(Рубрика «Точка зору»)
2017 рік видався відносно спокійним у політичному Закарпатті: якихось серйозних протистоянь між різними групами впливу не спостерігалось. До публічної полеміки між Москалем і Балогою закарпатці за два з половиною роки вже звикли. Майже цілий рік тривала «жабомишодраківка» за перейменування в Мукачеві вулиць Бандери і Шухевича, яке ініціював Геннадій Москаль, але скасувала міська влада. Остання вирішила колишні вулиці комуністів Я. Галана та І. Туряниці назвати іменами Любомира Гузара та Андрея Шептицького. Справа виявилася принциповою для обох сторін і навіть дійшла до суду. Тож судовим рішенням Бандера і Шухевич у Мукачеві переміг земляків-священиків, проте залишається питання: чи надовго?
Вулиця імені Романа Шухевича, яку відкрили у Мукачеві до 110-річчя від народження головного командира УПА. Мукачево, 30 червня 2017 року
Натомість Закарпаття опинилося в епіцентрі всеукраїнських засобів інформації зовсім з іншої проблематики. Несподівано угорська меншина стала головною темою року, що минає. І тут обласний керманич, що відстоював у Мукачеві вулиці лідерів ОУН і УПА, зайняв зовсім іншу позицію.
Ще в лютому в ОДА відбувся круглий стіл із національними меншинами, де лунала жорстка критика законопроектів, в яких планувалося суттєво розширити сферу функціонування державної, української мови. Геннадій Москаль приєднався до хору критиків і згодом передав звернення нацменшин президентові України. Обласний керманич однозначно став на бік угорської меншини, чиї депутати входять до провладної коаліції в обласній раді.
Коли влітку телеканал «112. Україна» випустив в ефір документальний фільм «Операція «Паспорт», в якому йдеться про угорські загрози на Закарпатті у зв’язку з масовим подвійним громадянством, Геннадій Москаль на цілій газетній шпальті «Новин Закарпаття» заперечив авторам стрічки. «Не вірте цій брехні», – безапеляційно заявляє він. «112-й» намагається розхитати ситуацію на Закарпатті. Закарпатські сепаратисти існують тільки в головах окремих людей, твердить голова ОДА.
Утім, його критика містить і конструктивне зауваження: «Закон «Про громадянство України» гласить: «В Україні існує єдине громадянство». Однак, як діяти у випадку набуття подвійного, наше законодавство нічого не говорить. Законодавець, тобто Верховна Рада, мав би прописати чіткий механізм дій, однак нічого не зробив».
Угорський захисник
Новий сплеск емоцій викликало на Закарпатті ухвалення Верховною Радою Закону України «Про освіту», за яким навчання у школах нацменшин запроваджується і державною мовою.
Геннадій Москаль і тут серед головних опонентів нововведення: «Перед тим, як критикувати багатомовне Закарпаття, скасуйте нарешті сепаратистський закон «Колесніченка-Ківалова» прийнятий влітку 2012 року. Саме цей закон став одним із чинників, що призвели до Революції гідності, а Росія використала його для окупації Криму та розв’язання війни на Донбасі»
(До слова, угорська меншина активна виступала за ухвалення цього закону)
У вересні Закарпатська обласна рада ухвалила звернення до президента України не підписувати новий закон «Про освіту», бо він «спричинить порушення конституційних прав і свобод громадян». Закарпатська влада просить відправити закон до «генерального секретаря Ради Європи та до Венеціанської комісії на відповідність європейським стандартам та цінностям і тільки в разі їх позитивних висновків ініціювати повторний розгляд законопроекту Верховною Радою України».
У жовтні Геннадій Москаль зустрічається з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто, де мова йде про новий закон про освіту. На фестивалі «Берегфест» керівник області провів тривалу бесіду про життя угорської меншини з Онікою Левої, дружиною прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. (І Сіярто, і Орбан жорстко критикували Україну за новий закон),
Москаль публічно критикує Міністерство освіти України: «Безграмотний закон цілком прогнозовано розбили в пух і прах на Парламентській асамблеї Ради Європи, а те, що висновок Венеціанської комісії буде таким же, якщо не жорсткішим, не викликає жодних сумнівів».
Щоправда, висновки Венеціанської комісії, які виявилися не такими, як домагалася угорська сторона, він не прокоментував.
Натомість у листопаді знову вигулькнуло питання про угорські прапори на державних установах на Закарпатті. У Берегові учасники ходи зняли прапор Угорщини з будівлі міської ради, вважаючи, що там йому не місце. Це викликало різку критику Геннадія Москаля, який посилається на закон про національні меншини, де мовиться про право на використання національної символіки. «Абсолютно незрозуміла позиція поліції, яка пасивно спостерігала за провокацією в Берегові» – обурюється Москаль. Після звернення керманича області проти осіб, що зняли угорський прапор, почали кримінальне провадження.
Однак проблема прапорів іноземних держав на державних установах України, як і подвійного громадянства, мусить бути в першу чергу вирішена на законодавчому рівні. І поки цього не буде зроблено – пристрасті щоразу спалахуватимуть.
Ще однією дражливою «угорською» темою став намір встановити копію угорської корони святого Стефана на будівлі в центрі Ужгорода, про що свого часу йшлося в публікації на сайті Радіо Свобода.
Виявляється, Ужгородська міська рада на це дозволу не давала.
Далі з’ясувалося, що цілі кілометри на українсько-угорському кордоні віддано у приватні руки.
Справа набула всеукраїнського резонансу і знову привернула увагу до Закарпаття.
Одним словом, 2017 рік Закарпаття відстояло на «угорському» фронті. Адже не тільки Геннадій Москаль, але й Будапешт не скупився на категоричні коментарі, які резонували по цілій Україні. Таке незвичне єднання у критиці офіційного Києва керівника Закарпатської обласної адміністрації з політиками сусідніх держав викликало чимале здивування українського політикуму і навіть залунали вимоги про відставку генерала. Мовляв, а на яку державу працює Геннадій Москаль?
З іншого боку, така позиція дає можливість показати угорцям, що в Україні є різні погляди на їхні проблеми і таким чином трохи урівноважує емоції. Як у детективах, де є добрий і поганий слідчий. Чи є це установкою президента, чи самодіяльністю самого його представника в області – питання залишається відкритим. Але знаючи незалежний характер Геннадія Москаля, швидше віриться в останнє.
Олександр Гаврош – письменник, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави
Венеціанська комісія і українська мова. Висновки відповідають інтересам України – Кулеба
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову