Понад 40 вакансій в уряді та органах виконавчої влади відкриті не тому, що не вистачає кваліфікованих кадрів, а через брак особисто лояльних людей, зазначає народний депутат Віктор Чумак. Саме це, на його думку, дає підстави говорити про кризу кадрової політики. Тоді як колега Чумака Григорій Шверк висловив упевненість: номінальне призначення чиновника важить не так багато, як його особиста готовність працювати на посаді.
Your browser doesn’t support HTML5
Кого не вистачає в уряді Гройсмана? | Ранкова Свобода. Частина 2
Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортнік зазначає, що ситуація з кадрами свідчить про більш масштабну кризу.
Відсутність наповненості цілої низки вакансій в уряді, центральних органах влади понад 40 вакансій говорить про серйозну кризу всередині владиРуслан Бортнік
«Відсутність сьогодні наповненості цілої низки вакансій в уряді, центральних органах виконавчої влади, а це понад 40 вакансій, починаючи з міністра аграрної політики, інформаційної політики, охорони здоров’я, голови Державної фіскальної служби, закінчуючи аудитором для НАБУ, членами Центральної виборчої комісії і багатьма іншими посадами говорить про серйозну кризу всередині влади, передусім у парламентській коаліції, де «Народний фронт» і «Блок Петра Порошенка» ніяк не можуть між собою домовитися, як розподілити ці посади», – прокоментував він.
Крім того, зазначає експерт, відсутність керівників на ключових напрямках дозволяє «розмити» політичну відповідальність, адже неможливо визначити одну людину, яка відповідає за ту чи іншу реформу.
Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Григорій Шверк не вірить, що кадрові «діри» будуть закриті цього пленарного тижня. Сам же брак кадрів на ключові посади він пояснює тим, що будь-яке призначення в українській політиці має «політичний присмак».
На жаль, така традиція, що кожне призначення має політичне забарвленняГригорій Шверк
«Ситуація не така, що на будь-яку посаду в країні призначається людина, по-перше, за компетенцією, по-друге – за політичною віддаленістю або близькістю до тієї чи іншої політичної сили. На жаль, така традиція в країні вже багато років, що кожне призначення має політичне забарвлення», – констатував Шверк в ефірі «Ранкової Свободи».
Із цією думкою погоджується і позафракційний народний депутат Віктор Чумак і наголошує, що ця закономірність особливо стосується найвищих посад.
Віктор Чумак
Призначення здійснюються президентом виключно на підставі особистої відданостіВіктор Чумак
«Призначення, які здійснюються президентом, робляться виключно на підставі отакої особистої відданості, в них професійних критеріїв», – зауважує депутат. Як приклад він наводить Юрія Луценка, призначеного генеральним прокурором у травні 2016 року.
На думку Чумака, має місце не брак кваліфікованих кадрів, а брак особисто лояльних працівників.
Людей з ознаками особистої відданості не так вже й багато. Немає великої кількості людей, які готові піти на все, заради виконання наказів свого керівника, а не законівВіктор Чумак
«Людей з ознаками особистої відданості не так вже й багато. Немає достатньо великої кількості людей, які готові піти на все, що завгодно, заради виконання наказів свого керівника, а не законів», – пояснює він.
Довіри між бенефіціарами інституцій немає – політолог
Те, що багато керівників відомств місяцями залишаються у статусі виконувачів обов’язків – це стиль управління президента Петра Порошенка. Так вважає політолог Микола Давидюк. Таким чином президент залишає інструменти, щоб в разі чого легко зняти незручну кандидатуру, каже експерт.
Довіри між бенефеціарами, які хочуть отримати ту чи іншу інституцію, немаєМикола Давидюк
«Довіри між учасниками коаліції, олігархами чи будь-якими іншими бенефеціарами, які хочуть отримати ту чи іншу інституцію, її немає. Тому дуже часто ставиться виконувач обов’язків як один із найпростіших варіантів, щоби потім зняти людину. Це старий трюк. Але він використовується і нині», – говорить політолог.
Є випадки, коли такий напівофіційний статус навіть сприяє роботі чиновника, каже експерт. Скажімо, як у випадку з виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я Уляною Супрун. Вона не є частиною української політичної системи, і статус «в.о.» дозволяє їй залишатись відстороненою від чужих інтересів, вважає Давидюк.
Микола Давидюк
По деяких позиціях було би краще, щоби людина входила не «в.о.», а повністю. Дуже часто префікс «в.о.» не звільняє від політичної відповідальностіМикола Давидюк
«Я не бачу в цьому катастрофічної проблеми, але по деяких позиціях було би краще, щоби людина входила не «в.о.», а повністю. Тільки для того, щоби вона могла до кінця використати той арсенал, який їй дає Конституція та держава. І, відповідно, за який вона відповідатиме. Тому що дуже часто префікс «в.о.» не звільняє від політичної відповідальності. А в деяких випадках – навіть кримінальної», – зазначає політолог.
На думку Григорія Шверка, виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я – це той приклад, коли чиновник не потребує затвердження свого статусу для ефективної роботи.
Уляна Супрун – така людина, яка буде працювати і виконувачем обов’язків, і будучи міністром однаково. Це залежить від конкретної людиниГригорій Шверк
«Пані Уляна Супрун – така людина, яка буде працювати і виконувачем обов’язків, і будучи міністром, якщо її оберуть, чого мені особисто дуже хотілося б – однаково. Це залежить від конкретної людини, її відповідальності, її ставлення до роботи», – наголошує Шверк.
Він згадує інші органи, де брак затверджених кадрів, з його точки зору, є більш нагальним питанням.
Найбільшою проблемою є ЦВК, є проблема з аудитором НАБУ, з омбудсменомГригорій Шверк
«Найбільшою проблемою є ЦВК, яке конче необхідно обрати, бо це питання до будь-яких виборів в країні. З моєї точки зору, є проблема з аудитором НАБУ, бо наразі цей орган працює, але не зовсім в законному полі, бо немає людини або людей які мають проводити аудит. Є ще декілька позицій – наприклад, мені здається, що проблема з омбудсменом – це велика проблема, застаріла», – перераховує він.
Втім, Григорій Шверк не готовий назвати чинне становище кризовим – мовляв, якщо установа працює, не так важливо, є в неї офіційний керівник чи ні.
Таку думку не поділяє Віктор Чумак. Він впевнений: мова не йде при кризу кадрів, адже кваліфікованих кандидатів на посади в держапараті достатньо.
Невміння делегувати повноваження політиками, небажання ставити на посади професіоналів. Це криза кадрової політикиВіктор Чумак
«Це невміння делегувати повноваження керівниками, політиками, це небажання делегувати ці повноваження і небажання ставити на посади професіоналів замість того, щоб ставити людей особисто відданих. Це криза кадрової політики», – каже парламентар.
При цьому відсутність повноцінного очільника міністра, за його словами, обмежує діяльність відомств.
Тільки міністр-політик є носієм політичних поглядів. Всі інші люди не займають політичні посадиВіктор Чумак
«Тільки міністр-політик є носієм політичних поглядів на те, як повинно розвиватися те чи інше міністерство. Всі інші люди, які там працюють – вони не займають політичні посади, вони просто-напросто є інституційною пам’яттю. Так, воно буде працювати, але воно не буде продукувати державну політику. Воно не буде продукувати ідеї, інновації державної політики. Воно буде просто-напросто виконувати свій функціонал», – порівнює Віктор Чумак.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі