Що позитивного вдалося зробити для зміцнення безпеки України у 2017 році? Що загрожує Європі та світу в цілому? Які загрози та ризики залишаться актуальними для України у наступному році та до яких нових викликів варто готуватися? На ці запитання Радіо Свобода відповів експерт з питань безпеки і ризиків, виконавчий секретар Комітету із системного аналізу Президії НАН України Юрій Костюченко.
– Війна спонукає суспільство не лише до пошуку простих відповідей, але і до спрощення запитань. Спрощення проблеми – це не просто неправильно, але і небезпечно, навіть у порівнянні з інфантильним намаганням отримати «просту відповідь».
Зокрема, ми все частіше намагаємося оцінювати зміни безпекового середовища виключно динамікою воєнної загрози, а успіхи оцінюємо через вирішення військових питань.
Юрій Костюченко
Варто згадати і взаємоузгоджену низку спільних навчань з партнерами із західної коаліції, і наявне та заплановане постачання летальних і нелетальних озброєнь, і створення спільних узгоджених командних і управлінських структур, і посилення армії, і постійне переозброєння і перенавчання, і оперативні успіхи на фронті
Це – істотно неповний підхід, хоча в цьому вузькому сенсі ми рухаємося у вірному напрямку і досягаємо відчутних успіхів: тут варто згадати і взаємоузгоджену низку спільних навчань з партнерами із західної коаліції, і наявне та заплановане постачання летальних і нелетальних озброєнь, і створення спільних узгоджених командних і управлінських структур, і посилення армії, і постійне переозброєння і перенавчання, і оперативні успіхи на фронті.
Але, варто постійно пам’ятати, було б фатальною помилкою звужувати питання безпеки до виключно військових питань – хай би скільки простими і зрозумілими на перший погляд вони не виглядали – без інтегрованих зусиль у соціальній, економічній і політичній сферах, їхня ефективність є обмеженою у довгостроковій перспективі.
Інтегрована безпека – складний і довгий процес, що потребує непростих взаємопов’язаних рішень, ефект яких розрахований на багато років. Але це – єдиний шлях, який забезпечить невідворотні зміни і сталу безпеку суспільства і держави. І хоча тут традиційно простіше визначати те, що не зроблено, ніж аналізувати те, що зроблено, на цьому шляху у нас є певний поступ.
Зокрема, одним з ключових факторів інтегрованої безпеки є мобільність населення і доступна транспортна інфраструктура. Отже, впроваджені цього року програми з розбудови та відновлення транспортної інфраструктури, відновлення річкового транспорту, забезпечення мобільності населення через безвізовий режим є потужними факторами загальної довгострокової соціальної та державної безпеки.
Необхідний крок в галузі інформаційної безпеці слід відзначити заходи з обмеження російських соціальних мереж
Як потужний і необхідний крок в галузі інформаційної безпеці, що його було зроблено в 2017 році, слід відзначити заходи з обмеження російських соціальних мереж.
Наша тотальна енергетична залежність від ресурсу, контрольованого противником, може вважатися переважно подоланою. Це – одне з найважливіших досягнень на шляху розбудови сталої інтегрованої безпеки
Події 2017-го показали наші ключові вразливості в галузі енергетичної безпеки. Навіть зважаючи на значну кількість проблем, що потребують вирішення, важливим є те, що наша тотальна енергетична залежність від ресурсу, контрольованого противником, може вважатися переважно подоланою. Цього року це стало доведеним фактом. Це – одне з найважливіших досягнень на шляху розбудови сталої інтегрованої безпеки. Бо вплив російських монополістів породжував не лише політичний контроль, але і економічну залежність, і соціальну – через тотальну корумпованість нафтогазового сектору, генеровану і підтримувану кураторами від російського керівництва.
Навколо питання необхідності активної протидії російській агресії в інформаційній, військовій, економічній та політичній галузях остаточно склався консенсус в середовищі західних експертних та політичних еліт
Можна також говорити про результати зовнішньополітичної діяльності: довгострокові і потужні намагання Російської Федерації змінити європейський простір і конфігурацію безпеки (зокрема, ініціатива щодо так званого «нового договору про європейську безпеку-2008») зазнали остаточного фіаско: НАТО, ОБСЄ та ЄС залишаються домінуючими структурами. Більше того, навколо питання необхідності активної протидії російській агресії в інформаційній, військовій, економічній та політичній галузях остаточно склався консенсус в середовищі західних експертних та політичних еліт.
Нарешті, і це необхідно окремо особливо підкреслити, економічне зростання в умовах війни є важливим фактором безпеки.
– Які головні виклики для світової системи безпеки і якою мала б бути адекватна відповідь на них?
– Важливим фактором безпеки є не лише адекватне усвідомлення рівня і розподілу загроз, а і розуміння контексту, в якому відбувається їхня динаміка.
Ми є невід’ємною частиною європейського і світового простору безпеки, наша ситуація в жодному разі не є унікальною, і більшість підходів та інструментарію є відомою і розробленою
Зокрема, ми маємо пам’ятати банальну істину: ми є невід’ємною частиною європейського і світового простору безпеки, наша ситуація в жодному разі не є унікальною, і більшість підходів та інструментарію є відомою і розробленою. Будь-які спроби відокремити себе від світового досвіду і контексту, представити нашу ситуацію унікальною, шукати «суверенний власний шлях» є лише зворотнім боком постколоніального комплексу меншовартості, втратою часу і шляхом до поразки.
Отже, ми є частиною загальних світових тенденцій, які визначають конфігурацію, структуру та динаміку простору безпеки.
Одним з найкритичніших рушіїв небезпечних процесів у світі сьогодні є розрив між усвідомленням стратегічної мети, місії та повсякденними тактиками
Одним з найкритичніших рушіїв небезпечних процесів у світі сьогодні є розрив між усвідомленням стратегічної мети, місії та повсякденними тактиками, обумовлений швидкістю глобальних і регіональних соціально-політичних, соціально-економічних і соціокультурних змін.
Цей розрив притаманний як політичним елітам, так і лідерам суспільної думки. Це сприяє поширенню політичного партикуляризму, локалізму, поширенню ролі політик ідентичностей у національному і глобальному контексті, зростанню впливу локальних груп, побудованих на локальних (іноді штучних) ідентичностях, на різномасштабні процеси ухвалення рішень. Це є природний процес, яким обумовлені кризи і конфлікти сучасності.
Питання успішності нашої спільної стратегії безпеки не у тому, як протистояти цим загрозам, а в тому, як спробувати отримати зиск з цих об’єктивно існуючих тенденцій.
Сьогодні локальні конфлікти генерують глобальні небезпеки не лише тому, що світ є глобалізованим і взаємопов’язаним, а і тому, що локальні суперечності мають універсальні, глобальні рушії
Зокрема, слід зважати, що на думку багатьох експертів, кричуща багатофакторна нерівність є основним генератором небезпеки у світі. Сьогодні локальні конфлікти генерують глобальні небезпеки не лише тому, що світ є глобалізованим і взаємопов’язаним, а і тому, що локальні суперечності мають універсальні, глобальні рушії.
Кризи, зокрема, і більшість збройних конфліктів є лише проявами різноманітної і різномасштабної нерівності
Кризи, зокрема, і більшість збройних конфліктів є лише проявами різноманітної і різномасштабної нерівності: нерівності фінансової, медичної, продовольчої, безпекової, освітньої, технологічної нерівності між регіонами, країнами і місцевостями, між різними соціальними групами, нерівності як природної, так і штучної, створеної в тому числі і корпоративно орієнтованими стратегіями глобалізації.
Спосіб подолання нерівності – забезпечення рівних прав доступу до всіх видів ресурсів, що забезпечують потреби вільного розвитку, а не фізичного виживання
Спосіб подолання нерівності – забезпечення рівних прав доступу до всіх видів ресурсів, що забезпечують потреби вільного розвитку, а не фізичного виживання.
– Що загрожує європейській безпеці?
– Природна, породжена соціальними і технологічними змінами, зміна поняття суверенітету в сучасному відкритому і взаємно поєднаному світі, і в першу чергу в Європі, призвела до зміни парадигми безпеки, яку тільки доведеться повною мірою навчитися застосовувати у традиційних галузях безпеки – продовольчій, водній, енергетичній, інформаційній та інших.
Невідповідність традиційних підходів до управління безпекою у зміненому середовищі і пояснює непевність, а іноді і безпорадність при відповіді на численні виклики сьогодення, наприклад, міграційну кризу
Саме невідповідність традиційних підходів до управління безпекою у зміненому середовищі і пояснює непевність, а іноді і безпорадність при відповіді на численні виклики сьогодення, наприклад, міграційну кризу, мережевий та неорганізований тероризм, енергетичний диктат та інформаційні атаки Кремля.
На сьогодні більшість цих викликів видаються подоланими переважно тому, що вичерпано їхній поточний ресурс, а не тому, що на них знайдено адекватну системну відповідь на рівні державних і громадських інститутів Заходу. Тобто, слід вважати, що проблема залишається остаточно не розв’язаною.
– Які загрози та ризики для безпеки України можуть бути актуальними у наступному році?
Важливою загрозою є незадовільна динаміка економічного зростання та нерівномірність зміни економічного стану різних верств суспільства
– В таких зовнішніх умовах, перебуваючи у стані війни, наше суспільство має адекватно оцінювати наявні загрози. З точки зору інтегрованої безпеки, воєнні загрози є похідною від соціальних і економічних чинників. В такому випадку слід зважати, що важливою загрозою є незадовільна динаміка економічного зростання та нерівномірність зміни економічного стану різних верств суспільства, а також незадовільна соціальна політика стосовно демпфування (амортизації, зменшення тиску – ред.) негативних економічних явищ.
Середній клас, який мав би слугувати демпфером (амортизатором – ред.) і знижувати вразливість, найстрімкіше бідніє і не може виконувати свою роль стабілізації і розвитку
Відносно швидка втрата статків багатими призводить до їхньої надлишкової вразливості стосовно кризових явищ, яку вони перерозподіляють на все суспільство. При цьому державні соціальні програми є традиційно спрямованими переважно на найбідніші верстви населення, і переважно за рахунок середнього класу. Таким чином середній клас, який мав би слугувати демпфером (амортизатором – ред.) і знижувати вразливість, найстрімкіше бідніє і не може виконувати свою роль стабілізації і розвитку. Цей процес генерує найбільші соціальні ризики і вразливості в середньостроковій перспективі.
При збереженні актуальної воєнної загрози ми будемо спостерігати внутрішні загрози соціального характеру високої інтенсивності
Загальний наявний розподіл загроз ще довго залишиться актуальним: при збереженні актуальної воєнної загрози ми будемо спостерігати внутрішні загрози соціального характеру високої інтенсивності.
Ескалація інформаційних загроз та зростання інформаційних впливів має підтримати спостережувану тенденцію до радикалізації суспільства на тлі політичного популізму
Серед рушіїв соціальних загроз також слід окремо виділити, в першу чергу, інформаційні впливи. Ескалація інформаційних загроз та зростання інформаційних впливів має підтримати спостережувану тенденцію до радикалізації суспільства на тлі політичного популізму.
Наша вразливість стосовно інформаційних впливів пов’язана з тим, що нам поки що так і не вдалося вибудувати системи рівностійкого інформаційного захисту. Як тому, що власники наших медіа здебільшого переслідують власні – короткострокові і суто локальні інтереси, зневажаючи інтереси стратегічні або вважаючи суспільний інтерес предметом торгу, так і тому, що більшість медіа-спільноти переймається питаннями самопіару і власної комерціалізації, не уявляючи ані суті питань суспільної безпеки, ані основ роботи з сучасною інформацією.
Соціальна безвідповідальність, всеїдність медіа сприяють не урізноманітненню думок, а радикалізації суспільства – і зрештою призводять до нехтування правами людини
На жаль, соціальна безвідповідальність, всеїдність медіа сприяють не урізноманітненню думок, а, в першу чергу, саме радикалізації суспільства – і зрештою призводять до нехтування правами людини.
Власне, те саме стосується і експертного кола: відсутність адекватно представленого компетентного аналізу, в першу чергу, в публічному просторі, сприяє ескалації загроз і підвищенню вразливості суспільства щодо інформаційних впливів.
Найближчим часом з високою ймовірністю може загостритися загроза озброєних організованих злочинних угруповань
Спостережувані тенденції і індикатори свідчать, що найближчим часом з високою ймовірністю може загостритися загроза озброєних організованих злочинних угруповань. Гадаю, було б зайвою легковажністю та необґрунтованим романтизмом вважати, що ми уникнемо традиційних для всіх без винятків країн, що перебувають в ситуації асиметричних гібридних конфліктів низької інтенсивності, загроз перетворення певної частини добровольчих загонів на організовані збройні банди вимагачів та рекетирів.
Особливо небезпечним тут є те, що в умовах незавершеного конфлікту їхні адвокати спекулюватимуть на темі війни та матимуть політичне прикриття від політичних популістів – агентів впливу противника, чим сприятимуть ескалації соціальних загроз, в тому числі терористичного характеру. В наших умовах є сенс зважати на ризики, які вони генеруватимуть не лише для громадської безпеки, але і для функціонування інфраструктури та підприємств.
Зважаючи на низку спостережуваних індикаторів, є сенс прогнозувати ескалацію загроз воєнного характеру
Також, зважаючи на низку спостережуваних індикаторів, є сенс прогнозувати ескалацію загроз воєнного характеру, при певній зміні їхнього розподілу, спричиненого зміною як зовнішнього, так і внутрішнього контексту.
Загрози воєнного характеру наступного періоду мають тенденцію до посилення, але при цьому вони можуть генеруватимуться і зсередини
На тлі нестабільності внутрішньополітичної ситуації в Російській Федерації та воєнних приготувань на наших кордонах загрози воєнного характеру наступного періоду мають тенденцію до посилення, але при цьому вони можуть відрізнятися від попереднього періоду тим, що матимуть не лише зовнішнє походження, але генеруватимуться і зсередини – окремими внутрішніми політичним групами, які є вигодонабувачами насильства. Це змінює розподіли ризиків і вимагає врахування при розробці стратегій прийняття управлінських рішень.
З огляду на процеси ухвалення і впровадження рішень нашими політичними елітами, можна виділити ще кілька загроз і ризиків наступного періоду. Але зважаючи на поки ще наявне різноманіття нашого політичного простору і те, що ми залишаємося суб’єктом міжнародного політичного і безпекового процесу, гадаю, ймовірність актуалізації цих загроз є незначною.
Важливо пам’ятати, що не існує невирішуваних завдань, а шляхів вирішення проблем і розв’язання криз завжди більше, ніж ми можемо використати. В нашому випадку існує лише один вірний спосіб програти – це здатися. Сподіваюся, ми не дамо себе переконати скористатися цим способом.
На цю тему: