Кількість дітей-жертв насильства може сягати мільйонів – Філіпішина

Більшість дітей-жертв насильства страждають саме від домашнього насильства, стверджує народна депутатка Ірина Суслова. Хоча нещодавно парламент ухвалив закон, який «криміналізує» домашнє насильство, він набуде чинності лише через рік після підписання президентом, зазначає вона. Тим часом в парламенті чекає розгляду законопроект щодо «дітей-комбатантів», який знімає з неповнолітніх відповідальність за участь у збройних формуваннях, додає народний депутат Юрій Павленко.

Насильство над майбутнім. Що коїться в українських сім’ях? | Ранкова Свобода. Частина 3

Представниця омбудсмена з питань рівності і недискримінації Аксана Філіпішина говорить про те, що діти, які зазнають насильства, не довіряють дорослим, і тому, як правило, не повідомляють про нього. За її словами, в Україні відсутні точні дані щодо масштабів насильства проти дітей.

Аксана Філіпішина

«Щороку, за даними Міністерства соціальної політики, в Україні зазнають насильства приблизно 800 дітей. Ми абсолютно чітко розуміємо, що масштаби цього насильства набагато більші. Самі діти говорять, що кожна третя, кожна четверта дитина зазнає насильства. Це значить, що обсяг іде на мільйони. 90% дітей, в тому числі і в Україні, заявляють, що насильство щодо них чинять близькі люди», – наводить цифри Філіпішина.

Народна депутатка від фракції «Блок Петра Порошенка» та голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації парламентського комітету з питань прав людини Ірина Суслова зазначає, що більшість дітей страждають саме від домашнього насильства.

«Саме тому парламент наполягав на необхідності ратифікації Стамбульської конвенції та відповідних законопроектів, які б імплементували норми Стамбульської конвенції, бо це дозволяє створити реєстри кривдників, реєстри жертв, налагодити нормальну психологічну, соціальну та юридичну допомогу щодо тих, хто постраждав», – сказала вона в ефірі «Ранкової Свободи».

Ірина Суслова

Суслова згадує, що нещодавно парламент ухвалив законопроект про протидію домашньому насильству.

«Він (законопроект – ред.) якраз і передбачає запровадження і корекційних програм для кривдників, і виявлення жертв насильства, і створення єдиної «гарячої лінії», і створення мережі «шелтерів» – таких собі будинків допомоги постраждалим від домашнього насильства. Але найбільша проблема в тому, що він набуває чинності через рік після того, як президент його підпише», – нарікає депутатка. Президент Порошенко ще не підписав документ.

Народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Павленко зазначає: протидія домашньому насильству ускладнюється тим, що в українському суспільстві не прийнято відкрито про нього говорити. Крім того, він вказує на брак органів державної влади, які займалися б цими правопорушеннями, а також відсутність відповідної інфраструктури.

«Нинішній парламент зробив величезний крок уперед, ухваливши базовий закон, який сьогодні фактично законодавчо врегульовує дії по роботі і з кривдником, і із захисту жертви. Разом із тим за останні три роки деформовані органи державної влади, які мали б опікуватися питаннями насильства в сім’ї, скорочені дуже серйозно служби у справах дітей», – нарікає Павленко.

Він додає, що наявні корекційні програми для кривдників не адаптовані під сучасні українські реалії, в тому числі і пов’язані з війною на сході.

«Два роки тому Верховна Рада України ухвалила закон, яким визначила нову категорію дітей – це діти, які постраждали від військових дій та збройних конфліктів. На жаль, за ці два роки Міністерство соціальної політики, Кабінет міністрів так і не затвердили дієве положення з надання цього статусу. Те, яке затверджене – воно фактично не працює. За рік дії положення про надання статусу дитини, яка постраждала від військових дій, цей статус отримали аж дві дитини», – згадує парламентар.

Крім того, за словами Павленка, на розгляд в парламенті чекає закон, який визначає статус дітей, яких залучили до військових дій – так званих дітей-комбатантів.

Юрій Павленко

«Моїм законопроектом передбачається зняття кримінальної відповідальності з дитини, натомість встановлення кримінальної відповідальності дорослих, які залучають дітей до збройних формувань. Але Верховна Рада так само три роки боїться почати розгляд цього законопроекту», – переконаний опозиціонер.

Ірина Суслова стверджує, що без залучення Міністерства соціальної політики розробка стратегії з протидії домашньому насильству неможлива – в народних депутатів немає доступу до необхідної інформації.

«Будь-який народний депутат навіть профільного комітету не може володіти повністю всією інформацією щодо того, що саме відбувається. До нас не надходить така кількість звернень, ми не контактуємо з такою кількістю сімей, на відміну від представництв Міністерства соціальної політики», – пояснює вона.

Крім того, депутатка вказує на те, що українське законодавство в цій сфері не адаптують до європейських стандартів так активно, як в галузі економіки.

«Якщо б ми рухались в питаннях не лише економічних, а ще й соціальної політики в бік приведення законодавства у відповідність (із європейським – ред.), то ми вже мали б позитивні зрушення», – переконана вона.

Натомість Юрій Павленко вказує на позитивну тенденцію в законотворчій діяльності, спрямованій на протидію домашньому насильству.

«Два закони, які нещодавно ухвалила Верховна Рада України, щодо криміналізації насильства та завдань для соціальних служб є надзвичайно сучасними, вони повністю відповідають найкращим традиціям сьогоднішнього європейського законодавства цивілізованих країн», – стверджує парламентар.

Тепер, на його переконання, влада мусить розробити підзаконні акти та укомплектувати відповідні органи, аби забезпечити ефективну реалізацію цих законів.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі