233 особи замість 306 українська сторона передала бойовикам. Десятки тих, хто був у списках угруповань, або відмовилися їхати на окуповані території, або уже відбули покарання і на обмін не з’явилися. Волонтери, які займаються обміном, пояснюють: люди втомилися і розчарувалися в реальності так званого «русского мира». Ба більше – вони бояться переслідувань з боку бойовиків. Експерти ж зазначають: це важливий показник того, які насправді настрої панують на окупованій території.
Я відмовляюся від обміну полоненими, оскільки тут мій дім, моя батьківщина, моя родинаВадим Кіналь
Вадима Кіналя українські правоохоронці затримали в грудні 2014 року. Слідчі встановили, що чоловік воював на боці угруповання «ДНР», а до рідного Миколаєва приїхав вербувати найманців. Суд засудив його до 8 років ув’язнення. Попри це, опинившись у «списку 306» до обміну, повертатися на окуповані території він відмовився.
«Я відмовляюся від обміну полоненими, оскільки тут мій дім, моя батьківщина, моя родина. Від самого початку я був проти цього обміну, потрапив туди випадково – помилково зробив дурницю. Я не воював, але потрапив на територію, підконтрольну «ДНР», – сказав чоловік.
Your browser doesn’t support HTML5
Обмін полоненими: ті, хто відмовились повертатись в ОРДЛО (відео)
Ті, хто відмовилися повертатися, бояться репресій – волонтер
Волонтерка групи «Патріот», яка була в полоні бойовиків, а зараз і сама займається обміном, Гайде Різаєва спілкувалася з тими, хто відмовився повертатися на окуповану частину Донбасу. Каже, серед них є й бойовики, які воювали проти української армії, а є і цивільні, які активно агітували за «русскую весну». Усі вони – українці з різних регіонів.
Гайде Різаєва
Я міняла росіянина Боднарука Олександра на бійця «Айдару». І після обміну його мама не могла його знайти, бо він утримувався у підвалах «ДНР»Гайде Різаєва
«Вони знають, що потраплять під репресії з боку цих «республік». Я міняла росіянина Боднарука Олександра, командира саперного взводу «ДНР», на бійця «Айдару». І після обміну його мама, росіянка, не могла його знайти, бо він утримувався у підвалах «міністерства держбезпеки» «ДНР», що зайвий раз говорить про те, що після повернення наші українці спокійно себе почувають, чого немає на тому боці, коли ми повертаємо туди «сепаратистів». І досі мені його доля не відома, знаю лише, що на територію Росії він не повертався», – зауважує Різаєва.
Як виявляли тих, хто не хотів повертатися?
Обміну передувала процедура верифікації – кожного, хто опинився у списку бойовиків, запитували, чи хочуть вони переїжджати на непідконтрольну територію, пояснив у коментарі Радіо Свобода керівник секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко.
Було два етапи верифікації, спочатку навіть за участі матерів і рідних, які проживали на непідконтрольній територіїБогдан Крикливенко
«Було два етапи верифікації, спочатку навіть за участі матерів і рідних, які проживали на непідконтрольній території. Вони спеціально приїжджали, щоб власною присутністю засвідчити добровільне небажання (ув’язнених – ред.) їхати на непідконтрольну територію. Це відбувалося пару місяців тому, потім був другий етап повторної верифікації, лише за участі представників уповноваженого», – каже Крикливенко.
Обмін полоненими біля Горлівки, 27 грудня 2017 року
Наразі ті, хто відмовився повертатися на окуповану частину, мають різний правовий статус: когось відпустили, а хтось досі лишається за ґратами.
Були люди, які були абсолютно вільними на момент вчорашнього дня, вони не захотіли – і не поїхалиБогдан Крикливенко
«Були люди, які були абсолютно вільними на момент учорашнього дня, деякі з них просто не виходили на зв’язок, не відповідали на телефонні дзвінки, вони були поінформовані, що їх запитує та сторона, але вони не з’явилися і це прояв їхньої позиції, вони не захотіли – і не поїхали. Є люди, які від моменту першого етапу перебувають під вартою до сьогоднішнього дня. Вони не захотіли обговорювати варіанти, їх влаштувало перебування під вартою на підконтрольній території», – зазначив Крикливенко.
Це провал російської пропаганди – Сазонов
Політичний експерт Кирило Сазонов наголошує: це важливий показник того, що насправді відбувається в угрупованнях, і того, які настрої там панують.
Кирило Сазонов
Ніякої ідеології там давно немає, з роботою погано, перспективи дуже сумнівні і вони розуміють, що рано чи пізно Україна повернетьсяКирило Сазонов
«Ніякої ідеології там давно немає, з роботою погано, перспективи дуже сумнівні, і вони розуміють, що рано чи пізно Україна повернеться і за гріхи доведеться відповідати. То краще вже одразу. Вони, звісно, хочуть залишитися тут. Це провал російської пропаганди, в неї не вірять навіть ті, хто клюнув на цю приманку свого часу. Це навіть провал не пропаганди, а провал реальності. Вони не можуть переконати людей, що чорне – це біле, а біле – це чорне», – каже Сазонов.
Президент України Петро Порошенко (посередині) разом зі звільненими з полону українцями, яких утримували російські гібридні сили на окупованій частині Донбасу. Праворуч від президента історик, релігієзнавець Ігор Козловський, якого утримували бойовики угруповання «ДНР». Харків, 27 грудня 2017 року
Слова експерта підтверджує Вадим Кіналь: реальність «русского мира» виявився не такою, як здавалося йому на початку війни.
«Не раджу я їхати туди нікому, нічого там хорошого немає», – сказав чоловік.
Залишилися на підконтрольній Києву території зі «списку 306» 73 людини. Як повідомили в Генпрокуратурі, 26 осіб відмовилися їхати на окуповані території вже на місці самого обміну.