Рівень злочинності цього року не зріс, порівняно з минулим роком, заявив голова Національної поліції України Сергій Князєв на підсумковій прес-конференції. Щоправда, українцям 2017 рік запам’ятався низкою резонансних вбивств та замахів, скажімо, як розстріл прес-офіцера батальйону імені Джохара Дудаєва Аміни Окуєвої. Князєв розповів, що поліції вдалось розслідувати, а де ще немає успіхів. І як правоохоронці вчились професійно працювати з активістами, гарантуючи безпеку на 72 тисячах протестних акцій упродовж року.
За 11 місяців 2017 року сталось 1400 умисних вбивств – і це найнижча кількість за останні два роки, відзвітував голова Національної поліції Сергій Князєв.
«Що ми й прогнозували на початку року. Ми взагалі думали, що збільшиться рівень злочинності», – каже Князєв.
Поліції вдалось розкрити 90% замовних випадків, зокрема і завдяки тестовому запровадженню детективних підрозділів у восьми областях і стратегії випередження злочинів, сказав керівник.
Проте ці показники варто сприймати з розумінням, каже журналіст Олег Єльцов, який спеціалізується на правоохоронно-кримінальній тематиці.
Справа в тому, що статистика – річ хитра і залежить від того, як її зводять. Скажімо, можуть до кількості загиблих не зараховувати важко побитих, які померли дорогою до лікарні. Такі тонкощі дозволяють правоохоронцям більш позитивно трактувати свої досягнення, говорить експерт.
Олег Єльцов
Громадяни мають дивитись на те, як швидко приїжджає поліція, наскільки фаховоОлег Єльцов
«Я думаю, громадяни мають дивитись на те, як швидко приїжджає поліція, наскільки фахово», – каже Єльцов.
Низький рівень життя, війна, відсутність росту виробництва, безробіття – ці фактори впливають на роботу поліції, а от правоохоронні органи на них вплинути не можуть. Тому доводиться враховувати все це в роботі над резонансними замахами, каже Єльцов.
На користь цього свідчить ще й те, що про успіхи в найбільш резонансних справах поліція поки не згадує.
Скажімо, 30 жовтня по автомобілю добровольців Аміни Окуєвої та її чоловіка Адама Осмаєва відкрили вогонь. І, на відміну він попереднього невдалого замаху, куля все ж забрала життя Окуєвої.
25 жовтня від закладеної вибухівки поблизу одного з телеканалів серйозно постраждав депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук, політолог Віталій Бала та перехожа.
27 червня у Солом’янському районі Києва вибухнула машина керівника спецназу розвідки, учасника АТО Максима Шаповала.
Це лише кілька резонансних замахів, якими запам’ятається 2017 рік. Їх об’єднують не виконавці, а зухвалість і місце – Київ та область, каже Князєв. І саме тому відповідні гарнізони перевели на посилений режим роботи, сказав він.
Ми активно розслідуємо ці правопорушення, вони не є безперспективніСергій Князєв
«Я хочу запевнити вас, що по більшості цих правопорушень слідство активно наближається до тих моментів, коли ми зможемо констатувати щось позитивне для нашого суспільства. Але розголошувати це я не маю права. Ми активно розслідуємо ці правопорушення, і вони не є безперспективні», – сказав Князєв.
Справа Шеремета: вбивці досі невідомі
Не розкрита також справа вбивства журналіста Павла Шеремета, який загинув ще 20 липня 2016 року від вибухівки, яка спрацювала в авто.
Спершу навколо неї було багато уваги й резонансу. Правоохоронці заявляли, що підключили до співпраці ФБР, консультуються з іншими закордонними колегами. Та з часом новин у справі Шеремета ставало все менше.
Після більше ніж року розслідування, у вересні 2017 року, поліція засекретила всі рішення судів у цьому провадженні.
Особи, які вчинили це правопорушення, на жаль, не встановлені поки щоСергій Князєв
«Особи, які вчинили це правопорушення, на жаль, не встановлені поки що», – сказав Князєв.
Він додав, що справу засекретили для того, «щоб не було інсинуацій» і щоб зловмисники не розкрили деталі робити слідчих.
72 тисячі протестів за рік
Загалом 2017 рік видався для правоохоронців складним через ще один виклик, каже голова Національної поліції Сергій Князєв. Поліція мала гарантувати безпеку на 72 тисячах мітингів і акцій протесту, які за цей час відбулись. Для цього створили тактичну поліцію та поліцію комунікації – нові підрозділи, які мають спілкуватись із організаторами подій, пояснювати їм законні межі. Завдяки цьому вдалось запобігти багатьом провокаціям.
Щоправда, на 700 протестах все ж були сутички, каже голова Національної поліції.
«Було травмовано 62 працівники поліції і 8 протестувальників», – сказав він.
А загалом під час проведення спецоперацій загинули шестеро поліцейських, сказав Князєв.
Проте, на думку експерта Олега Єльцова, поліція мала б по-різному діяти на мирних демократичних мітингах та акціях, які порушують закон. А зараз це не завжди відбувається, каже він.
На думку Єльцова, за останній рік були кричущі випадки: у жовтні активісти захопили і розтрощили зал Святошинського суду; у грудні – намагались прорватись до Жовтневого палацу, коли там був концерт; перед тим витягли з машини СБУ затриманого лідера «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі.
І часом небажання поліції провокувати натовп перетворюється у «витирання ніг об правоохоронні органи», вважає він.