Персонаж Діда Мороза використовували під час радянської окупації – історик Палій

Вперше після того, як комуністи скасували Різдво у 1928 році, прикрашена зимова ялинка повернулася до Харкова у 1935 році (Харків був першою столицею радянської України в період 1919–1934 років). Тоді діти славили радянського партійного діяча Павла Постишева, який приніс їм ялинку. А в січні 1937 року Дід Мороз вітав гостей на новорічному святі в московському Будинку союзів. У самий розпал репресій спеціальна «методичка» з детально прописаним сценарієм запровадила веселого дідугана з білою бородою в червоній шубі і з подарунками на новорічні свята в радянських дитсадках і школах, трудових і профспілкових колективах. Давно немає Радянського Союзу, забуті або відкинуті тодішні реальні й пропагандистські герої, а Дід Мороз і далі працює в Україні, вже й на Новий рік, і на Різдво, яке повернулося до святкового календаря.

«Дід Мороз пішов у ліс і ялинку нам приніс», – співають у сучасній українській пісні. А під ялинку він приніс подарунки, здебільшого розраховані на дітей. Дорослим же білобородий дідуган пропонує шоу за участю своєї супутниці й помічниці Снігуроньки. Різні агенції з організації свят пропонують за годинні відвідини Діда Мороза понад тисячу гривень, а візит зі Снігуронькою обійдеться дорожче.

Тим часом етнографи нагадують, що персонаж, дуже подібний до Діда Мороза, фігурує у слов’янській міфології. При цьому народи, що потерпали від зимових холодів, вважали його лиходієм.

«Образ Діда Мороза ніколи не був однозначним, достовірних даних щодо його походження в нас немає. У давніх слов’ян є людське уособлення морозу – зимової стихії: літня людина з довгою білою бородою, тепло вдягнена. А характер у того дідугана був важкий, як щось не подобалось, то він надсилав на людей холоди, крижані вітри й завірюхи. Наші пращури уявляли володаря морозу велетнем із крижаним серцем: він забирав неслухняних дітей до лісу і віддавав голодним вовкам», – розповідають дослідники.

Дід Мороз – «володар зими» – з’явився у Російській імперії задовго до приходу до влади більшовиків та періоду сталінізму: світська інтелігенція почала відзначати Новий рік (разом з Різдвом) з ялинкою і з Дідом Морозом наприкінці 19-го сторіччя. Як каже дослідник історії України, публіцист Сергій Грабовський, це не було загальною тенденцією, але така традиція відзначення циклу зимових свят мала місце в багатьох містах і регіонах імперії.

Сергій Грабовський

«В Україну, з Галичини на Наддніпрянщину, на ті часи вже прийшов і Святий Миколай. Потихеньку, але в колах української інтелігенції почав з’являтися Святий Миколай. Потім, у 1917-му чи то вже у 1920 році, все це «зійшло на пси» зі зрозумілих «революційних» причин: все було суворо заборонено. Хоча академік Борис Черток згадував, що дитиною напередодні Нового 1919 року потрапив до Москви на дитяче свято: хлопчика тоді вразили велика прикрашена ялинка і білий хліб з повидлом... А вже в 1935 році товариш Постишев той Новий рік зустрів у Харкові з першою офіційною ялинкою у СРСР», – розповів Грабовський в ефірі Радіо Свобода.

Добрим дідусем, що приносить ялинку, кандидат у члени Політбюро ЦК ВКП (б) Павло Постишев був недовго, бо у1938-му ще «добріший» «дідусь Сталін» уже зняв його з усіх посад, потім його заарештували, а в лютому 1939 року Постишева розстріляли в Бутирській в’язниці.

Постишева у новорічній казці замінив Дід Мороз, який завдяки пропагандистській машині й таланту двох улюблених сталінських поетів – Сергія Міхалкова та Лева Кассіля – став головним зимовим персонажем. Адже саме ці талановиті дитячі письменники написали перший сценарій новорічного свята, яке стало офіційним у СРСР.

«Відповідно, не Святий Миколай, а вже Дід Мороз та Снігуронька з модерної дореволюційної російської культури ожили й з’явились (за Сталіна – ред.). Сталін використовував технологію впливу на масову свідомість неодноразово: згадаймо 1937 рік, це ще й феноменальні перельоти льотчиків Чкалова і Громова через північний полюс до США; станція «Північний полюс-1» на чолі з Папаніним – ця героїчна четвірка на кризі Льодовитого океану і так далі. Під прикриттям усього цього було легко проводити репресії, це дві сторони однієї медалі», – зазначає Грабовський.

У той час сталінська репресивна машина знищила сотні тисяч «ворогів народу», зокрема інтелектуальну еліту України й радянську військову еліту, нагадує Грабовський.

Перші радянські новорічні ялинки були не про зайчиків – «помічників Діда Мороза» – і вовків, котрі крали подарунки у дітей. Пролетарська ідеологія та плани «світової пожежі» були втілені в новорічній ялинці, як і в усьому радянському побуті. Діти приходили на них у костюмах червоноармійців або ударників праці, співали про досягнення героїв-льотчиків, підкорювачів Арктики й наочно пояснювали, що Радянський Новий рік незрівнянно кращий, ніж буржуазне Різдво, зазначають науковці.

Поштова радянська марка приблизно 1960 року із зображенням Володимира Леніна з дітьми біля новорічної ялинки, приурочена 90-річчю від дня народження керівника російських більшовиків

​Дід Мороз і Святий Миколай: подібність і різниця

Втім, радянська атеїстична ідеологія не змогла подолати традиційний для багатьох народів культ Святого Миколая, кажуть науковці. На їхню думку, Дід Мороз – це насправді Святий Миколай, який за часів радянського атеїзму був «замаскований» під «правильного» прорадянського персонажа, який був поставлений на службу комуністичній ідеології, пояснює київський історик і публіцист Олександр Палій.

Олександр Палій

«Той факт, що сталінізм фактично реабілітував Діда Мороза, а насправді Святого Миколая, був викликаний тим, що навіть у радянські часи не змогли здолати цю Різдвяну традицію. Вона була настільки потужною, що радянський режим вирішив її привласнити й вихолостити. Зараз треба просто пояснювати людям: Дід Мороз – ніякий не Дід Мороз, а насправді це Святий Миколай, який був для маскування під час радянської окупації названий Дідом Морозом», – сказав історик Олександр Палій в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Газета «Енакиевский рабочий» від 1 січня 1952 року, орган міського і районного комітетів КП(б)У, міського і районного комітетів Ради депутатів трудящих Сталінської області (нині Донецька область). Єнакієво , 1 січня 1952 року

Чи варто боротися з Дідом Морозом як зі сталінською спадщиною, якщо ніхто про це вже не пам’ятає? На це запитання в Україні ще не знайшли однозначної відповіді. У багатьох дитсадках і школах до дітей приходить спочатку Святий Миколай, а потім Дід Мороз під Новий рік. Проте, поступово Святий Миколай мирно і без сутичок витісняє Діда Мороза з пантеону зимових свят. Згідно з минулорічними опитуваннями, у Діда Мороза вірять 22 відсотки українців, а в Святого Миколая – майже 40 відсотків. Цікаво, до тих, хто в Миколая не вірить, традиція дарувати подарунки на День Святого Миколая повернулася: 64 відсотки опитаних відповіли, що в їхніх сім'ях на Миколая дарують подарунки, 31% відповіли, що ні, і лише 2 відсотки українців заявили, що не знають такого свята.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Дід Мороз був прикладом успішної радянської пропаганди для прикриття репресій – Рябенко

Більшість українців масово відзначатиме Різдво 25 грудня вже за два-три роки – Момрик​

Новий рік 1 січня – це штучне свято – етнограф​