Текст довгоочікуваного президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд, на появі якого наполягала громадськість і міжнародні партнери, нарешті оприлюднили. Він відразу викликав критику і навіть заклики до глави держави Петра Порошенка відкликати його. Тож чи справедливі претензії?
Ідея створення Вищого антикорупційного суду тривалий час була каменем спотикання. Справа в тому, що якщо він дійсно запрацює в Україні і буде при цьому незалежним, під удар потраплять дуже багато посадовців.
На його появі наполягали українські антикорупціонери, Венеціанська комісія, МВФ, США та ЄС. А президент Петро Порошенко і його прибічники опирались і пропонували замість суду запровадити антикорупційні палати. Проти виступили також Верховний суд і Вища кваліфікаційна комісія суддів України – вони назвали його «зайвою ланкою».
Зрештою, крига скресла: з третьої спроби парламент відкликав депутатську версію законопроекту, і вже 26 грудня з’явився текст президентського.
Ключові тези президентського законопроекту:
– Претендент на посаду судді обирається на конкурсі. Ним може бути призначений громадянин України віком не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менше, ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи з досвідом роботи в науковій галузі щонайменше 7 років та з адвокатським досвідом.
– Не можуть бути призначені суддями Вищого антикорупційного суду ті, котрі десять років до призначення працювали в силових структурах, обіймали політичні посади, вчиняли корупційні правопорушення тощо.
– Рада має передбачити створення Громадської ради міжнародних експертів і дозволити їй ветувати кандидатури в антикорупційний суд.
– Вищий антикорупційний суд може розглядати справи, у яких збиток або предмет злочину становить понад 500 прожиткових мінімумів.
– Для суддів Вищого антикорупційного суду має бути передбачена цілодобова охорона.
– Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.
Утім, майже відразу після оприлюднення тексту на його адресу почала сипатись критика.
Низка антикорупційних організацій на чолі з «Transparency International Україна» закликали Порошенка відкликати законопроект і доопрацювати його. Пояснили тим, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.
Ключові претензії:
– Для Громадської ради міжнародних експертів передбачена лише дорадча роль. Її негативний висновок щодо кандидата на посаду судді може бути проігнорований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. А Венеціанська комісія рекомендувала надати міжнародним організаціям та донорам вирішальну роль у процесі добору суддів. Іншими словами – чистота відбору суддів під сумнівом.
– Підсудність Вищого антикорупційного суду не включає всі злочини, що підслідні НАБУ, зате перебирає на себе ті, якими займається Національна поліція і Державне бюро розслідувань. Венеціанська комісія ж рекомендувала, що суд має відповідати підслідності НАБУ і САП. Варіант президента може завантажити Вищий антикорупційний суд надто великою кількістю справ.
– Текст висуває нереалістично високі вимоги до кандидатів на посаду судді: відповідні стаж, досвід у міжнародних організаціях, наукова діяльність, профільні знання. Знайти таких людей може бути дуже складно.
Із цими тезами погодилась ціла низка антикорупційних організацій: «Тransparency International Україна», «Антикорупційна реформа» РПР, «Центр протидії корупції», ACREC, Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», StateWatch, Антикорупційний штаб, Центр політико-правових реформ, «Автомайдан».
У чому проблема і що робити?
Висловився проти законопроекту і співак Святослав Вакарчук, якого багато хто (проте не він сам) називає потенційним кандидатом на наступні президентські вибори.
Проект президентського закону про антикорупційний суд можна описати одним реченням: «Ось вам ваш антикорупційний суд, тільки відчепіться вже, нарешті!»
— Svyatoslav Vakarchuk (@s_vakarchuk) 27 грудня 2017 р.
Якщо Порошенко не відкличе законопроект, то залишається надія на депутатів, прокоментував Радіо Свобода журналіст-розслідувач Дмитро Гнап.
«Я сподіваюсь, що у нас, все ж таки, Верховна Рада – це парламент, а не департамент Адміністрації президента. Тому є сподівання на те, що депутати при проходженні й розгляді під час слухань внесуть у нього правки, які поліпшать цей законопроект», – каже Гнап.
Проте сподівання на це невеликі, адже у Раді сформувалась пропрезидентська більшість, якій у потрібні моменти підігрує «Опозиційний блок». Тільки якась корисна правка ще може проскочити, резюмує Гнап.
Право підбору кандидатів до Антикорупційного суду варто напряму делегувати представникам Євросоюзу і США, вважає екс-голова антикорупційного парламентського комітету Єгор Соболєв.
«Ми залучили їх при підборі директора Антикорупційного бюро та Антикорупційного прокурора, і це добре спрацювало. Представників європейського та американського правосуддя було неможливо ані підкупити, ані задурити», – пише Соболєв у Facebook.
Екс-заступник генпрокурора України Віталій Касько вбачає ще один ризик: відповідно до цього проекту закону, Вищий антикорупційний суд може реально запрацювати лише навесні 2019 року.
І це за умови, що до того часу буде призначено не менше ніж 2/3 суддів від загального складу суду і не менше ніж 1/2 суддів апеляційної палати, пише він у Facebook.
«Додаємо до цього специфічні вимоги до кандидатів у судді (в сучасній Україні знайти тих, хто відповідатиме виписаним критеріям, буде важко) та нехтування рекомендаціями Венеціанської комісії щодо забезпечення вирішального впливу міжнародних організацій і країн-донорів на призначення суддів ВАкС, дивну підсудність, купу бланкетних норм, слідчих суддів у ВАкС, по суті, дорадчу роль Громадської ради міжнародних експертів та їх призначення Вищою кваліфкомісією суддів – і, мабуть, досить», – вважає Касько.