в нас немає українського телебачення, радіо іноді прослуховуємо!

У нас 220 видів спорту, які видовищні, на змаганнях з яких будь-якого світового рангу українські спортсмени посідають чільні місця, диктують моду – наш телеглядач та радіослухач про це майже нічого не знає.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі